Справа № 569/21225/18
1-кс/569/7330/21
22 жовтня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Піски, Ясинуватського району, Донецької області, громадянина України, українця, із повною середньою освітою, одруженого, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, командира відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час військова частина НОМЕР_2 ), молодшого сержанта, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, ?
Прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері розслідується кримінальне провадження №42018180490000155 від 04 жовтня 2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 лютого 2013 року гр. ОСОБА_4 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України терміном на 3 (три) роки, після чого проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначається Президентом України в рішенні про її проведення.
Згідно з Указами Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 та №15/2015 від 14.01.2015 в Україні оголошена часткова мобілізація, заходи якої тривають на даний час.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На даний час відповідних рішень Президентом України не приймалося, відтак, на даний час в Україні діє особливий період.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 №34 від 19 лютого 2016 року на виконання положень п.9 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» термін дії контракту молодшому сержанту ОСОБА_4 продовжено командиром військової частини до моменту демобілізації та завершення особливого періоду.
Право на звільнення із військової служби молодший сержант ОСОБА_4 відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» не набув, оскільки вислужив менше 18 місяців після продовження дії контракту на особливий період.
Згідно наказу Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України №70-РС (по особовому складу) від 12 березня 2016 року старшого механіка інженерно-авіаційної служби 1-ої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_4 в порядку переведення до іншої військової частини призначено на посаду командира відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час перейменована у військову частину НОМЕР_2 ).
Відповідно до пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 14 березня 2016 року №49 молодшого сержанта ОСОБА_4 із 17 березня 2016 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення по технічній нормі та надано три дні для здачі справ та посади, після чого останній зобов'язаний був вибути для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_1 (тимчасово дислокувалася за адресою: АДРЕСА_3 ).
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України молодший сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).
Разом із тим, молодший сержант ОСОБА_4 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, проходячи військову службу за контрактом, на посаді командира відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (на даний час перейменована у військову частину НОМЕР_2 ), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 17 березня 2016 року близько 08 години 00 хвилин під час переведення із військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) не прибув до нового місця служби - військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час перейменована військову частину НОМЕР_2 ), яка тимчасово дислокувалася на Рівненському загальновійськовому полігоні за адресою: АДРЕСА_3 , проводить на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, та обов'язки військової служби не виконує.
27 березня 2020 року солдату ОСОБА_4 , у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111, 112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, зокрема, вручено за місцем служби та направлено за місцем його проживання.
27 березня 2020 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Станом на момент внесення даного клопотання солдат ОСОБА_4 у розташування військової частини НОМЕР_2 не повернувся, про своє місце перебування командирів (начальників), а також правоохоронні органи не повідомив, продовжує ухилятись від військової служби без будь-яких поважних причин чим продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 01 вересня 2021 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 із метою його приводу для участі у розгляді клопотання у вигляді тримання під вартою.
21 жовтня 2021 року підозрюваний ОСОБА_4 розшуканий та затриманий на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Рівненського міського суду.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:
Молодший сержант ОСОБА_4 підозрюється у дезертирстві, тобто нез'явленні на службу у разі переведення, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини:
Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме: актом та матеріалами службового розслідування за фактом неприбуття до нового місця служби військової частини польова пошта НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , іншими документальними матеріалами.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України:
Молодший сержант ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та/або суду та продовжує кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України, тобто існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини:
Показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підтверджується факт неприбуття ОСОБА_4 до нового місця служби - військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час військова частина НОМЕР_2 ) із метою ухилитися від військової служби, із 17 березня 2016 року по даний час (тобто понад 4 роки), а також відсутності на військовій службі без законних підстав.
Слід відмітити, що ОСОБА_4 за місцем реєстрації відсутній, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України, а тому може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, відправитися у невідомому напрямку, в тому числі переховуватися за кордоном.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Підозрюваний ОСОБА_4 протягом тривалого часу (із 17 березня 2016 року) переховується від органів досудового розслідування та прокуратури, про своє місце перебування ОСОБА_4 , командирів (начальників), правоохоронні органи, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не повідомив, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України.
ОСОБА_4 проживає на віддаленій відстані від органу досудового розслідування, прокуратури та суду (м. Київ) не за місцем своєї реєстрації, підозрюється у вчиненні тяжкого військового злочину, а тому може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, відправитися у невідомому напрямку, в тому числі перетнувши державний кордон, оскільки має закордонний паспорт.
ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, постійного місця роботи не має, за місцем реєстрації не проживає, схильний до відкритого ігнорування вимог законодавства щодо дотримання суспільно прийнятних норм поведінки та доброчесності, а тому інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою та визначити підозрюваному ОСОБА_4 суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб .
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері розслідується кримінальне провадження №42018180490000155 від 04 жовтня 2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
27 березня 2020 року солдату ОСОБА_4 , у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111, 112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, зокрема, вручено за місцем служби та направлено за місцем його проживання.
27 березня 2020 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 01 вересня 2021 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 із метою його приводу для участі у розгляді клопотання у вигляді тримання під вартою.
О 9 год. 21 жовтня 2021 року підозрюваний ОСОБА_4 розшуканий та затриманий на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Рівненського міського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні прокурор не надано та не доведено.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Водночас, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею повинно бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до ч.5 ст.9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (Рішення у справі «Смирнова проти Росії», скарги №46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», Рішення у справі «Вренчев проти Сербії» від 23.09.2008).
Враховуючи вище викладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою є недоцільним.
Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, а саме: має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей (однак доказів про це суду не надав), на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, суд вважає, щодо підозрюваного ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 домашній арешт із забороною залишати житло у певний період часу.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки - прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Піски, Ясинуватського району, Донецької області, громадянина України, українця, із повною середньою освітою, одруженого, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, командира відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час військова частина НОМЕР_2 ), молодшого сержанта, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на 60 днів, а саме до 20.12.2021 року.
Заборонити ОСОБА_4 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21 год. по 08 год.
Строк дії ухвали рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 09 год. 21.10.2021 року.
Встановити строк дії ухвали до 09 год. 20.12.2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 20.12.2021 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання в Головне управління національної поліції в м. Києві.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_4 негайно доставляється до місця проживання.
Виконання ухвали покласти на прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1