Справа № 161/15412/21
Провадження № 2/161/3905/21
26 жовтня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Демчук Т.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24 квітня 2017 року Луцьким міськрайонним судом було ухвалено рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину і до досягнення дітьми повноліття.
Вказує, що на даний час розмір стягуваних аліментів значно нижчий ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і їх розмір недостатній для матеріального утримання дітей.
Зазначає, щосин навчається в ТзОВ «Мала комп'ютерна академія Шаг Луцьк», де навчання є платним, а дочка - в Дитячій художній школі.
Також з дітьми постійно займаються репетитори з англійської та польської мов. Діти щороку їздять в табори.
Крім того, нею було придбано новий комп'ютер для сина і телефон для дочки.
Однак, відповідач жодного разу не допомагав у оплаті за навчання сина, не приймав участі у батьківських зборах.
При цьому, вона понесла додаткові витрати, оскільки діти проходять лікування у стоматолога, де їм були встановлені брекет-системи, а це потребує постійного коригування, проведення огляду і спостереження, на що було витрачено 28100,00 грн.
А тому, просить суд збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно на двох дітей, а також стягнути понесені додаткові витрати в сумі 16050 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги збільшила, просила стягнути з відповідача додаткові витрати в розмірі 20100 грн. В решті позов підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що у відповідності до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.04.2017 року проводиться стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття (а.с. ).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 192 ч. 1 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: зокрема, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Отже, аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Таким чином, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з моменту ухвалення вищезазначеного рішення у позивача суттєво змінились обставини, за яких суд виходив при визначенні такого розміру аліментів, зокрема, у позивача на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, спільні з відповідачем діти відвідують школу, додаткові заняття і витрати на їх утримання значно зросли, а також стан здоров'я дітей.
А тому, враховуючи пріоритетність інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти, визначений законом і значно збільшений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, істотні зміни у життя внаслідок стану здоров'я та навчання, матеріальне становище позивача, суд приходить до висновку, що слід збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача, а саме: до 1500,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або повністю.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і Закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.
Пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. за №3 звернув увагу на те, що стягненню підлягають не тільки фактично зазнані додаткові витрати на утримання дитини, а і передбачувані додаткові витрати, викликані особливими обставинами, тому їх необхідно визначати в твердій грошовій сумі.
Суд при розгляді позову виходить з того, що додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Висновок суду ґрунтується також на правовій позиці Верхового Суду України, висловленій 24 лютого 2016 р. у справі № 6-1296цс15, відповідно якої виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.
Із довідок, виданих медичним закладом «Дента-Центр» слідує, що ОСОБА_6 проходить лікування з 02.08.2021 року у вказаному центрі, а ОСОБА_7 - з 16.03.2021 року (а.с. ).
З представлених фіскальних чеків вбачається, що ОСОБА_1 за надання стоматологічних послуг сплатила кошти в загальній сумі 32150 грн. (а.с. ).
Отже, враховуючи, що позивачем понесені додаткові витрати на дітей за надані стоматологічні послуги в розмірі 32150 грн, то суд вважає, що стягнення половини їх вартості є обґрунтованим і справедливим.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави 908 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України ст. ст. 182, 183, 185, 192 Сімейного Кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, визначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.04.2017 року та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в по 1500 (одній тисячі п'ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені додаткові витрати на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 16075 (шістнадцять тисяч сімдесят п'ять) грн..
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 05 листопада 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк