Справа № 643/11719/20
Провадження № 1-кп/643/632/21
04.11.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221090000122 від 14.06.2017року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України,
В провадженні Московського районного суду міста Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 12.11.2021 року.
Враховуючи те, що суддя ОСОБА_9 , яка входить до складу колегії суддів у даній справі, наразі перебуває на лікарняному, а строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 12.11.2021року, і відповідно неможливо за вказаних обставин розглянути колегією суддів питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, тому суд, з урахуванням вимог п. 20-5 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за відсутності члена колегії ОСОБА_9 .
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_6 під вартою, оскільки наявні ризики передбачені ст.177 КПК України встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 щодо заявленого клопотання прокурором про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки ОСОБА_6 має матір похилого віку, постійне місце реєстрації.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Суд, з урахуванням наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може переховуватися від суду та правоохоронних органів, що також може негативно вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та дотримання розумних строків судового розгляду, чинити тиск на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає можливим та необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
При цьому, слід зазначити, що саме лише посилання захисника обвинуваченого на наявність родичів в обвинуваченого та наявність зареєстрованого місця проживання не свідчить про те, що він має міцні соціальні зв'язки, які б могли слугувати достатнім стримуючим фактором для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
З наведених вище підстав суд відмовляє в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Крім того, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою ОСОБА_6 виправдано тим, що у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 02.01.2022 року включно.
Копію ухвали направити в Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору Харківської області - для відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2