Справа № 161/10397/21
Провадження № 2/161/2994/21
19 жовтня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Демчук Т.В.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом департаменту соціальної політики Луцької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених коштів,
Департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем ОСОБА_3 27.02.2013 року подано заяву про призначення йому компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги громадянці ОСОБА_4 і на підставі поданих документів з лютого 2013 року йому було призначено виплату коштів.
Вказує, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і згідно рішення департаменту визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з 11.03.2014 року по 31.07.2020 року в розмірі 9695,99 грн. та встановлено строк для їх повернення до 25.10.2020 року.
Однак, відповідач вказані кошти не повернув.
У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача на користь департаменту соціальної політики Луцької міської ради 9695,99 грн. надміру виплачених коштів та 2270,00 грн. сплаченого судового збору.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в його задоволенні. При цьому, просив застосувати строки позовної давності.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 від 27.02.2013 року та поданих документів, останньому було призначено компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги громадянці ОСОБА_4 (а.с. 7-8, 11).
Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, регулюється відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558 (далі - Порядок).
Абз. 2 п. 2 Порядку встановлено, що компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 10% фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, інвалідам ІІ групи та дітям-інвалідам.
Згідно з п. 8 Порядку компенсація призначається на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.
За приписами п. 15 Порядку фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у місті Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районної, районної у місті Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради надмірно виплачені суми за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації. Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної в місті Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначив компенсацію.
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 13), а тому заявлені вимоги про повернення коштів після її смерті підлягають до задоволення і є підставними.
Разом з тим, акт №436 за результатами проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення державних соціальних допомог складений 28.07.2020 року (а.с. 12).
Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересів. Загальна позовна давність встановлено тривалістю у три роки.
Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).
Представник відповідача скористався правом, передбаченим ст. 267 ЦК України та звернувся до суду із заявою про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та зважаючи, що позивач із позовом за захистом порушених прав звернувся лише 09.06.2021 року, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тобто в межах строків позовної давності, а атому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3992,30 грн. надміру виплачених коштів, а в решті позовних вимог слід відмовити.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, як слідує віз матеріалів справи, відповідач є інвалідом ІІ-групи, а тому звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, Порядком про призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558, ст.ст. 256, 257, 367 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь департаменту соціальної політики Луцької міської ради (ЄДРПОУ 03191963) - 3992 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 30 коп. надміру виплачених коштів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 29 жовтня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк