Дата документу 04.11.2021
Справа № 522/13280/21
2/501/1483/21
04 листопада 2021 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., перевіривши виконання вимог статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) по справі за
позовною заявою ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
третя особа: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради
предмет та підстави заяви: про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу спілкування
ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 (третя особа: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу спілкування.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Однак, позовна заява подана з порушенням ст.159 СК України, а саме: у позові не зазначено доказів, що підтверджують ту обставину, що відповідач ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування; до позову не додано доказів в підтвердження наявності рішення органу опіки та піклування, від виконання якого ухиляється відповідач.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Відповідно до вимог ч.1 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Тобто, саме орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. І лише після того, коли один із батьків ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду.
Разом з тим, до позову не додано рішення органу опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Крім того, позовна заява не містить посилання на докази, які б свідчили про те, що позивач звертався до відповідача з проханням у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, а відповідач відмовила у наданні такої згоди, тобто, що відповідач порушила його право, яке він просить поновити, також не надано доказів щодо звернення позивача до органу опіки та піклування з питанням про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Станом на час подання позовної заяви до суду зазначені обставини нічим не підтверджені та докази про вжиті заходи досудового врегулювання спору позивачем не надані.
Суд звертає увагу позивача, що обов'язок надання доказів та збирання доказів покладено на сторону по справі, яка посилається на вказані докази, а не на суд.
Також, позовна заява подана з порушенням ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір за заявлені в позові позовні вимоги в розмірі передбаченому ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який набрав чинності 01 листопада 2011 року (зі мінами та доповненнями).
Згідно вище вказаного Закону, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).
Позивач посилається в позові на п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», як підставу для звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, суд вважає, що доводи позивача в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки вимоги п.14 ч.2 ст.3 ЗУ Про судовий збір не розповсюджуються на правовідносини, які виникли у даній справі.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, позовна заява подана без додержання вимог, викладених в статях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу спілкування - залишити без руху та надати заявнику строк на усунення недоліків терміном який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іллічівського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко