Справа № 127/28392/21
Провадження № 3/127/8515/21
"04" листопада 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.10.2021 о 13.40 год. по вул. Батозькій, 4 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Audi, д.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Як слідує з наявних матеріалів ОСОБА_1 згідно з його заявкою було направлене повідомлення згідно у виді смс-повідомлення про час та місце розгляду справи. Як слідує з матеріалів справи, таке повідомлення ОСОБА_1 доставлене 25.10.2021 о 16.35 год. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Суд також враховує, що згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 про наявність відповідного протоколу був обізнаний. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення останній зазначив, що винуватість не визнає, однак жодних пояснень з цього приводу не надав. Також з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, наданого до протоколу, випливає, що ОСОБА_1 було відомо про складання зазначеного протоколу й останній також повідомив, що відповідні пояснення надасть в суді.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) «Пономарьов проти України», в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справ за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши надані суду матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Згідно з реченням першим частини другої статті 266 КпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Слід зауважити, що процедура такого огляду регламентована реченням другим частини другої статті 266 КпАП, зі змісту якого випливає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Разом з тим, реченням першим частини третьої статті 266 КпАП визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Зі змісту речення другого частини третьої статті 266 КпАП випливає, що перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Крім того, реченням третім частини третьої статті 266 КпАП регламентовано, що проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Крім того, відповідно до приписів речення першого частини четвертої статті 266 КпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Також реченням другим частини четвертої статті 266 КпАП визначено, що огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Зі змісту речення третього частини четвертої статті 266 КпАП випливає, що кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
З наданих суду матеріалів випливає, що огляд ОСОБА_1 був проведений у закладі охорони здоров'я - Комунальному некомерційному підприємстві «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради - в межах двохгодинного строку з моменту здійснення зупинки керованого ним транспортного засобу. Згідно з висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, констатований факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння (внаслідок вживання канабісу). Зазначені обставини в судовому засіданні оспорені не були. Також з наданих суду матеріалів випливає, що ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів не скористався своїм правом на висловлення своїх заперечень, у тому числі й щодо недотримання процедури огляду на стан сп'яніння.
Тому суд вважає, що процедура огляду на стан сп'яніння особи, що притягується до адміністративної відповідальності, була дотримана.
Отже, аналізуючи надані суду матеріали справи, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, за ознаками керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке.
Згідно з наданими суду матеріалами справи ОСОБА_1 раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 126 КпАП. На підтвердження зазначеної обставини суду наданий витяг з бази даних «Армор».
Суд вважає за доцільне зауважити, що статтею 24 КпАП визначено види адміністративних стягнень, статтею 33 КпАП - загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, а пунктом 1 частини першої статті 284 КпАП - що адміністративне стягнення накладається виключно постановою. Отже, наявність у матеріалах справи відповідних витягів «Армор» та довідки суд не може розцінити в якості доказів, оскільки підтвердженням відповідного факту ознак повторності може бути лише процесуальний документ (зокрема, належним чином завірена копія постанови). Крім того, положення, яким регламентоване використання бази даних «Армор», не зареєстроване в Міністерстві юстиції України.
Отже, відповідне документальне підтвердження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суду надане не було, а тому суд вважає безпідставним посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на зазначену обставину. Разом з тим, суд враховує, що санкцією закону про адміністративну відповідальність вставлені таки види стягнення як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами. Саме тому суд вважає за доцільне застосування до ОСОБА_1 зазначені стягнення.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: