: Справа №484/4160/21
Провадження №3/484/1563/21
04.11.2021 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Літвіненко Т.Я., секретар судового засідання - Бикова О.П., за участю прокурора - Параконної А.О, особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу, яка надійшла до суду 21.10.2021 року від Департаменту стратигічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області відносно:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, українця, громадянина України, пенсіонера, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 22 грудня 1998 року, раніше не судимий, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №5 від 16.09.2021 року, 28.01.2019 року до Управління стратегічних розслідувань у Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національних поліції України, для проведення перевірки, надійшов лист з Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про встановлення факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: після звільнення 14.04.2020 року, командиром відділення 5 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Миколаївській області.
Згідно витягу з наказу по особовому складу ГУ ДСНС України в Миколаївській області №123 В1Д 05.06.2015 року, прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено на посаду командира відділення 5 державної, пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Миколаївській області.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 1 та підп. «Д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Відповідно до витягу з наказу по особовому складу ГУ ДСНС України в Миколаївській області №76 від 13.04.2020 року, командира відділення 5 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Миколаївській області ОСОБА_1 звільнено у запас з 14.04.2020 року.
Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «А» і «В» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно абз. 2 п. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення з посади, подав лише 16.04.2021 року, чим допустив порушення встановленого строку подання декларації після звільнення з посади, що підтверджується витягом.
Згідно послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 (НІН - НОМЕР_1 ) встановлено, що останній роботу в Реєстрі декларацій фактично розпочав тільки 16.04.2021 року о 19 год. 51 хв., що свідчить про те, що у період з 01.01.2021 року до 01.04.2021 року ОСОБА_1 не вживав жодних заходів, спрямованих на своєчасне подання декларації типу після звільнення з посади.
В подальшому 16.04.2021 року о 21 год. 56 хв. гр. ОСОБА_1 успішно подана декларація «після звільнення з посади».
Отже, у період визначений для подання щорічної декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: 01.01.2021 року по 01.04.2021 року останній не мав поважних причин, які б завадили подачі декларації.
Згідно з відомостями Єдиного Державного Реєстру Декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з офіційного сайту НАЗК України встановлено, що ОСОБА_1 16.04.2020 року подав декларацію типу «після звільненням з посади», 17. 04. 2020 року декларацію типу «перед звільненням з посади», 29.02.2020 року декларацію типу «щорічна» за 2019 рік, 18.03.2019 декларацію типу «щорічна» за 2018 рік 15.03.2018 року декларацію типу «щорічна» за 2017 рік, 28.03.2017 року декларація типу «щорічна» за 2016 рік. Зазначені декларації подані ОСОБА_1 свідчать про наявність в нього навиків в роботі з реєстром.
Факт обізнаності гр. ОСОБА_1 щодо обов'язку, способу і терміну подачі декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, типу - після звільнення, підтверджується Попередженням про недопущення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень підписаною власноручно.
При цьому відповідно постанови Великої палати Верховного суду від 24.01.2021 року у справі №800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до абз. 9 підп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року №223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних ЗОО1В офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
На підставі викладеної Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за №223-943/0/4-17 позиції слід зазначити, що невжиття заходів суб'єктом декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім і, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларації, так як законодавцем надано трьохмісячний термін для збору даних та подання декларації, тобто починаючи з 01.01 по 01.04 кожного року. Тобто ОСОБА_1 мав достатньо часу для отримання всієї необхідної інформації для заповнення та подачі декларації та не мав поважних причин подати електронну декларацію з порушенням визначених законодавством строків.
Відповідно листа Державного підприємства «Українські спеціальні системи», де вказані дати некоректної роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якому чітко вказано, що на час необхідний для подачі електронної декларації Реєстр працював в належному режимі.
Починаючи із зазначеного часу дотепер портал Реєстру функціонує в штатному режимі. В дні необхідності подання ОСОБА_1 декларації Реєстр працював в належному режимі.
Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
В свою чергу частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на виконання складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 255 КУпАП визначено, що працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за статтями 172-4 - 172 - 9 КУпАП.
Відповідно роз'яснення НАЗК «щодо виявлення працівниками поліції фактів адміністративних правопорушень» від 06.02.2019 року № 44-01/8418/19, то Національне агентство затверджує обгрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Таким чином, Закон України «Про запобігання корупції» не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП, уповноваженими особами Національної поліції України.
За висновком Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (лист від 11.09.2018 №04-18/10-1584) визначений статтею 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того, як в посадової особи буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив вищевикладені обставини особистими поясненнями, визнавши свою вину в повному обсязі, та вказав, що не подав вчасно декларацію після звільненням у зв'язку з тим, що пройшов час і він забув її надати.
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства зокрема є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні, без поважних причин, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що наказом ГУ ДСНС України в Миколаївській області № 76 від 13.04.2020 року, командира відділення 5 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Миколаївській області ОСОБА_1 , було звільнено зі служби у зв'язку із закінченням строку контракту з 14.04.2020 року.
Разом з тим, в порушення вищевказаних норм, припиняючи діяльність в ГУ ДСНС України в Миколаївській області командир відділення 5 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Миколаївській області ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення, лише 16.04.2021 року.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена, підтверджується матеріалами справи та поясненнями останнього.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, визнається щире каяття.
Під час дослідження матеріалів справи обставин, що обтяжують відповідальність особи, передбачених ст. 35 КУпАП, не виявлено.
Враховуючи вище викладене, те, що ОСОБА_1 визнав свою вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем роботи, суд вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню передбаченому ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 172-6, 283-285, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко