Справа № 206/4875/21
1-в/206/301/21
Іменем України
03 листопада 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні письмову заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря ОСОБА_3 , про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , -
за участі: прокурора ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_3 ,
особи, відносно якої розглядається заява ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 , -
28.10.2021 представник заявника звернувся до Самарського районного суду
м. Дніпропетровська з письмовою заявою про зміну примусових заходів медичного характеру з посиленого на звичайний нагляд ОСОБА_4 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.11.2013, застосовано до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації його до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2019, відносно ОСОБА_4 , змінено примусові заходи медичного характеру з суворим наглядом на госпіталізацію у заклад з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2021, відносно ОСОБА_4 , продовжено примусові заходи медичного характеру з посиленим наглядом, строком до 6 (шести) місяців.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.
Особа, відносно якої розглядається заява ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.
Захисник-адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Згідно ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за письмовою заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно вимог ст.514 КПК України, продовження зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст.95 КК України введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. Судам слід розглядати такі справи в порядку, передбаченому статтями 419, 422, 424 КПК України. При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів на особу, яка перебуває на примусових заходах медичного характеру стосовно ОСОБА_4 вказано, що за час перебування у стаціонарі психічний стан ОСОБА_4 покращився та залишається стабільним достатньо тривалий час, що виражається у спокійній, упорядкованій поведінці, відсутності агресії та продуктивної психопатологічної симптоматики. Висловлює жаль з приводу скоєного, будує реальні плани на майбутнє. Застосування примусових заходів медичного характеру з посиленим наглядом не потребує.
Комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку, що ОСОБА_4 , 1984 р.н., доцільно змінити примусові заходи медичного характеру з посиленого нагляду на звичайний нагляд.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне письмову заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради лікаря-психіатра ОСОБА_3 задовольнити, та змінити ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом на госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, строком до 6 (шести) місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.94,95 Кримінального кодексу України, ст.ст.372, 503, 512-514 КПК України, суд, -
Письмову заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради лікаря - психіатра ОСОБА_3 , про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом на госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, строком до 6 (шести) місяців.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів.
Суддя ОСОБА_1