Справа № 638/5814/20
Провадження № 2/638/3565/21
Іменем України
03 листопада 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Подус Г.С.,
за участю секретаря Коваленко О.В.,
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса ХМНО Клопотова С.Д. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса ХМНО Клопотова С.Д. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С.Д. про реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .
В підготовче судове засідання сторони не з'явились.
Представником позивача - адвокатом Кундіусом І.В., що діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 06.05.2020 року подано клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника.
Від відповідача у справі - ОСОБА_2 надійшла заява, якою вона просила суд відкласти судове засідання у зв'язку з знаходженням її представника - адвоката Стрельникової І.Г. на стаціонарному лікуванні у лікарні у зв'язку з захворюванням на СOVID-19, а також у зв'язку з тим, що сама відповідач пербуває у «червоній зоні карантину» та не може самостійно взяти участь у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 197 ЦПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Згідно п. 15 ч.2 вказаної статті, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає, клопотань про залучення до участі у справі відповідачів, третіх осіб до суду не надійшло. Всі раніше подані сторонами клопотання судом вирішені. Підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає.
Так, суд зазначає, що клопотання відповідача не містить жодних підтверджуючих даних того факту, що її представник перебуває на лікуванні, а також, що факт перебування останньої у «червоній зоні карантину» станом на день подання такої заяви - 01.11.2021 року не доводиться жодними належними доказами, зокрема, відповідачем не вказано місця свого знаходження для можливого встановлення рівня епідемілогічної ситуації згідно з постановами центрального органу виконавчої влади України.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Саме в контексті забезпечення виконання завдання цивільного судочинства діючий ЦПК України надав суду правовий механізм запобігання учасниками справи зловживання процесуальними правами, з чим суд стикається при здійсненні судочинства. Такі дії учасників процесу можна назвати недобросовісними, або сутяжницькими.
Міжнародна судова практика свідчить про те, що суди мають бути активними в питанні запобігання зловживанню процесуальними правами. Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій. (Постанова КЦС ВС від 06 вересня 2018 року, провадження № 61-43659ск18, справа № 552/2378/17).
У п. 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 по справі № 199/6713/14-ц касаційний суд зазначив, що зловживання процесуальним правом є такі дії, що суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті).
У постанові Харківського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року по справі № 615/59/19 (провадження № 22-ц/818/3939/19) зазначено: зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.
В зв'язку з викладеним та керуючись засадами добросовісності, розумності та справедливості, суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 196-200, 259, 260 ЦПК України, суд,
постановив:
Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса ХМНО Клопотова С.Д. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно до судового розгляду на 24.01.2022 року о 12-00 год.
В судове засідання викликати сторін по справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя