єдиний унікальний номер справи 546/452/21
номер провадження 2/546/349/21
25 жовтня 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Романенко О.О.,
за участі секретаря судового засідання - Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/452/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини , -
встановив:
25.05.2021 позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки щомісячно на утримання їхньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.04.2019 до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 03.06.2017 по 06.09.2019 він перебував у шлюбі з відповідачкою - ОСОБА_2 . Шлюб між ним та відповідачкою було розірвано 06.09.2019 на підставі заочного рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 06.09.2019 у справі № 546/417/19. Від шлюбу у них є спільна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.11.2017. Після розлучення дитина залишилася проживати з матір'ю - відповідачкою ОСОБА_2 22.04.2019 Решетилівським районним судом Полтавської області було винесено судовий наказ за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів з нього щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.04.2019 до досягнення дитиною повноліття. Наразі обставини змінилися таким чином, що він не в змозі сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини у вказаному розмірі. Він не міг влаштуватися на роботу та мати постійний заробіток через хворобу матері, діагноз гостре порушення мозкового кровообігу. Неодноразово був виклик бригади ЕМД і мати була доставлена в ЦРЛ бригадою УМД зі скаргами на порушення мови, оніміння, слабкість в лівих кінцівках, більше в руці, відсутність активних рухів в лівій руці, головокружіння, порушення координації рухів при спробі сісти на ліжко. Доходів у нього не має, тому сплата аліментів в колишньому розмірі ставить його у дуже скрутне матеріальне становище, необхідні додаткові витрати на лікування, тощо. Вказані обставини підтверджуються випискою № 1694/269 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КП «Решетилівська ЦРЛ» Решетилівського району Полтавської області та чеками для належного лікування хворої матері. Його матеріальний стан на даний час не дає можливість сплачувати вказані аліменти. Разом із ними проживає його молодший брат, який отримує пенсію по інвалідності 3-ї групи, на що вони з матір'ю і живуть. Рухомого чи нерухомого майна він не має.
31.05.2021 суддею Романенко О.О. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 24.06.2021 здійснено перехід з розгляду цивільної справи № 546/452/21 за правилами спрощеного провадження з викликом сторін на розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
30.06.2021 відповідачем до суду подано відзив (а.с. 37-38), у якому відповідачка з обставинами, викладеними у вищевказаному позові не погоджується в повному обсязі, виходячи з наступних підстав. Зазначає, що позивач не може влаштуватися на роботу та мати постійний заробіток через хворобу матері, яка відповідно до даної позивачем виписки № 1694/269 з медичної картки стаціонарного хворого знаходилася на лікуванні з 11 травня 2020 року по 18 травня 2020 року, тобто 7 днів і у виписці не зазначено про необхідність стороннього догляду. При цьому позивач не вказує, що з січня 2020 року по вересень 2020 року (в той час, коли хворіла його мати) він знаходився на заробітках в Чехії. Позивач вказує, що він та хвора непрацююча мати виживають на пенсію по інвалідності (3 група) його молодшого брата. Але водночас відповідно до довідки № 01.3-01/104 від 19.05.2021 Решетилівської міської ради з ними зареєстрований і проживає брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є здоровий і працездатний. З якою метою позивач додає в якості доказів чеки на придбання ліків, якщо у нього, як він зазначає, немає жодних доходів, невідомо. Відповідно до довідки № 01.3-01/104 від 19.05.2021 Решетилівської міської ради Полтавської області позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, так як з грудня 2019 року він проживає в м. Глобино Полтавської області, за місцем проживання його дружини. Також позивачем, зазначається, що через хворобу матері він не може влаштуватися на роботу, бо доглядає її, чомусь не повідомляє, що може залишити матір без догляду на час поїздки на заробітки до Чехії. При останній спробі перетнути державний кордон України з Чехією позивачу було встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. У довідці Решетилівського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) № 4182 від 18.06.2021 вказано, що згідно виконавчого листа № 546/418/19 виданого 06.09.2019 Решетилівським районним судом Полтавської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на її користь на 01.06.2021 заборгованість по аліментах становить 29 330, 30 грн. Відповідачка вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.
08.07.2021 позивачем надано до суду відповідь на відзив, у якій позивач посилається на те, що як було зазначено в позові, він не міг влаштуватися на роботу та мати постійний заробіток через хворобу матері (діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу, неодноразово був виклик бригади ЕМД і доставлена в ЦРЛ бригадою УМД зі скаргами на порушення мови, оніміння, слабкість в лівих кінцівках, більше в руці, відсутність активних рухів в лівій руці, головокружіння, порушення координації рухів при спробі сісти на ліжко). Доходів у нього не має, тому сплата аліментів в колишньому розмірі ставить його у дуже скрутне матеріальне становище, необхідні додаткові витрати на лікування, тощо. Вказані обставини підтверджуються випискою № 1649/269 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КП «Решетилівська ЦРЛ» Решетилівського району Полтавської області та чеками для належного лікування хворої матері. Так, дійсно у виписці не зазначено про необхідність стороннього догляду, але згідно рекомендацій фельдшера швидкої допомоги, що були викликані неодноразово потрібна допомога. Водночас зазначає, що проживаючи з матір'ю, яка хворіє та потребує моральної та матеріальної допомоги з його боку та боку братів. Зазначає, що після розірвання шлюбу з відповідачкою, він неодноразово продовжував надавати своєму сину матеріальну допомогу, але звісно, ніяких розписок він з колишньої дружини не брав. Так, зазначає, що це його рідний син, якого він любить і буде допомагати. Стосовно того, що відповідачка подала позов про стягнення аліментів, також про заборгованість по аліментах близько 29 330, 30 грн. він дізнався нещодавно. Все що він хоче - це те, щоб при вирішенні даного спору, була також взята до уваги його думка при прийнятті рішення, оскільки вважає, що на сьогоднішній день, він знаходиться також в дуже важкому моральному, матеріальному та скрутному становищі, допомагаючи своїй матері разом з братами. У теперішній час позивач не працевлаштований та постійного заробітку у нього немає. Якщо трапляються малі та нерегулярні заробітки, то їх вистачає лише на їжу та предмети першої необхідності. Існують багато інших додаткових підстав, які можуть вплинути на рішення суду, наприклад проживання старшого брата ОСОБА_4 разом з матір'ю , який теж допомагає їй при першій необхідності, але це не стосується предмета даного спору. Позивач з братами як може, так і допомагає їхній матері. Так, дійсно при останній спробі він хотів перетнути державний кордон України з Чехією, для того, щоб заробити кошти і розрахуватися з заборгованістю по аліментах, про які він нещодавно дізнався, також заробити грошей, допомогти матері купити ліки, а в цей час брати допомогли б йому з їхньою матір'ю, але йому було встановлено тимчасове обмеження. Крім того, було повідомлено, що у його власності немає нічого, а є лише засоби щоденного проживання. Враховуючи те, що на момент звернення з цим позовом до суду його матеріальний стан суттєво змінився, оскільки він не отримує дохід, тому він може бути позбавлений можливості сплачувати аліменти. Вважає свої вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. (а.с. 46-47).
Ухвалою суду від 26.07.2021 за клопотанням представника відповідача - адвоката Казакова О.А. зобов'язано Державну прикордонну службу України надати відомості про перетинання державного кордону України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за період з квітня 2019 року по червень 2021 року.
10.08.2021 до суду надійшов лист від Центру обробки спеціальної інформації ДПС України, в якому повідомлено, що надати витребувану інформацію, яка зазначена в ухвалі суду від 26.07.2021 неможливо, оскільки не зазначено обов'язкового реквізиту «Громадянство».
Ухвалою суду від 11.08.2021 виправлено описку в ухвалі суду від 26.07.2021 та повторно надіслано до Державної прикордонної служби України для отримання інформації зазначеної в ухвалі суду.
20.08.2021 від Центру обробки спеціальної інформації ДПС України до суду надійшла витребувана інформація.
Ухвалою суду від 25.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду.
Позивачем надано до суду також клопотання про долучення доказів по справі, а саме: копію обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні Талон 1. Відомості жіночої консультації про вагітну (медична документація форма первинної облікової документації № 113/о) та копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 17.10.2020, виданого Глобинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 57.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Позивачем в судове засідання, яке було призначено на 25.10.2021 жодних клопотань чи заяв не подано. Однак, матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. (а.с. 22)
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі та без участі відповідача, зазначив, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі, вважають їх безпідставними. (а.с. 86).
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі надані позивачем, наданий відповідачем відзив, відповідь на відзив, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених
Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Решетилівського районного суду Полтавської області № 546/417/19 від 06.09.2019 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с. 6-7)
Після фактичного припинення подружніх відносин між сторонами їх малолітня дитина проживає разом із матір'ю та знаходяться на її утриманні.
Згідно судового наказу від 22.04.2019, виданого Решетилівським районним судом Полтавської області № 546/418/19, стягується з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частина всіх видів доходу ОСОБА_1 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.04.2019 і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 12)
Відповідно до довідки, яка видана начальником Решетилівського районного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) № 4182 від 18.06.2021 зазначено, що згідно виконавчого листа № 546/418/19 виданого 06.09.2019 Решетилівським районним судом Полтавської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на мою користь на 01.06.2021 заборгованість по аліментах становить 29 330, 30 грн. (а.с. 41)
Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 від 24.11.2017, виданого виконавчим комітетом Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . (а.с. 11)
Із витребуваної інформації на підставі ухвали суду з головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України від 11.08.2021, вбачається, що в період з 01.04.2019 по 30.06.2021, гр. ОСОБА_1 неодноразово виїжджав за межі території України та в'їжджав на територію України. Зокрема, в'їзд 17.06.2019, виїзд 05.09.2019, в'їзд 21.12.2019, виїзд 01.02.2020, в'їзд 02.09.2020, виїзд 08.12.2020, в'їзд 05.03.2021. (а.с. 73)
Згідно виписки № 1694/269 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КП «Решетилівська ЦРЛ» Решетилівського району Полтавської області мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала на лікуванні у стаціонарі з 11.05.2020 по 18.05.2020. (а.с. 13)
Позивач у жовтні 2020 року уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується копія свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого Глобинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 17.10.2020, актовий запис № 57 (а.с. 80), остання є вагітною згідно наданої позивачем копії обмінної карти (медична документація/форма первинної облікової документації № 113/о). (а.с. 79)
Спірні правовідносини у справі регулюються нормами сімейного законодавства.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Вказана норма узгоджується з положеннями, викладеними в п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Судом стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини, а не у більшому розмірі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилаться на те, що у нього наразі обставини змінилися таким чином, що він не в змозі сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини у вказаному розмірі. Він не міг влаштуватися на роботу та мати постійний заробіток через хворобу матері - діагноз гостре порушення мозкового кровообігу, неодноразово був виклик бригади ЕМД і доставлена в ЦРЛ бригадою УМД зі скаргами на порушення мови, оніміння, слабкість в лівих кінцівках, більше в руці, відсутність активних рухів в лівій руці, головокружіння, порушення координації рухів при спробі сісти на ліжко. Доходів в нього не має, тому сплата аліментів в колишньому розмірі ставить його у дуже скрутне матеріальне становище, необхідні додаткові витрати на лікування, тощо. Рухомого чи нерухомого майна він не має.
Зазначає, що у нього змінився сімейний стан, оскільки він у жовтні 2020 року уклав шлюб з ОСОБА_6 (копія свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , від 17.10.2020, актовий запис № 57), остання є вагітною згідно наданої позивачем копії обмінної карти (медична документація/форма первинної облікової документації № 113/о).
З наданої до суду копії виписки № 1694/269 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КП «Решетилівська ЦРЛ» Решетилівського району Полтавської області вбачається, що мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала на лікуванні у стаціонарі з 11.05.2020 по 18.05.2020, протягом одного тижня. До позовної заяви позивачем не надано доказів, що його мати потребує постійного стороннього догляду та те, що саме на позивача покладено обов'язок щодо догляду, також не надано довідки до акту огляду МСЕК. Окрім того, позивача у даний проміжок часу взагалі не було на території України, що знаходить своє підтвердження з наданої головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України інформації від 11.08.2021 в період з 01.04.2019 по 30.06.2021, гр. ОСОБА_1 , а саме: виїзд 01.02.2020, а в'їзд 02.09.2020.
Суд також звертає увагу на те, що позивач регулярно виїжджає за межі України, що видно із листа наданого головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України від 11.08.2021. Твердження відповідача про те, що позивач виїжджає за кордон на заробітки не спростовано позивачем.
Згідно копії паспорта позивача місцем його проживання та реєстрації вказано АДРЕСА_1 . Згідно довідки Решетилівської міської ради від 19.05.2021 № 01.3-01/104 вбачається, що окрім позивача за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ще його мати ОСОБА_5 та два його брати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Посилання позивача на те, що на його утриманні перебувають батьки, які є непрацездатними та потребують на його утримання та лікування, самі по собі не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів без підтвердження погіршення майнового стану платника аліментів.
Судовий наказ виданий Решетилівським районним судом Полтавської області у справі № 546/418/19 від 22.04.2019 на момент подання позовної заяви позивачем та розгляду справи по суті не скасований, та був пред'явлений відповідачкою (стягувачем) до виконання. Позивачем не надано доказів на підтвердження факту чи останній звертався до суду з заявою про скасування судового наказу, останнє підтверджує що сторони були ознайомлені з даним судовим наказом та погодилися з ним. Окрім цього, у позивача мається заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 29 330,30 грн. відповідно до довідки № 4182 від 18.06.2021.
Наведені позивачем доводи та надані докази не є належними та достатніми на підтвердження факту погіршення майнового стану позивача.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Проте, окремо факт вагітності дружини позивача не змінює сімейний стан та не свідчить про погіршення матеріального стану.
Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 3611/19, від 03.06.2020 року у справі № 760/9783/18-ц, від 16.09.2020 року у справі № 565/2071/19 та від 28.05.2021 року №715/2073/20 (провадження №61-1031св21).
Суд також враховує, що виховання дітей одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дітей, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дітей, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку матір. Відповідачем надано до суду докази належного виконання нею покладених обов'язків щодо виховання та розвитку дітей, витрачання отриманих аліментів на їх навчання та розвиток здібностей. У заперечення вказаних обставин позивачем до суду доказів не надано.
Позивачем не надано доказів на підтвердження погіршення свого матеріального стану чи стану здоров'я.
Наявність змін у його сімейному стані не свідчать про відсутність у нього можливості сплачувати аліменти на утримання дитини від першого шлюбу у розмірі визначеному судовим наказом.
До того ж, ОСОБА_1 є молодою працездатною особою і спроможний платити аліменти в розмірі, який визначений судовим рішенням.
Таким чином, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів зміни його матеріального стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів. Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність підстав для зменшення розміру аліментів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати покладається на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 18-184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити за недоведеністю.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.11.2021.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
представник відповідача - адвокат Казаков Олег Анатолійович, АДРЕСА_4 .
Суддя: О.О. Романенко