Справа № 162/600/21
Провадження № 2/162/225/2021
04 листопада 2021 року смт Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., за участі секретаря судових засідань Смаль Т.П., розглянувши у підготовчому провадженні справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
встановив:
І. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.
ОСОБА_1 звернувся до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом 01 жовтня 2021 року.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження.
Сторони у підготовче судове засідання не з'явилися.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Відповідачем ОСОБА_2 також подано до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
ІІ. Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця залишилось нерухоме майно, спадкоємцем якого за законом є позивач. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає. Через відсутність державної реєстрації успадкованого ОСОБА_1 не може оформити своїх прав. За таких обставин позивач змушений звернутись до суду.
ІІІ. Стислий виклад позиції відповідачів.
Відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про визнання позову.
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до статей 1216-1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності з частиною першою статті 1222 ЦК спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності зі статтею 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Пунктом 11 частини першої статті 346 ЦК визначено, що право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
У відповідності до частини першої статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
V. Мотиви суду щодо позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У відповідності з частиною третьою статті 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи наявні у справі письмові докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а рішення суду слугуватиме підставою для державної реєстрації прав ОСОБА_1 на спадкове нерухоме майно.
VІ. Питання розподілу судових витрат.
Позивач при подачі позовної заяви сплатив 908 гривень судового збору.
У матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про понесені сторонами судові витрати.
Позивач разом з позовом заявив про покладення на нього судових витрат, що не суперечить положенням частини третьої статті 13 ЦПК.
Частиною першою статті 142 ЦПК встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, з врахуванням клопотання ОСОБА_1 , а також у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, у цьому випадку 50 відсотків сплаченого судового збору необхідно повернути позивачу з державного бюджету, решта - залишити за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 200, 206, 264, 265 ЦПК, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
ОСОБА_1 визнати власником нерухомого майна у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яке згідно даних технічного паспорта комунального архітектурно-планувального підприємства Любешівської селищної ради № 208 від 10 серпня 2021 року розташоване по АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку «А1», ганку «а2», гаража-літньої кухні-бані «Б1», навісу «б2», сараю «В1», огорожі «1».
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору (квитанція ПАТ «Укрпошта» Волинська дирекція ВПЗ Любешів № 3000438766 від 18 березня 2021 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.
Ім'я позивача: ОСОБА_1 ; місце проживання позивача: АДРЕСА_2 ; РНОКПП позивача: НОМЕР_1 .
Ім'я відповідача: ОСОБА_2 ; місце проживання відповідача: АДРЕСА_3 ; РНОКПП відповідача: НОМЕР_2 .
Суддя В.Д. Глинянчук