Справа № 569/22161/21
04 листопада 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020180010002513 від 16.05.2020 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 240-1 Кримінального кодексу України, з угодою про визнання винуватості укладеною 29 жовтня 2021 року між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розгляд кримінального провадження відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -
ОСОБА_3 , за невстановлених обставин, у невстановленому місці та в невстановлений час, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, діючи в порушення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» №2806-IV від 06 вересня 2005 року, заволодів шляхом привласнення знайденого каміння, яке відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 8 листопада 1997 року № 637/97-ВР та висновку експерта є бурштином в стані сировини, що відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення, масою 38,84 грами, вартістю 438, 41 грн., та незаконно зберігав до моменту вилучення працівниками поліції, під час проведення огляду, який проводився 16.05.2020, в період часу з 01 год. 45 хв. по 02 год. 02 хв., поблизу будинку № 2 на вул. Богоявленській в м. Рівне.
У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом, за невстановлених обставин, у невстановленому місці та в невстановлений час, не маючи відповідних документів, які б підтверджували законність походження придбаного ним каміння бурштину, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, діючи в порушення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» №2806-IV від 06 вересня 2005 року, заволодів шляхом привласнення знайденого каміння, яке відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 8 листопада 1997 року № 637/97-ВР, висновку експерта являється бурштином в сировині та в декоративних елементах та відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення масою 354,76 грам, вартістю 1267,58 грн., та незаконно зберігав в квартирі по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку, який проводився 09.04.2021, в період часу з 07 год. 54 хв. по 08 год. 44 хв.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною 1 статті 240-1 КК України.
29 жовтня 2021 року, між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду при визнання винуватості.
Прокурор просив зазначену угоду затвердити та призначити ОСОБА_3 покарання визначене в цій угоді, у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки. На підставі положень ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановивши іспитового строку.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 240-1 КК України, в обсязі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні та в обсязі повідомленої йому підозри повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини як час, місце, спосіб, наслідки вчиненого злочину. Із запропонованим видом та мірою покарання згідний. Просив затвердити угоду про визнання винуватості. Вказав, що наслідки укладення, затвердження угоди та невиконання, йому роз'яснені та зрозумілі.
В даній угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за частиною 1 статті 240-1 Кримінального кодексу України.
Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
В угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений, узгодили призначення обвинуваченому покарання за частиною 1 статті 240-1 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі. В порядку статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк.
Обвинувачений в угоді про визнання винуватості зазначив, що йому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачених статтею 473 КПК України, та наслідків невиконання угоди.
В судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені пунктом 1 частини 1 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також, суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального Кодексу України, судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 240-1 Кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції частини 1 статті 240-1 Кримінального кодексу України, а також, що при укладенні угоди враховані обставини, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставини, які обтяжують покарання відсутні; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, а тому суд прийшов до висновку, що укладена 29 жовтня 2021 року між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, обвинуваченому слід призначити покарання визначені в цій угоді у виді 2 (двох) років обмеження волі, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням відповідно до статті 75 КК України строком на 1 (один) рік, з покладення обов'язків передбачених статтею 76 КК України.
Відповідно до статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судових гемологічних експертиз, що становить разом 2696,90 грн. (а.п. 23, 50).
Питання про речові докази вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, слід скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26.10.2021 (а.п. 60) та передати у власність держави в особі Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 38-44, ЄДРПОУ 30438549) речові докази у кримінальному провадженні у вигляді:
- бурштину в сировині, що відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення, вагою 38,84 грам, вартістю 438,41 гривень,які вилучені у ОСОБА_3 16.05.2020 поблизу будинку № 2 на вул. Богоявленській в м. Рівне (а.п. 24);
- бурштину в сировині та в декоративних елементах, які відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення масою 354,76 грам, вартістю 1267,58 грн., та які вилучені 09.04.2021 під час прфедення санкціонованого обшуку по місцю проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.п. 51-52).
Керуючись ч. 2, п. 1 ч.3 ст. 314, ст. ст. 368, 370, 374, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 29 жовтня 2021 року між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020180010002513 від 16.05.2020 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 240-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання, зазначене в угоді про визнання винуватості, обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі частини 2 статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, терміном на 1 (один) рік.
Відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 на час іспитового строку обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2696 (дві тисячі шістсот дев'яносто шість) гривень 90 копійок витрат на залучення експерта.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26.10.2021 (а.п. 60) та передати у власність держави в особі Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 38-44, ЄДРПОУ 30438549) речові докази у кримінальному провадженні у вигляді:
- бурштину в сировині, що відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення, вагою 38,84 грам, вартістю 438,41 гривень,які вилучені у ОСОБА_3 16.05.2020 поблизу будинку № 2 на вул. Богоявленській в м. Рівне (а.п. 24);
- бурштину в сировині та в декоративних елементах, які відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення масою 354,76 грам, вартістю 1267,58 грн., та які вилучені 09.04.2021 під час прфедення санкціонованого обшуку по місцю проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.п. 51-52).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 240-1 Кримінального кодексу України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1