Справа № 212/9233/20
2/212/1246/21
20 жовтня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого:судді Пустовіта О.Г., за участю секретаря судового засідання: Курбакової Ю.О., представника позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника третьої особи Каменської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконкому Покровської районної в місті ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа КЗ "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради, Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Орган опіки та піклування виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради звернувся до суду в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачі по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та мають на вихованні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учнів КЗШ №112. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебувають на обліку в службі у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради, як такі, що опинились в складних життєвих обставинах. ОСОБА_4 протягом 2020 року тричі потрапляла до дитячих державних закладів та перебувала у розшуку. З 20.02.2020 по 16.06.2020 дівчинка перебувала в КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» КМР. 12.09.2020 ОСОБА_4 пішла з дому, була розшукана та повернена батькам, відносно батька ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП. З 14.09.2020 по 30.09.2020 ОСОБА_4 перебувала у КЗ «Криворізька міська дитяча лікарня №4» Криворізької міської ради. Дівчинка постійно тікає з дому та категорично не бажає повертатися в родину. Відповідно до матеріалів Покровського відділення поліції було встановлено, що з матір'ю, ОСОБА_3 проведено бесіду профілактичного характеру та складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 184 КУпАП від 02.04.2020. Відповідно до матеріалів Покровського відділення поліції було встановлено, що батьки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вихованням дитини не займаються, спілкуються з підозрілими особами, вживають алкоголь. Також останні притягувалися до адміністративної відповідальності за ст. 173, 178 КУпАП. Родина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуває під соціальним супроводом з метою отримання комплексу соціальних послуг. ОСОБА_3 частково виконує рекомендації фахівця із соціальної роботи, часто агресивно реагує на зауваження та рекомендації щодо ведення здорового способу життя. Жінка зверталася до лікаря-нарколога, на облік поставлена не була, але продовжує систематично зловживати алкогольними напоями. Згідно акту обстеження умов проживання, який був складений спеціалістами служби у справах дітей за адресою: АДРЕСА_1 , квартира обладнана необхідними меблями та побутовою технікою, але необхідно провести косметичний ремонт. Відповідно до характеристики, наданої КЗШ №112 батьки не приділяють увагу навчанню та вихованню дітей. ОСОБА_4 пропускає уроки без поважної причини, не виконує домашнє завдання, часто обманює. Батьки своєчасно не ставлять до відома класного керівника де знаходяться діти, мати мобільний телефон не має, йде зі ОСОБА_4 на декілька днів з дому. Батько часто не може пояснити місце перебування, а ні матері, а ні ОСОБА_4 .
Згідно висновку Покровської районної у місті ради, батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належним чином не виконують своїх батьківських обов'язків, а саме зловживають спиртними напоями, продовжують безвідповідально відноситись до життя та здоров'я своєї доньки, з метою соціального захисту малолітньої дитини просять позбавити батьківських прав відповідачів та стягнути з них аліменти.
Відповідно до процесуальних документів, які знаходяться в матеріалах справи
28 грудня 2020 року ухвалою відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
02 лютого 2021 року по справі проведено підготовче судове засідання, та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги та їх обґрунтування, просила задовольнити. Зазначила, що у суду є достатньо підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, так як вони передбачені СК України.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. Пояснила, що вони працюють, намагаються створити нормальні умови життя для дітей. Світлана має затримку розвитку, вони звертались до логопеду та психолога. Вона проблемна дитина, інколи збігає з дому.
Представник третьої особи - Криворізький міський центр соціальної служб для сім'ї, дітей та молоді, в судовому засіданні позовну заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити.
Представник третьої особи - КЗ «Центр соціально - психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, звернулась з заявами про розгляд справи за їх відсутності, позовну заяву підтримують повному обсязі.
Допитана в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 суду надала пояснення, що батьки рідко вживають алкогольні напої. Вона не хоче, щоб батьків позбавляли батьківських прав. Зараз вона перебуває в Центрі, але хоче повернутись додому, бо там краще.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не маютьдля суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
В справі «Ilya Lyapin v. Russia», справа № 70879/11, Страсбург, 30.06.2020, §44, 47, Європейський суд з прав людини зазначив про те, що в даний час існує широкий консенсус - у тому числі в міжнародному праві - на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси мають бути першочерговими. Як правило, інтереси дитини диктують, що зв'язки дитини зі своєю сім'єю повинні підтримуватися, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною і це може завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини. Розірвати такі зв'язки означає відірвати дитину від коріння, що може бути зроблено лише у виняткових обставинах; необхідно зробити все для збереження особистих відносин і, якщо це необхідно, для відновлення сім'ї. Оцінюючи, чи був оскаржений захід "необхідним у демократичному суспільстві", Суд повинен врахувати, чи були, зважаючи на справу в цілому, причини, виправдані для оскаржуваного заходу, "відповідні та достатні" для цілей § 2 статті 8 Конвенції. З цією метою, суд повинен з'ясувати, чи проводили вітчизняні суди поглиблену перевірку всієї сімейної ситуації та цілу низку факторів, зокрема факторів фактичного, емоційного, психологічного, матеріального та медичного характеру, і чи врівноважена та розумна оцінка відповідних інтересів кожної людини з постійною турботою про визначення того, яке найкраще рішення буде для дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
На даний час неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває в комунальному закладі "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" КМР.
Відповідно до інформації Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді №01-08/533/3 від 12.06.2020р., родина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуває під соціальним супроводом з метою отримання комплексу соціальних послуг. ОСОБА_3 частково виконує рекомендації фахівця із соціальної роботи, часто агресивно реагує на зауваження та рекомендації щодо ведення здорового способу життя. Жінка зверталася до лікаря-нарколога, на облік поставлена не була, але продовжує систематично зловживати алкогольними напоями.
Згідно акту обстеження умов проживання, який був складений спеціалістами служби у справах дітей 25 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , квартира обладнана необхідними меблями та побутовою технікою, але необхідно провести косметичний ремонт.
ОСОБА_2 працює за професією водій навантажувач в залізничному цеху з обслуговування об'єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР».
Відповідно до характеристики, наданої КЗШ №112 27.02.2020 року, батьки не приділяють увагу навчанню та вихованню дітей. ОСОБА_4 пропускає уроки без поважної причини, не виконує домашнє завдання, часто обманює. Батьки своєчасно не ставлять до відома класного керівника де знаходяться діти, мати мобільний телефон не має, йде зі ОСОБА_4 на декілька днів з дому. Батько часто не може пояснити місце перебування а ні матері, а ні ОСОБА_4 .
Частиною 7 ст. 7 СК України закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Приписами статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За правилами статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 150 СК України визначено обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.
Зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини (ст. 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач як на підставу позбавлення відповідачів батьківських прав, посилався на ухилення останніми від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини ОСОБА_4 . Натомість, з пояснень відповідачів у судовому засіданні встановлено, що вони від виконання своїх батьківських обов'язків не відмовляються.
Як зазначено в рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», § 54, § 58 вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків» (постанова ВС від 13.03.2019 р. у справі № 631/2406/15-ц)
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачі під час розгляду справи заперечували проти позбавлення їх батьківських прав. Така поведінка відповідачів дає підстави вважати, що останні не нехтують інтересами дитини та не бажають розривати зв'язок з донькою.
Невідвідування навчального закладу відповідачами не може свідчити повною мірою про ухилення від виконання батьківських обов'язків. Такий висновок зробив ВС в постанові №465/3694/14-ц від 16 січня 2019 року.
Крім того, сама неповнолітня ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона проти, що її батьків позбавляли батьківських прав та бажає повернутись додому.
За таких обставин, враховуючи, що визначальною обставиною, яка має значення для вирішення цього спору, є інтереси дитини, а інтересам дитини найкраще відповідатиме збереження її зав'язків з сім'єю, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Органу опіки та піклування виконкому Покровської районної в місті ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа КЗ "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради, Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.10.2021р.
Суддя: О. Г. Пустовіт