Справа № 127/19457/21
Провадження № 2-о/127/493/21
04 листопада 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту не проживання,-
Постановою Вінницького апеляційного суду від 27.10.2021 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2021 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2021 року визнано дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, оскільки:
29.07.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту не проживання.
У вище вказаній заяві ОСОБА_1 просив суд встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в дійсності не проживав до кінця своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
11.03.2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області зареєстровано заяву ОСОБА_1 про встановлення факту не проживання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2021 року (справа № 127/6152/21 суддя Романюк Л.Ф.) відмовлено у відкритті провадження у справі.
24.03.2021 року на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшла апеляційна скарга на ухвалу від 12.03.2021 року ОСОБА_1 , яка 26.03.2021 року разом з матеріалами справи направлена до Вінницького апеляційного суду Вінницької області.
19.04.2021 року Вінницьким апеляційним судом апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто останньому.
Суддею Романюк Л.Ф. неодноразово висловлена думка з приводу вказаної заяви.
Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до вимог частини 1 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.
Згідно з вимогами частини 9 статті 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.
Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним задовольнити заяву про самовідвід у даній справі.
Керуючись статтями 36, 40, 260, 263, ЦПК України,-
Задовольнити заяву про самовідвід у справі №127/19457/21-ц за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту не проживання, передавши дану справу до відділу прийому суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: