Справа № 645/7223/21
Провадження № 2-з/645/142/21
04 листопада 2021 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Мартинова О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у володінні та користуванні майном.
Також, разом з позовною заявою, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позовушляхом заборони відповідачу ОСОБА_3 відчуження належній їй на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 18.10.2019 року № 2692, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховецькою Наталією Володимирівною, майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті шляхом постановлення остаточного судового рішення у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує на те, що об'єктом заявлених ним позовних вимог є житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який станом на даний час зареєстрований на праві власності за відповідачем по справі. Будь - яких обмежень на розпорядження вказаним житловим будинком у відповідача не має. За загальним правилом право сумісної власності подружжя презюмірується, а тому відповідачка може під час розгляду справи в суді в будь - який час здійснити на власний розсуд розпорядження спільним майном на користь третіх осіб, що призведе не тільки до порушення прав позивача, а і унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення заявлених ним позовних вимог через зміну власника такого майна. При цьому зазначає, що ціна позову по даній справі складає 1304600,00 грн. Зустрічне забезпечення не потрібне, оскільки така вимога випливає із заявлених вимог позивача. Враховуючи викладене, вважає, що належним способом захисту своїх прав є заборона відповідачу вчиняти певні дії відносно спірного майна на час розгляду справи у суді, а саме заборона відчужувати таке майно на користь будь-яких осіб.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову, а саме: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 04.11.2021 року, встановлено, що житловий будинок, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховецькою Наталією Володимирівною, за реєстраційним номером № 2692.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час нерухоме майно, що є предметом спору по даній справі, та на яке позивач просить накласти заборону відчуження перебуває у власності відповідача по справі. Також позивач зазначає, що є підстави вважати, що остання на власний розсуд може здійснити розпорядження спільним майно на корить третіх осіб, що унеможливіть виконання рішення суду у разі його задоволення.
Як вбачається з позовної заяви предметом позову є вказане нерухоме майно, тому обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову у вигляді заборони відчуження такого майна суд вважає співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, беручи до уваги інтереси відповідача, суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на нерухоме майно відповідача, а саме на житловий будинок, може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149,150, 153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпеченню позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у володінні та користуванні майном - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , згідно договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховецькою Наталією Володимирівною, зареєстровано в реєстрі за № 2692 від 18.10.2019 року.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали для виконання направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя