Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2063/21
Провадження № 2/553/1011/2021
Іменем України
03.11.2021м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді: Тимчука Р.І,
за участю секретаря: Махаринської Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач 30 липня 2021 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Від позивач та його представника позивача надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився, не повідомивши суду про причини неявки, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час судового засідання, зокрема, і через оголошення на сайті «Судова влада».
Не з'явилися треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча завчасно та належним чином були повідомлені про день та час судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною був вчинений виконавчий напис № 7082 від 12.05.202, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 52 563 грн 52коп.
Приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною відкрито виконавче провадження відносно ОСОБА_1 про звернення стягнення на грошову суму 52 563 грн 52коп.
Вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 « Про затвердження переліку документів , за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів її погашення та спірний виконавчий напис вчинено за відсутністю безспірності вимоги.
Згідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь -які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, що регулюють правовідносини щодо вчинення виконавчих написів, оскільки при його вчиненні нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню. Крім того позивач стверджує, що із вказаним банком ніякого кредитного договору не укладав. Відповідно до умов кредитного договору всі зобов'язання були ним виконані. Заборгованості за кредитним договором перед банком у нього не має.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено , що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 88 Закону України «Про нотаріат», у редакції , чинній на час вчинення спірних правовідносин, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява ( підпункт 2.1 пункту 2 глави 16 розділу 11 Порядку № 296/5), в нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9.06.1999 № 1172 та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6 -887 цс 17 міститься правовий висновок по те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості божника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні ,чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість саме такого розміру , як зазначено у виконавчому написі , та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключений перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого ( постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6 - 887 цс 17 ) При цьому лише та обставина , що у виконавчому написі зазначено суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні , це свідчить по наявність спору про розмір заборгованості( постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6 - 158 цс 15 ). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не впливає із суті кредитного договору.
Право на оскарження до суду нотаріальної дії особою, прав та інтересів якої стосується такі дії, передбачене статтею 59 Закону України «Про нотаріат».
З урахуванням положень статтей 15,16,18 ЦК України , статтей 50, 87,88 Закону України « Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує , поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права , в судовому порядку иоже оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого надпису.
Тому сам по собі факт додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів, передбачених Порядком № 26/5, не може бути підставою для відмови у задоволені позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, якщо судом буде встановлено, що на момент вчинення нотаріусом цього напису боржник не мав безспірної заборгованості перед стягувачем у тому розмірі , як зазначено у виконавчому написі.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 486 /388/16-ц.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.34, 36, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса № 7082 вчинений 12.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»,заборгованості за кредитним договором в сумі 52 563 грн 52 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362 грн 00 коп., а всього 2 362 грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук