Справа № 758/6008/21
18 жовтня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Якимець О.І.,
за участю секретаря судового засідання Гайдай К.В.,
учасники справи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора відділення поліції № 1 (м. Свалява) Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Бобаля Михайла Михайловича про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії поліцейського відділення поліції №1 (м. Свалява) Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області капрала поліції Бобаля Михайла Михайловича;
- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН № 4131723 від 28 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 - до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП;
- провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити;
- стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму витрат із сплати судового збору.
В обґрунтування позову зазначив, що 28 квітня 2021 року позивач рухався на транспортному засобі Ford Fusion днз НОМЕР_1 в с. Голубине, а саме на 735 км траси М-06, він рухався на перехресті, де був розташований знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», перед яким він зробив зупинку відповідно до Правил дорожнього руху України. Із оскаржуваною постановою позивач не згоден, вважає її необґрунтованою та незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним і необґрунтованим з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків поліцейського обставинам справ, порушенням поліцейським норм матеріального і процесуального права. Позивач посилається на те, що вимог дорожнього знаку 2.2 та підпункту «б» пункту 8.4. ПДР України він не порушував та здійснив зупинку перед перехрестям, як того вимагають правила дорожнього руху України, а відповідач, на його думку, своїми діями та неповним та необ'єктивним з'ясуванням обставин події грубо порушив вимоги статей 278, 279, 280 КУпАП України, а також не надав можливості позивачу в повному обсязі скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП України, зокрема, не роз'яснив йому прав, не з'ясував об'єктивно всі обставини справи, що є грубим порушенням всебічного розгляду справи, а також виніс постанову без розгляду справи згідно з вимогами чинного законодавства, чим позбавив позивача всіх гарантованих законом прав, в тому числі і щодо реалізації права на захист.
Ухвалою суду від 11.05.2021 позовна заява прийнята для розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.09.2021 року за клопотанням позивача у справі здійснено заміну з відповідача - Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.
Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області подано до суду відзив, який містить заперечення на позов, відповідно до якого зазначає, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, а посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства при складенні постанови є безпідставними, необґрунтованими, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Пояснень щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, а також доказів вини позивача у вчинення адміністративного правопорушення у відзиві не надав.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити повністю.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників судового провадження, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що інспектором відділення поліції № 1 (м. Свалява) Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Бобалем М.М. була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4131723 від 28 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
З вищезазначеної постанови серії ЕАН № 4131723 від 28.04.2021 вбачається, що 28 квітня 2021 року о 13 год 05 хв у с. Голубине траса М-06 735 км водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Ford модель Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено, а саме не здійснив зупинку на стоп лінії, чим порушив п. 8.4.6. ПДР - порушення вимог знаків пріоритету, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до адміністративної відповідальності, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
У позовній заяві позивач факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не визнав. Стверджує, що правила дорожнього руху не порушував.
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду разом з відзивом не надано. Відповідач у відзиві лише посилається на необґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, настає у випадку Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжкам.
Відповідно до п. 8,4, п. 33.2 Правил дорожнього руху, до знаків пріорітету відноситься знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком.
Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції.
Положеннями ст. 222 КУпАП визначено перелік адміністративних правопорушень, розгляд яких здійснюється безпосередньо органами Національної поліції, зокрема, це справи передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За положеннями ст.ст. 249 КУпАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас, відповідно ч. 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 73 КАС України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже зі змісту ст. 251 КУпАП України та ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) - при складенні постанови про накладення адміністративного стягнення та судом при розгляді справи щодо оскарження даної постанови в порядку адміністративного судочинства, встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
Згідно положення ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач факт не дотримання ним вимог дорожнього знаку 2.2 не визнає, надає у позовній заяві пояснення, що 28 квітня 2021 року він рухався на транспортному засобі, який належить його дружині, Ford Fusion днз НОМЕР_1 у с. Голубине, а саме на 735 км траси М-06, він рухався на перехресті, де був розташований знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», перед яким він зробив зупинку відповідно до вимог Правил дорожнього руху України.
У свою чергу відповідачем жодних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог знаку 2.2 до суду не надано.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача ОСОБА_1 проведений без дотримання законодавчих вимог щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Обов'язок доказування вини у справах про адміністративне правопорушення та доведення правомірності прийнятого рішення покладено на відповідача. Однак доказів правомірності прийнятої постанови відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, відсутність достатніх доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, враховуючи що обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо), не доведення суб'єктом владних повноважень правомірності своїх дій та законності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за встановленої відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З цієї ж підстави справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі не доведення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд скасовує оскаржувану постанову у справі про вчинення адміністративного правопорушення та закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 454,00 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, відповідно до приписів ст. 139 КАС.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора відділення поліції № 1 (м. Свалява) Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Бобаля Михайла Михайловича про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4131723 від 28 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, буд. 13, місто Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 18 жовтня 2021 року.
Суддя О. І. Якимець