Справа № № 585/2803/21
Номер провадження 1-кс/585/973/21
31 жовтня 2021 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Улянівка, Роменського р-ну, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, проживає з жінкою без реєстрації шлюбу, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (зі слів), без визначеного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого не офіційно, раніше неодноразового судимого, останній раз вироком Білопільського районного суду Сумської області від 22.03.2018 року за ч.3 ст. 185 КК України, звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю покарання 30.09.2020 року, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021200470000536 від 22.09.2021,
Слідчий СВ Роменського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200470000536 від 22.09.2021.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській областіздійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021200470000536 від 22.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: грабіж (відкрите викрадення чужого майна) вчинене повторно.
30.10.2021 ОСОБА_3 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає про достатність даних та доказів, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення інкримінованої йому дії, а саме: витяг з ЄРДР за №12021200470000536 від 22.09.2021; заява потерпілого ОСОБА_7 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол огляду місця події; протокол пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам за участю потерпілого; протокол пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам за участю свідків; протокол проведення слідчого експерименту за участі свідків.
В обґрунтування необхідності тримання підозрюваного під вартою, слідчим викладено відомості про існування достовірних ризиків, зокрема: перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_3 , може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки він усвідомлює невідворотність призначення покарання за вчинений злочин, а саме виключно позбавлення волі, оскільки обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого Кримінальним кодексом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, будучи особою, яка раніше утримувалася в місцях відбування покарання, маючи не зняту не погашену у встановленому законом порядку судимість; незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки ОСОБА_3 бачив потерпілого та свідків, знає де працюють свідки;може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення ним ряду умисних злочинів, в тому числі і за злочини проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та, повторно, вчинив новий умисний злочин проти власності,що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаної особи.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримала, обґрунтувала та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що підозра є необґрунтованою, ризики не доведені, просив застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, зокрема, зважаючи на стан здоров'я підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_11 заперечував проти клопотання, просив застосувати запобіжний захід відносно нього у вигляді домашнього арешту, оскільки він працює, має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , де проживає із співмешканкою, дітьми.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом Роменського РВП ГУНП в Сумській областіздійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021200470000536 від 22.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Постановою слідчого від 13.10.2021 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді від 13.10.2021 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
30.10.2021 року на виконання зазначеної вище ухвали ідозрюваного ОСОБА_3 було затримано.
30.10.2021 року підозрюваному ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, обґрунтовується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно із доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних в межах досудового розслідування доказів:
1) витягом з ЄРДР за №12021200470000536 від 22.09.2021;
2) заявою потерпілого ОСОБА_7 ;
3) протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
4) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
5) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
6) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
7) протоколом огляду місця події;
8) протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам за участю потерпілого;
8) протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам за участю свідків;
10)протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідків.
Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, з чим слідчий суддя погоджується.
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
За вказаних вище обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченою ч. 2 ст. 186 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_3 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі не є закінченим у розумінні глави 24 КПК України і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує таке.
На обґрунтування обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою, слідчим наведено відомості про те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Санкції вказаної статті відносить інкримінований злочин до тяжкого, оскільки, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та, повторно, вчинив новий умисний злочин проти власності, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). З огляду на наведене слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілого, свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого, свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу, підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, у зв'язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення, а також те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, продовжив кримінально-карану діяльність.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність зазначених у клопотанні ризиків.
Також при вирішенні клопотання враховується, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, продемонструвавши зневагу до суспільних норм моралі, та девіантну спрямованість своєї особистості, вчинив злочин відносно особи старшої за віком, в денну пору доби, нехтуючи всіма загальноприйнятими нормами в суспільстві, проявив зухвалість та з метою збагачення вчинив грабіж, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування запобіжного заходу.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується вік підозрюваного, сімейний стан, а саме відсутність тісних соціальниз зв'язків, які б обгрунтовано запобігали ризикам за ст. 177 КПК України, його стан здоров'я, який не має протипоказань для утримання під вартою і докази про це відсутні, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Застосовуючи тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Частина 4 статті 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Вказані обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Також слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні достатньою мірою обґрунтовано неможливість запобігання заявленим у клопотанні ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Щодо посилань захисника ОСОБА_4 на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, слідчий суддя вважає їх безпідставними, оскільки підтверджуються наявними доказами по справі.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 необхідно для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Враховуючи обставини злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, наявність обгрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на обов'язки -прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від спілкування з свідками та причетними до кримінального правопорушення особами у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом уразі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 208, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування на 60 днів, який обраховувати з часу фактичного затримання особи, з 30 жовтня 2021 року до 28 грудня 2021 року включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування з свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Сумського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1