Справа № 202/5865/21
Провадження № 1-кс/202/5751/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
4 листопада 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ознайомившись із клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , яке погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12019040710000797 від 23.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, -
Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 звернувся з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 01.11.2021 року під час обшуку автомобіля «Porsche Cayenne» державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 та яким користується ОСОБА_5 , а саме на автомобіль «Porsche Cayenne» державний номер НОМЕР_1 та роутер.
Дане клопотання підлягає поверненню прокурору за наступних підстав:
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Отже, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна має бути наведено обґрунтування необхідності арешту майна, а також зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Клопотання слідчого про арешт майна вказаним вимогам не відповідає.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
В своєму клопотанні слідчий посилається на те, що автомобіль «Porsche Cayenne» державний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 та може бути предметом спеціальної конфіскації.
Між тим, до матеріалів клопотання не долучено належних доказів, що власником цього автомобіля є ОСОБА_4 і вказаний автомобіль був набутий нею у ОСОБА_6 безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, а також, що остання знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Також слідчий просить накласти арешт на роутер, проте з матеріалів клопотання не вбачається його вилучення під час обшуку.
За змістом положень ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду з клопотанням про арешт майна.
Таким чином, прокурор наділений повноваженнями щодо звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає приписам статті 171 КПК України, його необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.
Керуючись ст. 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , яке погоджено з прокурором ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019040710000797 від 23.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1