Рішення від 03.11.2021 по справі 206/116/21

Справа № 206/116/21

Провадження № 2/206/388/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року в залі суду в місті Дніпрі Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

за участю секретаря Орлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та франшизи, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2021 року у до суду поштою надійшла позовна заява, з якою звернувся представник позивача Демарчук М.В. в інтересах ОСОБА_1 з позовом про стягнення страхового відшкодування та франшизи до відповідачів Приватного акціонерного товариства «Харківська Муніципальна Страхова Компанія», ОСОБА_2 , в якій просить суд:

стягнути на користь ОСОБА_1 із Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» 13548,25 грн. - недоплачене страхове відшкодування, 703,77 грн. - пеню, 176,00 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 1600,00 грн. - витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця, що разом складає 16028,02 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 франшизу в розмірі 2000,00 грн. Стягнути на користь ОСОБА_1 із Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» судовий збір у розмірі 800,00 грн. та із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 40,80 грн.

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.02.2020 року в м. Дніпро, на Південному мосту, в районі е/о № 23 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Харківська муніципальна страхова компанія» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ №АО/1004547, який діяв на дату ДТП та транспортного засобу “Chevrolet Cruze”, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди -підтверджується постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2020 року, справа № 206/932/20. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль “Chevrolet Cruze”, д.н.з. НОМЕР_2 , чим завдані матеріальні збитки. 06.03.2020 року ОСОБА_4 , як представник ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «ХМСК» із заявою про виплату страхового відшкодування, повідомленням про ДТП та надав весь необхідний пакет документів. 14.05.2020 року до ПрАТ «ХМСК»

було направлено заяву про зміну напрямку виплати страхового відшкодування, рахунок з СТО № 14 від 03.04.2020 року ФОП ОСОБА_5 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб-підприємців ФОП ОСОБА_5 , витяг з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_5 , копію постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_3 . 11.06.2020 року страховик частково виконав свої зобов'язання та сплатив страхове відшкодування у розмірі 10022,56 грн. ОСОБА_1 за власний кошт було замовлено проведення незалежної судової експертизи. З висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 0504/20/20 від 25.03.2020 р., судового експерта Дроздова Ю. В., який був особисто присутнім під час огляду пошкоддженого КТЗ, вартість матеріального збитку власнику пошкодженого автомобіля “Chevrolet Cruze”, д.н.з. НОМЕР_2 складає 25570,81 грн. 19.08.2020 року до ПрАТ «ХМСК» було направлено запит щодо надання документів

на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди та вимога щодо доплати страхового відшкодування. Страховик недоплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі: 13548,25 грн. Таким чином, з ПрАТ «ХМСК» підлягає стягненню 16028,02 грн., яка складається з наступного:13548,25 грн. - страхове відшкодування; 703,77 грн. - пеня; 176,00 грн. - 3 % річних від простроченої суми; 1600,00 грн. - витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця.На даний момент автомобіль позивача відремонтовано, вартість ремонту склала 16208,86 грн., що підтверджується актом виконаних робіт. Однак, кошти за ремонт в повному обсязі не сплачено, оскільки виплаченого страхового відшкодування виявилося недостатньо для повної оплати ремонту пошкодженого автомобіля.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_2 - умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу “ВАЗ 21101”, д.н.з. НОМЕР_1 , передбачено розмір франшизи 2000,00 грн., який підлягає стягненню з останнього. Досудова вимога на адресу ОСОБА_2 не направлялась.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року було відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі та призначено справу до підготовчого розгляду (а.с.72).

Позивач та представник позивача у судові засідання не з'явились. Неодноразово представник позивача подавав до суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу за їх відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.79-80, 128-129, 188-189, 195-196, 203-206).

24.03.2021 року електронною поштою від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» адвоката Писаренко М.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.76-77).

24.03.2021 року від представника позивача ОСОБА_6 надійшло клопотання про проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи по даній цивільній справі (а.с.81-82).

Засобами поштового зв'язку 24.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» адвоката Писаренко М.О., в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до відповідача Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» з огляду на наступне. ДТП трапилось 20.02.2020 року, а ОСОБА_4 , як представник ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із повідомленням про ДТП лише 12.03.2020 року, тобто із пропуском встановленого законом строку. Відповідачем було сплачено страхове відшкодування на рахунок позивача фактично у розмірі 10 022,56 грн. На підтвердження своєї позиції Позивач надає суду свій звіт про оцінку, а також шхунок № 14 від 03.04.2020 року, а також акт виконаних послуг. Звіт про оцінку, складений ОСОБА_7 , містить протокол огляду ТЗ від 19.03.2020 року у якому довірена особа ОСОБА_5 своїм підписом підтвердив, що зауважень не має. У цьому протоколі графі «назва деталі і опис пошкоджень» вказано 5 найменувань пошкодження задньої лівої частини. Акт виконаних послуг містить набагато більший перелік робіт, які на думку відповідача, не мають відношення до ДТП, яке сталось 20.02.2020 року. Крім цього встановлено, що на автомобілі були пошкодження, що не пов'язані з аварією. На думку відповідача, позивачем не надано доказів, які б могли підтвердити вартість пошкоджень, що стались в результаті ДТП 20.02.2020 року (а.с.92-126).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2021 року клопотання позивача про призначення транспортно-товарознавчої експертизи - задоволено. Призначено по даній цивільній справі транспортно-товарознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (а.с.132).

28.07.2021 року на адресу суду надійшов висновок експерта Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та повернуто матеріали цивільної справи (а.с.142-184).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2021 року поновлено провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та франшизи (а.с.185).

19.08.2021 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.191-192).

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі.

Під час розгляду справи судом заслухано відповідача ОСОБА_2 , досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

03.11.2021 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що до ПрАТ «ХМСК» направлено повідомлення від ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 про дорожньо- транспортну пригоду, яка сталася 20 лютого 2020 року в м. Дніпро, Південний міст, район е/о №23 за участі автомобіля ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобідя “ Chevrolet Cruze”, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та заява про відшкодування шкоди, шляхом перерахування коштів на рахунок ФОП « ОСОБА_8 », які датовані 06.03.2020 року (а.с.12-13). Відповідно до поштової накладної ці документи були направлені до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» 10.03.2020 року разом з додатками (а.с.14).

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень (а.с.15).

Таким чином вина відповідача ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеної ДТП є доведеною у відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України, оскільки обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За замовленням представника позивача ОСОБА_4 , судовим експертом Дроздовим Ю.В. було складено висновок експерта №0504/20/20 від 25 березня 2020 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяна власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet Cruze », реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, складає 25570 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 81 коп. (а.с. 19-59).

15.05.2021 року на адресу Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» представником позивача Губою А.О. були направлені заява про зміну напрямку виплати страхового відшкодування та рахунок №14 від 03.04.2020 року з додатками (а.с.16-18).

Відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №2667-21 від 17.07.2021, призначеної ухвалою суду, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Chevrolet Cruze», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 20.02.2020, за цінами, що діяли на час пошкодження за вихідними даними звіту від 10.06.2020, складеного ОСОБА_9 склала 12172,52 (а.с. 142-184).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

В силу ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Змістом ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Положенням ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або робото-здатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Розділом 7 Методики передбачено порядок розрахунку ринкової вартості КТЗ, згідно якого: основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках, п. 7.2. Методики.

Відповідно до п. 7.3. Методики коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу, здійснюється за загальною формулою.

Так, відповідно до звіту оцінки вартості ремонту автомобіля від 10.06.2020 року, складеного оцінщиком ОСОБА_7 , вартість ремонту з урахуванням коефіцієнта физичного зносу автомобіля склала 12022,56 грн. Протокол №2 огляду транспортного засобу від 19.03.2020 року, підписаний довіреною особою позивача - ОСОБА_5 , в якому зазначені пошкодження, не пов'язані з аварією, та 5 пунктів пошкоджень автомобіля в результаті ДТП: деформація задньої частини дверей, крила, диску, фари та бамперу. Натомість акт виконаних робіт, наданий позивачем, містить набагато більший перелік робіт, які мали б бути виконані, а також роботи, які не були пов'язані із наслідками ДТП.

Стаття 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Матеріалами справи підтверджено, що повідомлення від ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 20 лютого 2020 та заява про відшкодування шкоди була направлена до відповідача Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» лише 10.03.2021 року, з пропущенням строку для звернення. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, що відображено у постанові від 10.04.2019 року по справі 724/1009/16-ц, погодився із висновком апеляційного суду та зазначив наступне. Верховний Суд вказав на обґрунтованість відмови у позові у частині шкодування МТСБУ збитків, завданих ТЗ позивача, оскільки останній ані з відповідним повідомленням про ДТП, ані із заявою про страхове відшкодування у встановлений строк до МТСБУ не звертався, причини, які б унеможливлювали вчинення таких дій, суду не навів, а також не порушив питання про відновлення цього строку. Своєчасне звернення водія транспортного засобу, причетного до ДТП, до МТСБУ чи страховика має на меті забезпечити останнім належні умови щодо встановлення реального механізму пригоди та сприяти об'єктивному вирішенню питання щодо можливості здійснення потерпілим особам страхового відшкодування.

Згідно п. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 4 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Отже, ОСОБА_1 пропустив строк звернення до страховика із заявою про ДТП, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення недоплаченого страхового відшкодування та пені, 3% річний від простроченої суми, витрат на оплату послуг експерта-товарознавця. Хоча відповідачем Приватним акціонерним товариством «Харківська муніципальна страхова компанія» було і сплачено страхове відшкодування у розмірі 10022,56 грн.

Що стосується висновку експерта Дроздова Ю.В. №0504/20/20 від 25.03.2020 року та інших висновків за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №2667/21 від 14.07.2021 року, одним з яких, за умови правильності вихідних даних підтверджено розмір матеріального збитку, зазначеного в позові, суд не бере до уваги, оскільки вихідні дані передбачають необгрунтовано великий обсяг робіт та матеріалів з відновлюваного ремонту транспортного засобу.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та франшизи підлягають частковому задоволенню, в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 .

Стаття 141 ЦПК України передбачає , що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: витрати позивача, пов'язані з проведенням експертизи. В той же час, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, виходячи з принципу пропорційного розподілу судових витрат відповідно до розміру задоволених позовних вимог, суд вважає що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати на проведення експертизи у розмірі 1027,86 грн. (8237,28 грн. х 2000,00 грн. /16028, 02 грн.=1027,86 грн. (де 8237,28 грн. - вартість проведення експертизи, 2000,00 грн. - загальний розмір задоволених позовних вимог, 16028,02 грн. - розмір позовних вимог, що не підлягають задоволенню).

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та франшизи - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) франшизу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 40 (сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) 8,014 частки сплачених витрат, пов'язаних з проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, а саме в розмірі 1027 (одна тисяча двадцять сім) гривень 86 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду про тягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2021 року.

Суддя А.О. Сухоруков

Попередній документ
100840392
Наступний документ
100840394
Інформація про рішення:
№ рішення: 100840393
№ справи: 206/116/21
Дата рішення: 03.11.2021
Дата публікації: 08.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.01.2021)
Дата надходження: 15.01.2021
Предмет позову: про стягнення страхового відшкодування та франшизи
Розклад засідань:
24.03.2021 11:00 Самарський районний суд м.Дніпропетровська
26.04.2021 10:00 Самарський районний суд м.Дніпропетровська
19.08.2021 13:00 Самарський районний суд м.Дніпропетровська
16.09.2021 09:00 Самарський районний суд м.Дніпропетровська
18.10.2021 09:00 Самарський районний суд м.Дніпропетровська
03.11.2021 11:00 Самарський районний суд м.Дніпропетровська