Справа № 180/948/21
2/180/481/21
28 жовтня 2021 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Янжули О.С.,
при секретарі - Котовій Н.С.
за участю: представника відповідача - Касьян Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Меланчук І.В., звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завдано працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником якого на даний час є АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат". За час роботи на даному підприємстві ОСОБА_1 отримав професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював. Тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм, недосконалість технологічних процесів, відсутність денного освітлення, несприятливий мікроклімат, важка фізична праця, вимушена робоча поза сприяли розвитку професійних захворювань. При первинному огляді МСЕК - 03.06.2008 року йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 40 %, з яких 20% по періартрозу, 15% по ХОЗЛ, 5% по туговухості, з 03 червня 2008 року, безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК Серії ДНА-02 № 025257 від 03.06.2008 року. Вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у ОСОБА_1 наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність, було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, він позбавлений права реалізувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв'язку із загальною слабкістю, втомою, болями. Через захворювання він багато часу знаходиться на лікуванні. Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 240 000,00 гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб.
14 травня 2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Вважають, що в спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку АТ "Марганецький ГЗК" будь-яких неправомірних дій, які могли б призвести до настання професійного захворювання у позивача, а отже відсутня одна з обов'язкових передумов для відшкодування моральної шкоди. Крім того, позовні вимоги позивача не співмірні з степенем вини підприємства і ушкодженням його здоров'я. Заявлений позивачем розмір моральної шкоди невмотивований, завищений та не відповідає тяжкості та характеру завданої здоров'ю позивачу шкоди. Стосовно вимог позивача щодо стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходів фізичних осіб, то просять врахувати, що стягнуті кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди є доходом позивача, який з 23 травня 2020 року, згідно закону України від 16.01.2020 року №466-IХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України" щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" є об'єктом оподаткування. Крім того, п.п.16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Представник позивача - адвокат Меланчук І.В. надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Представник відповідача - Касьян Л.Л. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просила в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
В судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником якого на даний час є АТ " Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується копією трудової книжки, заведеної на ОСОБА_1 .
За час роботи на даному підприємстві він отримав професійні захворювання, які обумовлено умовами в яких він працював.
За висновком МСЕК Серії ДНА-02 № 025257 від 03.06.2008 року ОСОБА_1 первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 40 %, з яких: 20% по періартрозу, 15% по ХОЗЛ, 5% по туговухості, безстроково, групу інвалідності не встановлено.
Виходячи з медичних висновків, акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , складеного 14.05.2008 року, суд прийшов до висновку про те, що у зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на шахті, позивач отримав професійні захворювання.
Внаслідок втрати професійної працездатності, у позивача наявна моральна шкода, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, погіршилися його здібності, переживання викликані наслідками професійного захворювання, він втратив професійну працездатність, позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений постійно приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно абзацу 9 пункту 5 Рішення Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до вказаного закону. Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпПУ їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавством розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.22 Конституції України.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні тяжкі зміни його життєвих зав'язків, ступінь втрати ним професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов'язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв'язку зі ушкодженням здоров'я, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 120 000,00 грн., з утриманням податку та обов'язкових платежів.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у сумі 908,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України; ст.ст.2,3,4,6,9,10,12,13,19,76-81,141,258,259,263-265,268,273,352,354-355 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 , ІПН - НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в відшкодування моральної шкоди 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, з утриманням податку та обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62) судовий збір на користь держави в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття
апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.
Повний текст рішення виготовлено 05 листопада 2021 року.
Суддя: О. С. Янжула