Справа № 182/2668/21
Провадження № 2/0182/1931/2021
Іменем УКРАЇНИ
03.11.2021 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Першотравневська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Першотравневська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Свої вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом від 24 січня 2005 року, посвідченого секретарем виконкому Новоіванівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області Роздобудько А.В. за реєстровим № 13. Про наявність заповіту він дізнався в червні 2020 року. Померлий для нього був сторонньою людиною, з яким він був знайомий з 2000 року, коли спадкодавець отримав у власність на території КСП «Маяк» Новоіванівської сільської ради земельну ділянку біля с.Високе Нікопольського району та запропонував йому доглядати та обробляти її за натуральну плату, оскільки постійно в с.Високе Нікопольського району не мав можливості приїжджати з м.Нікополя, де він мешкав. ОСОБА_4 також передав йому документи на земельну ділянку для оплати власними коштами земельного податку та надав на його ім'я доручення від 04 травня 2000 року, посвідчене секретарем Новоіванівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на право користування та розпорядження земельною ділянкою. ОСОБА_4 періодично приїжджав до нього, в них склалися приятельські відносини, він за користування земельною ділянкою сплачував ОСОБА_4 натуральну плату та додатково допомагав ОСОБА_4 матеріально, оскільки він знаходився в скрутному фінансовому становищі, бо, крім мінімальної пенсії, ніяких доходів не мав. Розмови щодо складання заповіту між ними ніколи не було. Однак, через деякий час ОСОБА_4 перестав приїжджати в село. Він намагався розшукувати його, навіть, їздив до нього в м.Нікополь, однак, марно. Проте, за земельною ділянкою він не припинив доглядати та обробляти її, щорічно сплачував від імені ОСОБА_4 земельний податок, сплатив і за 2020 рік, оплатив виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для державної реєстрації земельної ділянки в 2016 році та здійснив її державну реєстрацію. В червні 2020 року представник орендаря, що орендує сільськогосподарські землі в районі с.Високе, запропонував йому здати вищевказану земельну ділянку йому в оренду та повідомив, що її власник ОСОБА_4 давно номер, а Новоіванівською сільською радою, начебто, було посвідчено заповіт ОСОБА_4 на його користь. Він звернувся до Новоіванівської сільської ради, де зазначена інформація підтвердилась, в справах виконкому зберігався заповіт ОСОБА_4 , з якого тільки в червні 2020 року він дізнався про наявність заповіту ОСОБА_4 від 24 січня 2005 року, посвідченого секретарем виконкому Новоіванівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області Роздобудько А.В., реєстраційний № 13. Він як спадкоємець за заповітом звернувся за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ковтюх А.В. з заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом йому було повідомлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Первомайське Сімферопольського району Автономної Республіки Крим та в зв'язку з його смертю відкрито спадкову справу. Також нотаріусом видано повний витяг з Державною реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. Як встановлено нотаріусом, після смерті ОСОБА_4 ніхто до нотаріальної контори не звертався для прийняття спадщини, спадкова справа не відкривалася, проте, в оформленні спадкових прав і видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 липня 2020 року, у зв'язку з пропущенням ним строку для прийняття спадщини. Таким чином, на підставі викладеного, він змушений звернутися до суду та просить надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяця з дня набрання законної сили рішенням суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника, яка діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги, ОСОБА_5 надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягала та просила позовні вимоги її довірителя задовольнити в повному обсязі (а.с.79).
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, про що свідчать повістки про виклик до суду, в судове засідання не прибули та будь-які заяви чи клопотання на адресу суду від них не надходили (а.с.76-77).
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує (а.с.39-40, 78).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини по поважній причині, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, про що свідчить актовий запис № 45, складений 12 серпня 2009 року реєстратором Відділу реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (а.с.54-56). Відповідно до державного акту на право приватної власності, серії ІІ-ДП №057479, земельна ділянка, площею 6,8263, яка розташована на території Новоіванівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_4 (а.с.7-8). Крім цього, факт належності ОСОБА_4 вищевказаної земельної ділянки підтверджується листом від 30 червня 2021 року, виданого Відділом у Нікопольському районі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м.Нікополі Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с.33). Відповідно до заповіту від 24 січня 2005 року, посвідченого секретарем виконкому Новоіванівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області Роздобудько А.В. за реєстровим № 13, ОСОБА_4 за час свого життя розпорядився належним йому майном та земельну ділянку, площею 6,8263 га., яка розташована на території Новоіванівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповідав ОСОБА_1 (а.с.6). Як вбачається зі спадкової справи № 43/2020 до майна померлого, заведеної приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Ковтюх А.В. (а.с.45-74), ОСОБА_1 07 липня 2020 року звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.48). Однак, 28 липня 2020 року приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Ковтюх А.В. надала лист - роз'яснення, у відповідності до якого у видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом було відмовлено та роз'яснено, що для вирішення даного питання слід звернутися до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог щодо звернення до суду, послався на те, що строк для прийняття спадщини ним було пропущено з поважної причини, зокрема: необізнаність про наявність заповіту.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17, при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини судам необхідно дослідити, чи вчиняв нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі, шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
З матеріалів справи вбачається, що Новоіванівська сільська рада Нікопольського району, на території якої знаходиться земельна ділянка, не вчинила усіх необхідних дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснила виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі, шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця. У матеріалах справи відсутні жодні докази про те, що позивач знав про наявність заповіту від 24 січня 2005 року. Крім того, як вбачається зі спадкової справи, інші родичі спадкодавця, які звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, відсутні.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В силу ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дані обставини пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами для спадкоємця, а саме: необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому визнає їх поважними та вважає доцільним надати ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці для прийняття спадщини, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 200, 263-265, 268 ЦПК України, ст.1270, ч.3 ст.1272 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Першотравневська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал