Справа № 183/7504/21
№ 1-кп/183/1386/21
04 листопада 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021041350000308 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сумгаіт Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджану, з вищою освітою, офіційно не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
04 червня 2021 року приблизно о 15 годині 00 хвилин водій ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем «ТОYОТА САМRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю приблизно 70 км/год. по проїжджій частині автодороги М-29 «Харків-Дніпропетровськ» Новомосковського району Дніпропетровської області зі сторони м. Харків в напрямку м. Дніпро, перевозячи в якості пасажирів: на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_10 , на задньому пасажирському сидінні неповнолітню ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де на 157 км. + 350 м. вказаної автодороги, діючи необережно, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрози життю та здоров'ю громадян, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, не впорався із керуванням автомобіля «ТОYОТА САМRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини ліворуч, де допустив перекидання вищевказаного автомобіля.
Своїми діями водій ОСОБА_9 грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху, якими передбачено:
п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_12 знаходиться у причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої пасажиру автомобіля «ТОYОТА САМRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у виді закритого перелому правої великогомілкової кістки, закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, синці навколо очей, садна на обличчі; забитих та різаних ран на лівій гомілці, саден на спині, лівій сідниці, гомілках, у своїй сукупності за своїм характером відносяться до середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки зростання кісткової тканини у місці перелому, у звичайному своєму перебігу, відбувається у термін більш як 21 день; пасажиру ОСОБА_11 заподіяно тілесні ушкодження у виді сполученої травми: тупої травми живота (розриви селезінки, великого сальника, забій підшлункової залози, внутрішньочеревна кровотеча (кров у черевній порожнині приблизно 1 л. СПО (04.06.2021) - спленектомія), та закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку, забої м'яких тканин обличчя і голови), закритого перелому правої променевої кістки, забитих ран в області правого ліктьового суглобу, численних саден тулубу та кінцівок, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя; пасажиру ОСОБА_13 заподіяно тілесні ушкодження у виді сполученої, закритої черепно-мозкової травми (забій головного мозку 3 ступеню, субарахноїдальний крововилив, множинні геморагічні вогнища забоїв головного мозку з обох боків (лобні, скроневі, тім'яні частини), субдуральнагематома малого об'єму лівої потилично-тім'яної області), забиття м'яких тканин та саден на голові, та закритої травми грудної клітини (перелом 1-2 ребер зліва, пневмоторакс зліва (повітря у плевральній порожнинні), стан після операції - пункції і дренування лівої плевральної порожнини по Бюлау), множинних синців та саден тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Також показав, що дійсно 04 червня 2021 року він разом із сім'єю їхали відпочивати на море. Проїжджаючи міст на заокругленій ділянці дороги через слизьке дорожнє покриття, оскільки йшов дощ, автомобіль став некерованим і з'їхав у кювет, в результаті чого перекинувся. Він відразу викликав швидку і почав надавати невідкладну медичну допомогу дружині та дітям, оскільки за фахом він медик і знав, що робити. У скоєному щиро кається, шкодує, що вчинив злочин.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_12 скоєно кримінальне правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розміру процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяно потерпілим тяжке тілесне ушкодження та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто проти безпеки руху та експлуатації транспорту, де його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи, а відтак одного з найбільш суспільно небезпечних кримінальних правопорушень, в результаті вчинення якого потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_13 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, а також потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Суд звертає увагу також на положення ст. 12 КК України, згідно з якими вчинене ОСОБА_12 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Однак, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Суд бере до уваги необережну форму вини ОСОБА_5 , а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, за місцем мешкання характеризується задовільно, а також те, що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, оскільки одружений та має на утриманні неповнолітніх дітей.
Тому, з урахуванням особливостей даного кримінального правопорушення і обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом'якшуючих покарання обставин, а також відсутності обставин, які обтяжують його, враховуючи думку потерпілої, яка у своїй заяві просила призначити обвинуваченому покарання не суворе, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_14 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк на рівні мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України. Крім цього, з урахуванням обставин даного кримінального провадження, думки потерпілої, а також те, що керування обвинуваченим транспортним засобом є необхідним для забезпечення повноцінного розвитку сім'ї, суд вважає за недоцільне призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що буде відповідати як його правам та інтересам, так і інтересам його сім'ї: дружини та неповнолітніх дітей.
Саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_14 покарання в межах найбільшої санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 2745,92грн. (висновок експерта за результатами проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-21/18688 від 16.06.2021 року; висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-21/31199-ІТ від 07.10.2021 року).
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - автомобіль марки «ТОYОТА САМRY», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який передано на зберігається потерпілій ОСОБА_15 - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_15 .
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2745 гривень 92 копійки.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1