СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15549/19
пр. № 2/759/421/21
01 жовтня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства" Страхова група ТАС", ОСОБА_3 , третя особа: Закрите акціонерне товариство: Транвіта" про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання,
у серпні 2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_2 23050 грн 00 коп. невиплаченого страхового відшкодування; 4540 грн 53 коп. невиплаченої пені за період прострочення; 1175 грн 55 коп. індексу інфляції за період прострочення; 386 грн 46 коп. - 3% річних за період прострочення, та стягнути з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2018 о 10 год. 00 хв. у м. Києві на перетині вул. Королевської та пров. Фізкультури мала місце ДТП за участі ТЗ «Audi» д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 якого постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2018 визнано винним, а оскільки цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована за полісом АК/9774100 в ПрАТ «СГ «ТАС», 22.08.2018 позивач звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із письмовим повідомленням про настання ДТП та подав заяву від 01.11.2018 виплату страхового відшкодування, на що відповідач надав відповідь про те, що оскільки він є користувачем автомобіля, а не власником, тому для подальшого розгляду справи в страхову компанію необхідно подати заяву від власника ТЗ або особи, яка має право отримати страхове відшкодування на підставі чого позивачу було відмовлено, при цьому ТЗ «Audi» д.н. НОМЕР_1 належить на праві власності ТОВ «Tranvita», однак право володіння, користування та розпорядження належить ОСОБА_2 на підставі довіреності №05.05.2018-1 від 05.05.2018, а також позивачу надано право отримувати від страхових компаній на свій власний рахунок кошти (компенсацію) на ремонт автомобіля, переклад зазначеної довіреності на українську мову здійснений присяжним перекладачем Володимиром Юзарео, крім цього позивач звернувся до директора ТОВ «Tranvita» з повідомленням про нотаріальне посвідчення нотаріусом доручення №05.05.2018-1 на підставі чого зазначене доручення були додатково встанволені та посвідчені нотаріусом Ганною Швирад Клозер, копію якого було надіслано страховику, втім після другої довіреності рішення про фактичну відмову у виплаті страхового відшкодування страховиком переглянуто не було, внаслідок чого позивач вважає, що такі дії відповідача є необгрунтованими та безпідставними.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 28.08.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 41 том №1).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2019 відкрито загальне позовне провадження та розпочато підготовче провадження (а.с. 48том №1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2020 по справі призначено судово автотоварознавчу експертизу (а.с. 61, 64, 65том №1).
13.02.2020 представником АТ «СГ «ТАС» (приватне) подано апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2020 (а.с. 65том №1).
Постановою Київського апеляційного суду від 06.07.2020 апеляційну скаргу АТ «СГ «ТАС» (приватне) залишено без задоволення, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2020 залишено без змін (а.с. 101-103том №1).
17.02.2020 від АТ «СГ «ТАС» (приватне) надійшло клопотання про поновлення строку та доручення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву.
19.08.2020 цивільну справу №759/15549/19 разом з ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2020 надіслано до ДНУЕКЦ МВС України для проведення експертизи.
18.09.2020 ухвалою судді провадження по справі відновлено у зв'язку із клопотанням судового експерта від 01.09.2020 №СЕ-19-20/25755-АВ.
03.11.2020 р, експертом надано повідомлення про неможливість проведення судової експертизи (а.с. 139-143том №1).
19.01.2021 р. до суду надійшло клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 154-155, том №1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.01.2021 по справі призначено судово автотоварознавчу експертизу (а.с. 162-163 том №1).
15.04.2021 до суду надано висновок експерта № СЕ -19-21/3403 АВ згідно якого вартість відновлювальног ремонту КИЗ Ауді, станом на момент ДТп складає 41213,19 грн., з врахування фізичного зносу вартість віновлювального ремонту становить 17439,16грн.(а.с. 177-185, том №1).
05.05.2021 ухвалою судді провадження по справі відновлено (а.с. 195 том №1).
07.06.2021 до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 199-201 том №1)
Ухвалою суду від 07.06.2021 р., до участі у справі в якості третьої особи залучено ЗАТ "Транвіта" (а.с. 209-211, том №1).
Ухвалою суду від 07.06.2021 р., до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 (а.с. 212-214, том №1).
18.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, за вимогами якого позивач на вимогах позову наполягав (а.с. 218-219, том №1).
29.06.2021 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач проти вимог позитвача на наданої відповідді на відзив заперечував (а.с. 230-232, том №1).
29.06.2021 до суду надійшов відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якому відповідач заперечував проти вимог позивача з підстав необгрунтованості (а.с. 1-3, том №2).
Ухвалою суду від 14.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду (А.С. 31, ТОМ №2).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові.
В судовому засіданні представник відповідача Приватного акціонерного товариства" Страхова група ТАС", проти вимог позивача заперечував, просив в задоволені позову відмовити.
В судове засідання з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомляли, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних доказів у справі.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що на підставі доручення 05.05.2018-1 від 05.05.2018 UAB «TRANVITA» код 302849083 в особі директора Литовченко В довірив ОСОБА_2 управляти, користуватися і розпоряджатися на праві власності, що належить фірмі автомобілем AUDI А4 д.н. НОМЕР_3 , якою уповноважено останнього отримувати від страхових компаній на свій власний рахунок кошти (компенсацію) на ремонт автомобіля (а.с. 18, 19, том №1).
ОСОБА_3 21.08.2018 о 10 год. 00 хв.у м. Києві по вул. Короленківська - пров. Фізкультури, керуючи ТЗ «Тойота» д.н.з. НОМЕР_4 не дотримався безпечної дистанції до ТЗ «Ауді» н.з. НОМЕР_3 , що призвело до зіткнення та до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п.п. 13.1, 2.3б) ПДР України (а.с 20, 21, том №1).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 25, то쥹1).
Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Транспортний засіб «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований у АТ «СГ «ТАС» (приватне) на підставі полісу №АК9774100 (а.с. 26, том №1 ).
ОСОБА_2 22.08.2018 звернувся до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із повідомленням про ДТП, яка мала імсце 21.08.2018 (а.с. 27, том №1 ).
15.11.2018 ОСОБА_2 звернувся до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про страхове відшкодування (а.с. 28, том №1).
Листом від 28.05.2019 вих.№1400/3281 АТ «СГ «ТАС» (приватне) повідомило ОСОБА_2 було повідомлено про те, що останнім не надано належним чином засвідчений документ, який би давав йому право на отримання страхового відшкодування, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування (а.с. 29, том №1).
Згідно висновоук експерта № СЕ -19-21/3403 АВ вартість відновлювальног ремонту КТЗ Ауді, станом на момент ДТП складає 41213,19 грн., з врахування фізичного зносу вартість віновлювального ремонту становить 17439,16грн.(а.с. 177-185, том №1).
Згідно інформації з сайту https://www.eregitra.lt/ призупинена реєстрація автомобіля «Audi\A4. н.з. НОМЕР_3 , участь у громадському обігу заборонена.
Згідно ст. 37 ЗУ «Про дорожній рух»: «Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не прошили його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»)».
Згідно ч. 5, ст. 380 Митного кодексу України: «Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митніїі території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб».
Згідно ч. 8, ст. 380 Митного кодексу України: «Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на ЗО діб, підлягають державній реєстрації».
Згідно п. 31 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 p. N 1388: «На транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України більш як на 30 діб, видаються тимчасові реєстраційні талони із зазначенням строку тимчасового ввезення, встановленого органом доходів і зборів відповідно до митного законодавства, про що зазначається в документах про митне оформлення таких засобів.»
Відповідно до п. 2.1.. ст. 2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України. Цивільним кодексом України. Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону».
Згідно ч. 1, ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого».
Згідно ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси. що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу».
Згідно п. 1.3., ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу».
Таким чином, страхове відшкодування виплачуються власнику майна, а не водію.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію, власником автомобіля «Ауді А4, н.з. НОМЕР_5 , (копія додана до позовної заяви) с UAB «Travinta» (Литовська республіка) і саме воно має право на отримання страхового відшкодування, а отже позивач не є потерпіли, оскільки не його майно було пошкоджено під час ДТП.
Згідно п. 35.1., ст. 35 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону. - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування».
Згідно п. 35.2., ст. 35 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «До заяви додаються: а) паспорт громадянина. а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене манно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди. - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Додана до позовної заяви Довіреность від директора UAB «Travinta» на ім'я позивача та переклад українською мовою, не завірені нотаріально. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України».
Відповідно до статті 13 «Дійсність документів» Договору між Україною та Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. Дійсність документів:
Документи, які були на території однієї з Договірних Сторін складені або засвідчені судом або офіційною особою (постійним перекладачем, експертом і т. ін.) в межах їх компетенції та встановленою формою і завірені гербовою печаткою, приймаються на території іншої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом.
Документи, які на території однієї Договірної Сторони розглядаються як офіційні, користуються і на території іншої Договірної Сторони доказовою силою офіційних документів.
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 31 «Право власності» цього Договору - Право власності на транспортні засоби, які підлягають внесенню в державні реєстри, визначається законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган, що реєстрував транспортний засіб.
Виникнення та припинення права власності або іншого речового права на майно визначається законодавством Сторони, на території якої майно знаходилось в момент, коли мала місце дія або інші обставини, що стали підставою виникнення чи припинення такого права. Виникнення і припинення права власності або іншого речового права на майно, що є предметом угоди, визначається законодавством місця здійснення угоди, якщо інше не передбачено угодою сторін.».
Відповідно до ч. 1 ст. 32 «Форма Угоди» цього Договору - форма угоди визначається законодавством місця її здійснення.
Позивачу було направлено лист про неможливість виплати страхового відшкодування через відсутність необхідних документів, про що було зазначено вище.
06.05.2019 страховиком зареєстровано повторно подану позивачем Заяву про страхове відшкодування від 06.05.2019.
До вказаної повторної заяви було додано ту ж саму копію довіреності від директора UAB «Tranvita» на ім'я позивача, тільки тепер на ній з'явилась копія відбитку гербової печатки нотаріуса Anna Swierad-Kleczek з міста Жешув, Республіка Польща. Крім того, вказана копія не містить дати посвідчення та посвідчувального напису нотаріусу, з якого було б зрозумілим що саме посвідчувалось, а також не містить реєстраційного номеру у відповідному реєстрі.
З метою перевірки достовірності нотаріального посвідчення наданої довіреності, до вказаного нотаріуса було здійснено запит на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 та поставлені питання: Чи була ця довіреність посвідчена нотаріусом? Чи було нотаріусом перевірені повноваження директора UAB «Tranvita» Літовченка Вячеслава?
У відповідь на запит нотаріусом було вказано, що документ не було виготовлено в її канцелярії, а також що вона вже зверталась з приводу таких випадків до поліції Польщі.
На стадії дослідженян доказів представник позивача зазначив, що оригінал спірної довіреності знаходиться у довірителя. При цьому ніхто з учасників справи не заявляв клопотань про витребування оригіналу вказаної довіреності. На запит суду, щодо витребвання даної довіреності представник позивача зазначив, що немає необхідності її витребовувати.
Внаслідок чого у позивача відсутні документи про наявність права власності на дату ДТП на автомобіль «Audi\A4, н.э. НОМЕР_3 , оскільки автомобіль належить на праві власності UAB «Travinta» (Литовська республіка), та не має належним чином засвідчених документів, що підтверджують право на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), а отже позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими.
Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».
Згідно п. 9. ч. 2, ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»: «Проведення оцінки манна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом».
Згідно п. 31.1., ст. 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «Розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства».
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальннм ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством... ».
Згідно п. 36.2., ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.».
Згідно п. 30.1., ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди».
Згідно п. 30.2., ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди».
Виходячи з вищенаведеного, позивач безпідставно вимагає стягнути на його користь матеріальну шкоду у зв'язку з пошкодженням автомобіля та безпідставно нараховує штрафні санкції.
Крім цього по даній дорожньо-транспортній пригоді позивач звернувся із скаргою до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг України.
Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг України по даній дорожньо-транспортній пригоді не було виявлено порушень законодавства з боку AT «СГ «TAC» (приватне). За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.
На підставі викладеного, керуючись вимогами, ст. 16 Законому України «Про страхування»; Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;ст. 1194 ЦК України ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 110, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, -
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства" Страхова група ТАС", ОСОБА_3 , третя особа: Закрите акціонерне товариство: Транвіта" відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська