Справа № 127/22263/17
Провадження № 1-кп/127/1611/17
03.11.2021 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
представника потерпілих ОСОБА_11 ,
представника цивільного позивача ОСОБА_12 - ОСОБА_13 ,
представника цивільного відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» - ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 20 у м. Вінниці кримінальне провадження № 12017020010001121, по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого інвалідність 3-ї групи у зв'язку з загальним захворюванням довічно, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року, в силу п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України є особою раніше не судимою,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
14 березня 2017 року біля 10 години 15 хвилин ОСОБА_7 , будучи водієм і керуючи технічно-справним автомобілем марки «HYINDAI I30», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вулиці 8-го Березня у місті Вінниці в напрямку вулиці Тиврівське шосе, в районі будинку № 12А, при виконанні повороту ліворуч в напрямку магазину «БРАКОНЬЕР», виїхав на смугу зустрічного руху, не надавши перевагу в русі транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку, при цьому не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_7 , водій технічно-справного автомобіля марки «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_9 , з метою уникнення зіткнення, виїхав на смугу зустрічного руху. В подальшому, автомобіль марки «ВАЗ 21011» допустив зіткнення з технічно-справним автомобілем марки «OPEL VIVARO», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався по проїзній частині вулиці 8-го Березня в напрямку вулиці Тиврівське шосе.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 21011» ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 790 від 06 вересня 2017 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забійної рани лобної ділянки праворуч, підшкірної гематоми лобної ділянки ліворуч, травматичного вивиху лівого передпліччя із уламковими переломами вінцевого відростку ліктьової кістки та блока плечової кістки, рваних ран лівої кисті, лівої гомілки, множинних саден обох кистей. Дані травми належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Крім того, внаслідок наведеної дорожньої пригоди пасажир автомобіля марки «ВАЗ 21011» ОСОБА_10 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 789 від 27 вересня 2017 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді комбінованої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забійної рани лобної ділянки, опіків полум'ям ІІ Б - ІІІ ступеню (до 12% площі тіла) обличчя, верхніх кінцівок та правого стегна, закритого перелому правої ключиці зі зміщенням, травматичного вивиху правого стегна із переломом заднього краю вертлюгової западини тазу, закритого крайового перелому суглобового відростка 2-го поперекового хребця. Дані травми належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не були небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, однак потягли за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Крім того, відповідно до судово-медичного висновку експертів № 45-к від 30 березня 2020 року, у ОСОБА_10 були виявлені рубцево змінені тканини в лобній, скроневій, виличній ділянках справа, на правій щоці та в ділянці правового вуха, в тім'яній та потиличній ділянках голови справа, на зовнішній поверхні правого плеча, на зовнішній та внутрішній поверхнях правого передпліччя, на задній поверхні лівого плеча в верхній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, на зовнішній поверхні лівого предпліччя з переходом на нижню третину лівого плеча, на передній поверхні правого стегна в нижній третині, на зовнішній поверхні правої гомілки в нижній третині, на передній та зовнішній поверхнях лівого стегна, які виникли на місці загоєння опіків полум'ям ІІ Б - ІІІ ступеня. Також у ділянках правої ключиці, на зовнішній поверхні правого стегна є післяопераційні рубці, які є наслідком оперативних втручань з приводу закритого перелому правої ключиці та травматичного вивиху правого стегна з переломом заднього краю вертлюгової западини тазу.
Також, внаслідок наведеної дорожньої пригоди ОСОБА_10 також отримала тілесні ушкодження у вигляді рубцево змінених тканини на обличчі справа, деформації правої вушної раковини, які потребують для свого усунення хірургічного втручання та являються невиправними. Дані тілесні ушкодження спричинили до того, що обличчя ОСОБА_10 отримало риси не властиві її нормальному обличчю. В зв'язку з цим, згідно п. 2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17 січня 1995 року, дані тілесні ушкодження є невиправним знівеченням обличчя, а тому є тяжким тілесним ушкодженням.
Згідно з висновком судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 3763/3764/17-21 від 20 вересня 2017 року, в даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «ВАЗ 21011» ОСОБА_9 не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з автомобілем марки «OPEL VIVARO» та до смуги руху автомобіля марки «HYINDAI I30», шляхом термінового гальмування при виконанні ним технічних норм вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «OPEL VIVARO» ОСОБА_12 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21011» при виконанні норм вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Оскільки маневр повороту автомобілем марки «HYINDAI I30» був виконаний перед автомобілем марки «ВАЗ 21011» на його смузі руху та на момент зіткнення автомобілів «ВАЗ 21011» та «OPEL VIVARO», автомобіль «HYINDAI I30» повністю не покинув смугу руху автомобіля «ВАЗ 21011», тобто не надав йому дорогу, в діях водія автомобіля «HYINDAI I30» ОСОБА_7 вбачається невідповідність технічним нормам вимог п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, а в діях водіїв ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , невідповідностей технічним нормам вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається.
Таким чином, водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. п. 1.5, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, де вказано наступне:
- згідно п. 1.5 - «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- згідно п. 10.1 - «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- згідно п. 10.4 - «перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі виїзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам…».
Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що 14 березня 2017 року приблизно о 10 год. 15 хв. керував автомобілем «HYINDAI I30», д.н.з. НОМЕР_2 . Рухався по проїзній частині вулиці 8-го Березня в м. Вінниці в напрямку вулиці Тиврівське шосе. Перед виконанням повороту ліворуч в напрямку магазину «БРАКОНЬЕР», він включив лівий показчик повороту та повернув на стоянку біля магазину, при цьому дивився в бік стоянки. Дорогу, перед виконанням маневру повороту, бачив приблизно за 40 м, а далі «сліпило» сонце, тому видимість була нечіткою. Під час того, як він в'їжджав на стоянку біля магазину, обвинувачений почув звук зіткнення транспортних засобів та у дзеркало заднього виду побачив сам момент ДТП. Вийшовши зі свого автомобіля, обвинувачений побачив наслідки ДТП, зокрема палаючий автомобіль, з якого вже витягли водія та останній продовжував стояти поряд з палаючим автомобілем. Після цього приїхали пожежники, які наказали всім залишити місце ДТП, що обвинувачений і зробив. Коли приїхали поліція та швидка допомога обвинувачений не бачив. Тобто після того, як обвинувачений почув та побачив момент ДТП, він вийшов зі свого автомобіля, трохи постояв та поїхав.
ОСОБА_7 просив врахувати, що вперше поліцейські звернулися до нього через 1 - 1,5 місяці після ДТП, а саме почали викликати для дачі показів в якості свідка. В подальшому, коли обвинувачений звернувся до слідчого, то останній повідомив його, що всі матеріали справи вже передані прокурору. Слідчий приходив до обвинуваченого на роботу, де останній власноручно підписав документи, в яких відмовився від дачі пояснень та від послуг захисника, після чого отримав копію обвинувального акту чи підозри. Обвинувачений пояснив, що спочатку йому було вручено підозру, а через один тиждень він отримав обвинувальний акт з додатками. З матеріалами кримінального провадження обвинувачений знайомився 12 жовтня 2017 року у прокурора. Після вручення підозри в обвинуваченого був час до вручення обвинувального акту, проте він не звертався за допомогою до адвоката, оскільки вважав, що має для цього ще достатньо часу, приблизно кілька днів або тиждень. Обвинувачений визнає, що дійсно особисто підписав відмову від захисника, пам'ятку про права та інші документи.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що 14 березня 2017 року їхав в м. Вінниці з площі 8-го Березня в сторону вул. Соборної за кермом автомобіля марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить фактично по документах іншій особі, але по довіреності ним використовується. З потерпілим в автомобілі знаходилась також його мати ОСОБА_10 , яка є другою потерпілою у справі. Швидкість керованого ним автомобіля була приблизно 55-60 км/год. Дорога була розділена по одній смузі руху в кожному напрямку. Потерпілий їхав по своїй смузі руху.
Біля магазину «БРАКОНЬЕР» потерпілий побачив автомобіль «HYINDAI I30», який рухався у зустрічному напрямку. В цей час водій автомобіля «HYINDAI I30», виконуючи маневр повороту ліворуч в сторону магазину, різко виїхав на смугу руху потерпілого, фактично менше ніж за 20 метрів перед його автомобілем. У зв'язку з виниклою ситуацією, потерпілий змушений був різко вивернути кермо свого автомобіля ліворуч - в сторону зустрічної смуги руху, де його автомобіль зіткнувся з автомобілем марки «OPEL VIVARO».
Після ДТП потерпілий свідомість не втрачав, однак перебував у шоковому стані. Автомобіль «HYINDAI I30» після ДТП потерпілий не бачив. В подальшому, приблизно через 1,5-2 години потерпілий дивився записи з камер відеоспостереження магазину «Ні пуху, ні пера» і на відео побачив автомобіль «HYINDAI I30» та його державний номерний знак. Після ДТП ОСОБА_7 ні з ним, ні з його матір'ю не зв'язувався, до них не телефонував, не приходив та шкоду не відшкодовував. В результаті даної ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості: забої, опіки, синці, перелом руки, в зв'язку з чим було проведено операцію. Після зіткнення з автомобілем «OPEL VIVARO» автомобіль потерпілого загорівся, його двері заклинило, тому вони з матір'ю отримали опіки, а мати дуже обгоріла та довго лікувалась. На момент ДТП потерпілий мав приблизно 7 років водійського стажу.
Через неналежну поведінку обвинуваченого в момент безпосередньо після ДТП, коли він навіть не спробував надати їм допомогу, а потім просто поїхав, а в ході судового розгляду звинувачував будь-кого, але не себе, потерпілий просив обрати відносно ОСОБА_7 сувору міру покарання. Заявлений цивільний позов підтримує.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 суду пояснила, що 14 березня 2017 року була пасажиром автомобіля марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував її син ОСОБА_9 ., та сиділа попереду на пасажирському сидінні. Точних обставин ДТП потерпіла не пам'ятає, однак коли перед їхнім автомобілем різко повернув автомобіль «HYINDAI I30», її син різко вивернув кермо автомобіля, після чого сталась ДТП. Після ДТП потерпіла втратила свідомість, тому водіїв автомобілів «HYINDAI I30» та «OPEL VIVARO» не бачила. До свідомості прийшла лише ввечері в лікарні. Більше нічого не пам'ятає. В результаті ДТП потерпіла отримала 14 % опіків шкіри, в зв'язку з цим їй були проведені операції з пересадки шкіри, була скальпована шкіра голови, перелом шийки бедра, струс мозку. Через глибокі опіки в зв'язку з ДТП, потерпіла перенесла ряд пластичних операцій. Через численні травми внаслідок цієї ДТП потерпіла отримала інвалідність 3-ї групи.
В ході судового розгляду потерпіла надала можливість учасникам кримінального провадження оглянути своє обличчя, шию та плече, шкіра на яких після отриманих внаслідок ДТП опіків, була знівечена і на даний час вкрита шрамами, форма хряща вушної раковини має неприродну форму, а частина шкіри голови, яка зазвичай у всіх людей, а також і у неї до події ДТП вкриті волосяним покровом, наразі вкрита рубцями та шрамами і як наслідок, не містить волосяного покрову. Потерпіла пояснила суду, що вона тепер соромиться виходити влітку на пляж, змушена підбирати відповідний одяг, аби закривати тіло у пошкоджених місцях, раніше носила перуки, а тепер змушена носити зачіску лише певного виду таким чином, аби теж закривати частину обличчя та тіла, соромлячись сторонніх. Навіть після кількох проведених пластичних операцій, частини шкіри обличчя та тіла, самого обличчя у неї залишаються знівеченими, що постійно викликає у неї душевні страждання.
До потерпілої після ДТП ніхто не звертався та шкоду не відшкодовував, вибачень з боку ОСОБА_7 також не було, тому беручи до уваги всі обставини, потерпіла просить обрати обвинуваченому сувору міру покарання. Заявлений цивільний позов підтримує.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 14 березня 2017 року він їхав по вул. 8-го Березня в м. Вінниці на власному автомобілі марки «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_4 , зі швидкістю приблизно 35-40 км/год. На тій ділянці дороги в кожному напрямку було лише по одній смузі руху, які були розділені між собою суцільною лінією. Попереду нього, перед моментом ДТП, на відстані 10-15 м їхав автомобіль марки «HYINDAI I30», який до початку маневру включив лівий показчик повороту та навпроти магазину «Ні пуху, ні пера» здійснив поворот. Автомобіль «ВАЗ 21011» свідок побачив лише тоді, коли той «вискочив на нього» приблизно за 5 м після того, як автомобіль «HYINDAI I30» почав маневр повороту. На думку свідка, водій автомобіля «ВАЗ 21011» мабуть уникав зіткнення з автомобілем «HYINDAI I30», тому «вискочив» на зустрічну смугу. Свідок вказав, що на його думку, саме водій автомобіля «HYINDAI I30» є винуватцем цієї пригоди.
Після ДТП ліве колесо автомобіля свідка було приблизно за 0,5 м від розподільної смуги. Свідок повідомив, що бачив як з палаючого автомобіля «ВАЗ 21011» діставали жінку. Автомобіль «HYINDAI I30» після ДТП свідок не бачив. В результаті ДТП свідок отримав забій грудної клітини, гомілкових кісток, розбитий лоб.
З приводу наслідків ДТП йому відшкодування не було. Розмір завданої свідку шкоди складає приблизно 130 000 грн., що підтверджується висновком експерта. Наслідки ДТП негативно вплинули на його повсякденне життя, автомобіль допомагав забезпечувати його родину. Заявлений цивільний позов підтримує.
Допитаний в судовому засіданні під присягою експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що є експертом Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи та саме він надав висновок № 789 від 27 вересня 2017 року. Під час проведення цієї експертизи особистий огляд потерпілої не проводився, що не є порушенням. Згідно опису у потерпілої були опікові ураження обличчя і голови. На час проведення експертизи неможливо було встановити, чи були наслідки отриманих потерпілою травм непоправними, відповідно не можливо було встановити, чи були вони тяжкими. Такий висновок можливо надати лише після закінчення остаточного лікування. Але опіки ІІ і ІІІ ступенів, які були на той час у потерпілої, не були тоді категоричними в даному випадку.
Допитаний в судовому засіданні під присягою експерт ОСОБА_16 суду пояснив, що є експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та 20 вересня 2017 року саме він надав заключення по експертизі № 3763/3764/17-21 (відповідність дій всіх водіїв правилам ПДР України). Також пояснив, що вся експертиза була проведена фактично по відеозаписам з камер спостереження та відеореєстратора іншого автомобіля. Так з відеозапису з магазину експерт порахував, що швидкість автомобіля «ВАЗ 21011» була приблизно 61 км/год. Із запису відеореєстратора було встановлено напрямок руху автомобіля марки «HYINDAI I30», який перетнув шлях автомобіля «ВАЗ 21011» не більше як за 2 секунди до моменту їх можливого зіткнення. Згідно розбивки по кадрам, на шостому кадрі вже видно зіткнення з автомобілем марки «OPEL VIVARO». Автомобіль «HYINDAI I30» дві секунди рухався по половині дороги автомобіля «ВАЗ 21011», при цьому на другій секунді вже відбулося зіткнення.
Відповідно до методики розрахунку дій учасників ДТП, водію потрібно 1,3 секунди часу для того, аби він почав орієнтуватися відповідно зміненої обстановки. Автомобілю «ВАЗ 21011» не вистачило приблизно 10 м відстані, щоб уникнути зіткнення з автомобілем «HYINDAI I30», незмінюючи при цьому напрямку руху. «Коридор безпеки» може бути при швидкості 40 км/год, а в даному випадку швидкість була 60 км/год, тобто відстань має бути вдвічі більша. На час здійснення маневру, автомобіль «HYINDAI I30» перебував на «чужій смузі». Водій автомобіля «HYINDAI I30» мав переконатись у безпечності свого маневру для інших учасників дорожнього руху, виконавши п. 10.1, 10.4 ПДР України, однак не зробив цього. Автомобіль «HYINDAI I30» був на чужій смузі руху приблизно на 90 см - 1 м, але взагалі там не мав права бути. Водій автомобіля «ВАЗ 21011» не міг уникнути зіткнення з автомобілем «HYINDAI I30», тому вимушено порушив ПДР України. В даному випадку водій автомобіля «ВАЗ 21011» опинився в аварійній ситуації, тому й змушений був змінити напрямок. Вимоги п. 11.3 ПДР України на водія автомобіля «ВАЗ 21011» уже не поширювались, оскільки він перебував у аварійній ситуації.
У випадку, якщо ОСОБА_7 сонце засліпило очі, то відповідно до п. 19.3 ПДР, він мав в разі засліплення зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення. Експертом передбачено можливу розбіжність в роботі всіх камер, тобто кількість кадрів на секунду, однак оскільки всі камери є цифровими, похибок вони не мають.
Судом також було задоволено клопотання про допит експертів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , однак через неможливість проведення такого допиту з вагомих підстав, всі учасники кримінального провадження на їхньому допиті не наполягали.
Судом також враховано, що у судовому засіданні 11.10.2021 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 повідомив суд про свій намір заявити клопотання про призначення у справі додаткової експертизи, у зв'язку із чим судове засідання було відкладено для підготовки відповідного клопотання стороною захисту. Однак в наступному судовому засіданні, а саме 12.10.2021 року, незважаючи на нагадування суду, сторона захисту ніяких доповнень з приводу судового розгляду та досліджених доказів не заявляла, в тому числі й вказаного клопотання про призначення експертизи. В період з 12.10.2021 року по 02.11.2021 року у справі було призначено судові засідання на 13.10.2021 року та 25.10.2021 року, однак і у даний період вказані клопотання стороною захисту не заявлялись.
Відтак, судом було прийнято до уваги всі докази, надані суду обома сторонами даного кримінального провадження.
Судом всебічно та ретельно досліджено в ході судового слідства показання потерпілих, свідка, експертів, та всі докази, надані суду учасниками провадження.
Зокрема досліджено протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 14 березня 2017 року, а саме території, розташованої в м. Вінниці по вул. 8-го Березня біля будинку № 12-А, зі схемою та фотоілюстрацією до цього протоколу, складеного за участю експерта-криміналіста ОСОБА_19 та двох понятих (том № 2 а.к.п. 51-62).
Згідно протоколу огляду від 28 квітня 2017 року, складеного за участю експерта, з план-схемою до протоколу, вбачається, що на площі 8-го Березня в м. Вінниці біля домогосподарства № 12-А встановлено, що проїзна в напрямку вул. Соборної має спуск величиною 1.10, а за допомогою металевої рулетки встановлено, що довжина секцій паркану домогосподарства № 12-А по напрямку руху до вул. Соборної в кількості 4-х штук має довжину 7 (сім) метрів (том № 2 а.к.п. 108-109).
Безпосередньо в судовому засіданні було оглянуто відеозапис події ДТП, зафіксований відеореєстратором автомобіля та камерами відеоспостереження з приміщення магазину, які містяться на лазерному диску, що визнаний речовим доказом.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 17 березня 2017 року, в приміщенні службового кабінету № 109 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області було проведено огляд оптичного носія цифрової інформації формату DVD-R із фрагментами відеозапису, зробленого з відеореєстратора «ORION DVD-R 950 FHD», розташованого на лобовому склі невстановленого слідством транспортного засобу та камерами зовнішнього відеоспостереження, встановленими на приміщенні магазину. Даний відеозапис добровільно був наданий свідком ОСОБА_9 . Під час огляду предметів було виявлено оптичний носій цифрової інформації формату DVD-R ємністю 4,7 GB. При встановленні вказаного носія до приводу зчитування цифрової інформації персонального комп'ютера із встановленою оперативною системою «Windows XP2» та його відкритті було встановлено, що на ньому міститься файл з назвою: «video». При відкритті файлу «video», проглядається проїзна частина вул. 8-го Березня м. Вінниці, в напрямку центру міста. Даний запис проводиться з відеореєстратора фірми, який встановлений на лобовому склі невстановленого слідством транспортного засобу. Зі сторони центра міста в напрямку виїзду з міста, по вул. 8-го Березня рухається автомобіль «HYINDAI», сірого кольору, який в районі магазину «БРАКОНЬЄР» без повної зупинки розпочинає виконувати маневр повороту ліворуч на парковку вказаного магазину. В цей час позаду даного транспортного засобу, у попутному напрямку рухається автомобіль «OPEL VIVARO», після чого відбувається зіткнення даного автомобіля з іншим транспортним засобом, який на відео не проглядається. Загальна тривалість відеозапису становить 00:16:00 сек. Диск поміщено в конверт світло-шоколадного кольору з надписом «Відеозапис ДТП від 14 березня 2017 року, на площі 8-го Березня, м. Вінниці», підпис слідчого, грані скріплено печаткою для довідок (том № 2 а.к.п. 174).
Згідно протоколу огляду предмету від 17 березня 2017 року, в приміщенні службового кабінету № 109 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області було проведено огляд оптичного носія цифрової інформації формату DVD-R із фрагментами відеозаписів, зробленими камерами зовнішнього відеоспостереження, встановленими на приміщенні магазину «БРАКОНЬЄР», розташованого в м. Вінниці на площі 8-го Березня за 14 березня 2017 року. Даний відеозапис було надано власником. Під час огляду предметів виявлено оптичний носій цифрової інформації формату DVD-R ємністю 4,7 GB. При встановленні вказаного носія до приводу зчитування цифрової інформації персонального комп'ютера із встановленою оперативною системою «Windows XP2» та його відкритті було встановлено, що на ньому містяться файли з назвами: (0)DOWNLOAD_20170314101300_1001_1; (0)DOWNLOAD_20170314101300_1001_2; (0)DOWNLOAD_20170314101300_1001_3.
При відкритті вказаних файлів встановлено, що камерою відеоспостереження фіксується парковка навпроти магазину «БРАКОНЬЄР» та ресторану «Ні пуху ні пера», а також частково проїзна частина площі 8-гоБерезня в м. Вінниці. Дана камера направлена в напрямку вул. Соборної м. Вінниці. В нижній лівій частині міститься напис КАМ1, в верхній правій частині дата в форматі «14-03-2017» та час в форматі «10-13-11». На відеозаписі спостерігається рух транспортних засобів проїзною частиною у двох напрямках та розташування їх на проїзній частині. Також зафіксовано розташування транспортних засобів на парковці. Вивчивши обставини ДТП встановлено:
-час «10:14:56» на смузі руху в напрямку вулиці Тиврівське шосе, зі сторони вулиці Соборної з'являється легковий автомобіль універсал світлого кольору, який рухається в напрямку вулиці Тиврівське шосе, позаду нього в попутному напрямку рухається мікроавтобус (можливо «OPEL VIVARO») темного кольору;
-час «10:15:00» легковий автомобіль світлого кольору зникає з екрану. Мікроавтобус рухається в напрямку вулиці Тиврівське шосе. На смузі для руху в напрямку вулиці Соборної з'являється легковий автомобіль седан світлого кольору, який рухається в напрямку вулиці Соборної;
-час «10:15:03» мікроавтобус темного кольору зникає з екрану;
-час «10:15:05» легковий автомобіль світлого кольору (можливо той самий, який зафіксований камерою під час руху в напрямку Тиврівське шосе) з'являється своєю передньою частиною на парковці перед рестораном «Ні пуху ні пера», а саме в момент в'їзду на місце для паркування;
-час «10:15:07» легковий автомобіль світлого кольору зупиняється на місці для паркування;
-час «10:15:11» на екрані з'являється легковий автомобіль світлого кольору - можливо «ВАЗ 21115» з шашечками «TAXI» на даху, який рухається в напрямку вулиці Соборної м. Вінниці зі сторони приміщення шиномонтажу, в напрямку проїзної частини пробігає невідомий чоловік;
-час «10:15:12» з легкового автомобіля, що припаркувався біля ресторану, виходить водій та рухається в напрямку проїзної частини.
При перегляді файлу з наступним відеозаписом встановлено, що камерою відеоспостереження фіксується приміщення шиномонтажу, майданчик перед цим приміщенням, проїзна частина площі 8-го Березня в м. Вінниця, паркан домогосподарства № 12-А, що на площі 8-го Березня. В нижній лівій частині міститься напис КАМ2, в верхній правій частині дата в форматі «14-03-2017» та час в форматі «10:13:11». На відеозаписі спостерігається рух транспортних засобів проїзною частиною у двох напрямках, та розташування їх на проїзній частині. Також зафіксовано переміщення всередині шиномонтажу. Вивчивши обставини, які стосуються дорожньо-транспортної пригоди, встановлено:
-час «10:14:52» на смузі руху в напрямку вулиці Соборної, зі сторони вулиці Тиврівське шосе з'являється легковий автомобіль - «ВАЗ» (можливо «ВАЗ 2115») світлого кольору з шашечками «TAXI» на даху, який сповільнює рух та приймає правіше до краю проїзної частини.
-час «10:14:55» легковий автомобіль «ВАЗ» зникає з екрану, а мікроавтобус жовтого кольору, який рухається за ним в попутному напрямку, починає виконувати поворот праворуч. В момент виконання повороту мікроавтобусом, легковий автомобіль світлого кольору проїздить в напрямку вулиці Соборної;
-час «10:14:59» мікроавтобус жовтого кольору зупиняється на майданчику біля шиномонтажу. На проїзній частині з'являється легковий автомобіль «ГАЗ» світлого кольору, який рухається в напрямку вулиці Тиврівське шосе;
-час «10:15:02» з мікроавтобусу жовтого кольору починає виходити водій, на проїзній частині з'являється легковий автомобіль «ВАЗ» темного кольору, який рухається в напрямку вулиці Соборної;
-час «10:15:03» легковий автомобіль «ВАЗ» зникає з екрану, водій мікроавтобуса жовтого кольору виходить з автомобіля;
-час «10:15:07» на проїзній частині з'являється легковий автомобіль темного кольору - можливо «Daewoo», який рухається в напрямку вулиці Соборної та сповільнює рух;
-час «10:15:11» невідомий чоловік, який до цього перебував біля входу, починає бігти в напрямку проїзної часини.
При відкритті наступного файлу встановлено, що камерою відеоспостереження фіксується майданчик перед шиномонтажем та частково - в правому верхньому куті зображена проїзна частина площі 8-го Березня в м. Вінниці. В нижній лівій частині міститься напис КАМ3, в верхній праві частині дата в форматі «14-03-2017» та час в форматі «10:13:11». На відеозаписі спостерігається рух транспортних засобів проїзною частиною у двох напрямках та розташування їх на проїзній частині. Також зафіксовано переміщення на майданчику перед шиномонтажем. Вивчивши обставини, які стосуються дорожньо-транспортної пригоди, встановлено:
-час «10:14:52» на смузі руху в напрямку вулиці Соборної, зі сторони вулиці Тиврівське шосе, з'являється легковий автомобіль - «ВАЗ» (можливо «ВАЗ 2115» світлого кольору з шашечками «TAXI» на даху, який сповільнює рух та приймає правіше до краю проїзної частини, залишає проїзну частину зміщаючись праворуч, відразу за ним в полі фіксації камери з'являється мікроавобус жовтого кольору, який рухався позаду в попутному напрямку, він виконує поворот праворуч та залишає проїзну частину;
-час «10:14:54: легковий автомобіль «ВАЗ» зникає з екрану, а мікроавтобус жовтого кольору, який рухався за ним в попутному напрямку, виконує поворот праворуч. В момент виконання повороту мікроавтобусом, легковий автомобіль світлого кольору проїздить в напрямку вулиці Соборної;
-час «10:14:56» мікроавтобус жовтого кольору продовжує виконувати маневр повороту праворуч, в цей момент у верхній частині екрану, біля фрагменту дати, а саме числа «14» з'являється рухомий фрагмент (автомобіль «ВАЗ» темного кольору), який рухається проїзною частиною в напрямку вулиці Соборної м. Вінниця;
-час «10:14:59» мікроавтобус жовтого кольору зупиняється на майданчику біля шиномонтажу;
-час «10:15:02» з мікроавтобусу жовтого кольору починає виходити водій, на проїзній частині, позаду мікроавтобуса жовтого кольору в цей момент розташовується легковий автомобіль «ВАЗ» темного кольору, який рухається в напрямку вулиці Соборної;
-час «10:15:05» на проїзній частині з'являється легковий автомобіль темного кольору - можливо «Daewoo», який рухається в напрямку вулиці Соборної та сповільнює рух, приймаючи праворуч;
-час «10:15:11» невідомий чоловік, який до цього перебував біля входу в шиномонтаж, починає бігти в напрямку проїзної частини. Після огляду вказаний оптичний носій цифрової інформації поміщено до паперового конверту жовтого кольору, який прикріплено до матеріалів кримінального провадження (том № 2 а.к.п. 175-177).
Відповідно до висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 201а від 24 березня 2017 року, зіткнення автомобіля «OPEL VIVARO», д.н.з НОМЕР_4 , та автомобіля «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 , сталося на проїзній частині площі 8-го Березня м. Вінниці на смузі руху в напрямку вул. Тиврівське шосе (том № 2 а.к.п. 74-76).
Згідно висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 185а від 26 квітня 2017 року, встановлено наступне: 1) на момент експертного огляду в робочій гальмівній системі та рульовому керуванні автомобіля «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 несправностей, які б могли стати причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди не виявлено; 2) оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 , несправностей, які б могли вплинути на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил експлуатації?», експертом не досліджувалось, так як останнє втрачає технічний зміст (том № 2 а.к.п. 96-100);
Висновком Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3758/17-21 від 01 вересня 2017 року встановлено наступне: 1) осередок виникнення пожежі знаходився в лівій передній частині відсіку двигуна в межах розташування акумуляторної батареї легкового автомобіля; 2) джерелом запалювання була дія іскор, розжарених часок (електричної дуги) у результаті утворення аварійного (не регламентного) процесу роботи електричної складової легкового автомобіля при короткому замкненні між собою різнойменних провідників «+» та «-» бортової мережі електричного живлення автомобіля та (або) механічної складової легкового автомобіля при дії між собою сталевих поверхонь, чи сталевих поверхонь із матеріалом дорожнього покриття, яке здатне до утворення «абразивного» ефекту, що однак однозначно утворилися внаслідок зіткнення під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди; 3) технічна причина виникнення пожежі легкового автомобіля марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_3 , знаходиться в прямому причинно-слідчому зв'язку, пов'язаному із зіткненням двох транспортних засобів при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (том № 2 а.к.п. 139-148).
Згідно висновку Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3763/3764/17-21 від 20 вересня 2017 року встановлено наступне: 1) в даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «HYINDAI I30», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 повинен був керуватись технічними нормами вимог п.п. 10.1, 10.4, а водії ОСОБА_12 та ОСОБА_9 - технічними нормами вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України; 2) в заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з автомобілем марки «OPEL VIVARO» та до смуги руху автомобіля «HYINDAI I30» шляхом термінового гальмування при виконанні ним технічних норм вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України за умови прямолінійного гальмування, без зміни напрямку руху керованого ним автомобіля; 3) водій автомобіля марки «OPEL VIVARO» д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_12 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21011» при виконанні норм вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України; 4) оскільки маневр повороту автомобілем «HYINDAI I30» був виконаний перед автомобілем марки «ВАЗ 21011» і на час зіткнення автомобіля «ВАЗ 21011» та автомобіля «OPEL VIVARO» автомобіль «HYINDAI I30» не покинув смугу руху автомобіля «ВАЗ 21011», тобто не надав йому дорогу, в діях водія автомобіля «HYINDAI I30» ОСОБА_7 вбачається невідповідність технічним нормам вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходились у причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП, а в діях водіїв ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , як показали попередні розрахунки, невідповідностей технічним нормам вимог п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається (том № 2 а.к.п. 150-160).
Згідно висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 192 від 17 липня 2017 року встановлено, що розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження, з ПДВ може становити 16 130 (шістнадцять тисяч сто тридцять) грн 00 коп. (розраховано у п. 3. У = 16 130 грн 00 коп.), а вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_3 , відповідно до механічних пошкоджень, з урахуванням ПДВ може становити 94 115 (дев'яносто чотири тисячі сто п'ятнадцять) грн 59 коп. (том № 2 а.к.п. 122-137).
Висновком Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 83 від 19 квітня 2017 року встановлено, що розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки «OPEL VIVARO», д.н.з НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження, з ПДВ складає 136 370 (сто тридцять шість тисяч триста сімдесят) грн 00 коп., а вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля мари «OPEL VIVARO», д.н.з НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження, з урахуванням ПДВ складає 412 582 (чотириста дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн 46 коп. (том № 2 а.к.п. 79-93).
Даними висновку Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи № 790 від 06 вересня 2017 року встановлено, що під час стаціонарного лікування в МКЛ ШМД м. Вінниці у ОСОБА_9 були виявлені наступні тілесні ушкодження: «Сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки праворуч, підшкірна гематома лобної ділянки ліворуч. Травматичний вивих лівого передпліччя із уламковими переломами вінцевого відростку ліктьової кістки та блока плечової кістки. Рвані рани лівої кисті, лівої гомілки. Множинні садна обох кистей». Вказані ушкодження у ОСОБА_9 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки травматичний вивих лівого передпліччя із уламковими переломами вінцевого відростку ліктьової кістки та блока плечової кістки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я (згідно з п. 2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року), виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк ДТП, вказаний у постанові про призначення експертизи - 14 березня 2017 року (том № 2 а.к.п. 115-116).
Даними висновку Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи № 789 від 27 вересня 2017 року встановлено, що згідно з наданими медичними документами, у ОСОБА_10 мали місце тілесні ушкодження у вигляді комбінованої травми тіла: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки; опіки полум'ям ІІБ-ІІІ ст. (до 12 % площі тіла) обличчя, верхніх кінцівок та правого стегна; закритий перелом правої ключиці зі зміщенням; травматичний вивих правого стегна із переломом заднього краю вертлюгової западини тазу; закритий крайовий перелом суглобового відростка 2-го поперекового хребця. Вказані ушкодження у ОСОБА_10 не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, а потягли за собою тривалий розлад здоров'я (понад 21 день), тому належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п. 2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року), виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності можуть відповідати терміну ДТП, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи - 14 березня 2017 року (том № 2 а.к.п. 117-119).
Судом також досліджені виписки із медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_10 № 2786, (том № 2 а.к.п. 232); № 8694 (том № 2 а.к.п. 233); № 6530 (том № 2 а.к.п. 234); № 5963 (том № 2 а.к.п. 235); виписки із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення ОСОБА_10 (том № 2 а.к.п. 236); виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_10 № 1582 (том № 2 а.к.п. 237).
Даними висновку КУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 45-к від 30 березня 2020 року встановлено, що на підставі вивчення матеріалів кримінального провадження (обвинувальний акт) № 127/22263/17 за обвинуваченням ОСОБА_7 , включаючи висновок експерта № 789 від 05.07-27.09.2017 р. на ім'я ОСОБА_10 , 1970 р.н., а також вивчивши медичну карту стаціонарного хворого № 2786 за 2017 р., медичну карту стаціонарного хворого № 6532 за 2017 р., медичну карту стаціонарного хворого № 5963 за 2018 р., медичну карту стаціонарного хворого № 2037 за 2019 р. МКЛ ШМД м. Вінниці, медичну карту стаціонарного хворого № 8694 за 2017 р. ВОКЛ ім. М.І. Пирогова на ім'я ОСОБА_10 та виписки від 15.03.2019 р., № 1582 від 20.01.2020 року «Консультативне заключення» ортопеда-травматолога ОСОБА_20 , доктора медичних наук, професора кафедри травматології та ортопедії ВНМУ ім. М.І. Пирогова, фототаблиці, спіральні комп'ютерні томограми № 20263 від 14.03.2017 р., № 21872 від 14.06.2017 р., № 27517 від 03.08.2018 р. з описанням, рентгеновими знімками кісток тазу від 11.12.2019 р. та дані ультразвукового обстеження плечового суглобу на її ім'я, судово-медична експертна комісія прийшла до таких підсумків: 1. Згідно наданих медичних документів, у ОСОБА_10 мали місце тілесні ушкодження у вигляді комбінованої травми тіла: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки; опіки полум'ям ІІБ-ІІІ ст. 12% площі тіла: обличчя, верхніх кінцівок та правого стегна; закритий перелом правої ключиці зі зміщенням; травматичний вивих правого стегна із переломом заднього краю вертлюгової западини тазу; закритий крайовий перелом суглобового відростка 2-го поперекового хребця. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_10 могли виникнути під час ДТП, що мала місце 14.03.2017 р. Вказані ушкодження у ОСОБА_10 не являлись небезпечними для життя в момент злодіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, а потягли за собою тривалий розлад здоров'я (понад 21 день), тому належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995р.) виникли від дії тупого твердого предмету (предметів). 2. При обстеженні судово-медичною експертною комісією 26.03.2020 р. у ОСОБА_10 були виявлені рубцево змінені тканини в лобній, скроневій, виличній ділянках справа, на правій щоці та в ділянці правого вуха, в тім'яній та потиличній ділянках голови справа, на зовнішній поверхні правого плеча, на зовнішній та внутрішній поверхнях правого передпліччя, на задній поверхні лівого плеча в верхній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, на зовнішній поверхні лівого передпліччя з переходом на нижню третину лівого плеча, на передній поверхні правого стегна в нижній третині, на зовнішній поверхні правої гомілки в нижній третині, на передній та зовнішній поверхнях лівого стегна, які виникли на місці загоєння опіків полум'ям ІІБ -ІІІ ст., а також - в ділянках правої ключиці, на зовнішній поверхні правого стегна є післяопераційні рубці, які є наслідком оперативних втручань з приводу закритого перелому правої ключиці та травматичного вивиху правого стегна з переломом заднього краю вертлюгової западини тазу. 3. (Відповідь на питання 1,2,3). Оскільки рубцево змінені тканини на обличчі справа, деформація правої вушної раковини у ОСОБА_10 , як наслідок тілесних ушкоджень, отриманих під час ДТП, що мала місце 14.03.2017 р., потребують для свого усунення хірургічного втручання, вони являються невиправними (п. 2.1.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 17.01.1995р.). Вирішення питання про знівечення обличчя ОСОБА_10 являється прерогативою суду. Згідно п. 2.1.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 17.01.1995р., «Невиправне знівечення обличчя», «...ушкодження може розцінене як тяжке, якщо буде визнане таким, що знівечило обличчя» (том № 3 а.к.п. 20-26).
Постановою від 14 березня 2017 року визнано речовими доказами та приєднано до кримінального провадження № 12017020010001121 від 14 березня 2017 року в якості речових доказів оглянуті автомобіль марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіль марки «OPEL VIVARO», н.н.з. НОМЕР_4 , які поміщені на територію майданчику для тримання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП МВС України «Вінниця-Інформ-Ресурси», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Г. Арабея, 17 (том № 2 а.к.п. 68);
Постановою від 17 червня 2017 року визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження № 12017020010001121 від 14 березня 2017 року в якості речового доказу відеозапис дорожньо-транспортної пригоди на площі 8 Березня в м. Вінниці в районі магазину «БРАКОНЬЄР» (том № 2 а.к.п. 111, 112).
Відповідно до засадничих конституційних приписів частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На розвиток наведених конституційних норм у частині третій статті 17 КПК України також передбачено, що підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. За визначенням статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом; недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд з прав людини, практику якого суд застосовує як джерело права (статті 8, 9 КПК України, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (зокрема, рішення ЄСПЛ від 09.06.1998 р. у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», від 19.02.2009р. у справі «Шабельника проти України»), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла тощо. Європейський суд з прав людини також вказував на можливість використання в судовому розгляді навіть доказу, отриманого з порушенням названої Конвенції, за умови, якщо процес по справі в цілому і загалом був справедливий (рішення ЄСПЛ від 12.05.2000р. у справі «Султан Хан проти Сполученого Королівства», від 10.03.2010 р. у справі «Биков проти Росії»).
Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення наведеного вище положення частини третьої статті 62 Конституції України, виходив з того, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах, одержаних у результаті порушення або обмеження її конституційних прав і свобод, крім випадків, у яких Основний Закон України допускає такі обмеження, дійшовши на підставі аналізу конституційних приписів частини третьої статті 62 Конституції України («обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом») висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 р. № 12-рп/2011).
Зважаючи на такі наведені позиції Європейського суду з прав людини та тлумачення Конституційного Суду України, суд вважає, що вищевказані докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є належними та допустимими, отриманими у рамках закону, оскільки права останнього під час досудового розслідування порушені не були, всі докази йому були відкриті, що, крім визнання обвинуваченим даних обставин згідно його показів, що з матеріалами кримінального провадження його було ознайомлено та підписи на відповідних документах ним було проставлено власноручно після повного ознайомлення з їх змістом, також підтверджується дослідженими судом письмовими документами, а саме:
-протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 12 жовтня 2017 року, в якому підозрюваний ОСОБА_7 підписався та зазначив, що: «з матеріалами кримінального провадження ознайомився в повному обсязі (речові докази, відеозаписи ДТП переглянув, копії отримав), заяв та клопотань не має» (том № 2 а.к.п. 178);
-протоколом відмови від захисника від 29 вересня 2017 року, в якому ОСОБА_7 зазначив, що: «на сьогоднішній день від послуг адвоката (захисника) відмовляюсь і це не пов'язано з моїм становищем», в чому власноручно підписався (том № 2 а.к.п. 179);
-протоколом про роз'яснення прав на захист від 29 вересня 2017 року, в якому ОСОБА_7 заявив, що: «з вказаними правами ознайомився, від послуг адвоката (захисника) відмовляюсь, що не пов'язано з моїм матеріальним становищем», в чому власноручно підписався (том № 2 а.к.п. 180);
-пам'яткою про процесуальні права та обов'язки підозрюваного, яку ОСОБА_7 особисто підписав 29 вересня 2017 року (том № 2 а.к.п. 181);
-постановою від 29 вересня 2017 року, якою прийнято відмову від захисника, заявлену підозрюваним ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017020010001121 (том № 2 а.к.п. 184).
Також судом досліджено документи, які підтверджують належність транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 березня 2017 року, та є предметом розгляду даного кримінального провадження, а також документи, які підтверджують право керування транспортними засобами відповідної категорії (посвідчення водія) учасників ДТП:
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_4 , за яким даний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_21 (том № 2 а.к.п. 63 зі звороту);
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 , за яким даний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_22 (том № 2 а.к.п. 64);
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «HYINDAI I30», д.н.з. НОМЕР_2 , за яким даний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_23 (том № 2 а.к.п. 165);
-посвідчення водія ОСОБА_12 серії НОМЕР_5 (том № 2 а.к.п. 63);
-даними посвідчення водія ОСОБА_9 серії НОМЕР_6 (том № 2 а.к.п. 65);
-даними посвідчення водія ОСОБА_7 серії НОМЕР_7 (том № 2 а.к.п. 66);
-довіреність від 15 березня 2017 року, якою гр. ОСОБА_21 уповноважив ОСОБА_12 користуватися та розпоряджатися, в т.ч. з правом продажу, від його імені належним йому автомобілем марки «OPEL VIVARO», 2002 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_4 (том № 2 а.к.п. 101);
-лист Територіального сервісного центру 0541 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області МВС України № 31/2-928 від 24 березня 2017 року, за інформацією якого, відповідно до бази даних АІС «ДАІ 2000» УДАІ України у Вінницькій області та Єдиного державного реєстру МВС, транспортний засіб марки «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_9 , зареєстрований за громадянином ОСОБА_22 , свідоцтво НОМЕР_10 , вид палива даного ТЗ бензин (том № 2 а.к.п. 69);
-облікову картку приватного ТЗ марки «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 (том № 2 а.к.п. 70);
-поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ/9219478 від 01 липня 2016 року, зі строком дії до 30 червня 2017 року, відповідно до якого транспортний засіб «HYINDAI I30», д.н.з. НОМЕР_2 в зазначений період було застраховано страховиком - ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (том № 2 а.к.п. 168).
Відтак, невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 суд розцінює як намагання уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки його вина доведена сукупністю наведених вище доказів.
Зокрема, поясненнями експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_16 , який дав заключення по експертизі № 3763/3764/17-21 від 20 вересня 2017 року, щодо відповідності дій всіх водіїв правилам ПДР України. Та в судовому засіданні підтвердив, що саме водій автомобіля «HYINDAI I30», д.н.з. НОМЕР_2 , порушив п. п. 1.5, 10.1, 10.4 ПДР України, що полягало в тому, що останній, керуючи транспортним засобом, рухаючись по проїзній частині вулиці 8-го Березня міста Вінниці в напрямку вулиці Тиврівське шосе, в районі будинку № 12А, при виконанні повороту ліворуч в напрямку магазину «БРАКОНЬЕР», завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині (п. 10.4 ПДР України), виїхав на смугу зустрічного руху, не надавши перевагу в русі транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку, не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху (п. 10.1 ПДР України), внаслідок чого водій технічно-справного автомобіля «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 , з метою уникнення зіткнення, виїхав на смугу зустрічного руху. В подальшому, автомобіль марки «ВАЗ 21011» допустив зіткнення з технічно-справним автомобілем марки «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався по проїзній частині вулиці 8-го Березня в напрямку вулиці Тиврівське шосе. Тобто водій автомобіля «HYINDAI I30», вчинивши зазначені порушення, своїми діями створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху, яка загрожувала їхньому життю та здоров'ю та призвела до матеріальних збитків (п. 1.5 ПДР України).
Крім того, експерт ОСОБА_16 в судовому засіданні, будучи під присягою, також підтвердив, що водій автомобіля «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 , не мав жодної технічної можливості, не порушуючи правил ПДР України в даному випадку уникнути цієї ДТП.
Водій автомобіля «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що не мав технічної можливості уникнути даної ДТП у зв'язку з тим, що водій автомобіля «HYINDAI I30» різо виїхав на смугу руху останнього, в зв'язку з чим він змушений був різко вивернути кермо та виїхав, в свою чергу, на зустрічну смугу руху.
Свідок ОСОБА_12 , допитаний під присягою, суду пояснив, що «ВАЗ 21011» повернув на його смугу руху лише тоді, коли автомобіль «HYINDAI I30» почав маневр повороту. На думку свідка, водій автомобіля «ВАЗ 21011» мабуть уникав зіткнення з автомобілем «HYINDAI I30», тому «вискочив» на зустрічну смугу.
Зазначені вище показання є послідовними, такими, що узгоджуються між собою та доводять винуватість саме водія автомобіля «HYINDAI I30».
Крім того, наслідки ДТП знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням у потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 середньої тяжкості та тяжкого тілесних ушкоджень, що підтвердив в судовому засіданні допитаний під присягою судово-медичний експерт ОСОБА_15 .
Крім того, за результатом відповідного висновку судово-медичного експерта № 45 від 09.01.2020 після огляду в судовому засіданні ділянок ушкоджень тіла потерпілої ОСОБА_10 після ДТП, суд прийшов до висновку, що вони мають характер невиправного знівечення обличчя.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження і заслухавши думки всіх учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши всі надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження та тяжке тілесне ушкодження.
Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_7 , який в силу п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості, що підтверджується вимогою УІПКП ГУНП у Вінницькій області (том № 2 а.к.п. 161).
Відповідно до довідки КП ВОНД «СОЦІОТЕРАПІЯ» № 2424 від 26 вересня 2017 року, гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на диспансерному наркологічному обліку в даній установі не перебуває (том № 2 а.к.п. 163).
Відповідно до довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» № 20/4142 від 05 жовтня 2017 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення станом на 01 жовтня 2017 року не значиться. Подана інформація не відображає реальний стан психічного здоров'я особи (том № 2 а.к.п. 164).
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , що передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , що передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним та достатнім для його виправлення буде позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , заявлений до обвинуваченого ОСОБА_7 та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди; про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди та франшизи в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн 00 коп.; про стягнення з ОСОБА_7 на корить ОСОБА_10 та ОСОБА_9 8 475 (вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; про стягнення з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_10 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) грн 00 коп. шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності потерпілою, 91 500 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп. шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілої, та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди; про стягнення з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_9 17 874 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 82 коп. шкоди, пов'язаної із лікуванням потерпілого, 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди, 16 130 (шістнадцять тисяч сто тридцять) грн шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого; про стягнення з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 витрат на судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. та на користь ОСОБА_9 витрат на судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. (том № 1 а.к.п. 67-74) суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 128 КПК України та ст. 1177 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода пов'язана з лікуванням потерпілого та моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «HYINDAI I30», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_23 була застрахована у ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» 01 липня 2016 року, страховий поліс серії АЕ/9219478.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У постанові КЦС від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц касаційний суд висловився про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах необхідного строку, а в постанові ККС від 30 серпня 2018 року у справі № 732/865/16-к посилання страховика на те, що потерпілий не звертався до нього із заявою про виплату страхового відшкодування, було відхилено касаційним судом. У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 910/426/17 суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив таке: «потерпіла особа не зобов'язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту».
Крім цього, для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов'язковою умовою.
Таким чином, страховик ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» також має брати участь у відшкодуванні завданої потерпілим шкоди.
На підтвердження понесених витрат на лікування, потерпілими було додано до цивільного позову копії виписок з медичних карт, довідок, чеків, видаткової накладної, досліджуючи які, судом враховано, що дані витрати були понесенні у зв'язку з лікуванням травм, в тому числі й важких, отриманих останніми в результаті ДТП, яка мала місце 14 березня 2017 року, а тому суд вважає вимоги в частині стягнення зі страхової компанії матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 23 вищевказаного Закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Тому вимога потерпілої ОСОБА_10 до страховика в частині відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності потерпілою теж підлягає задоволенню.
Вимога потерпілого ОСОБА_9 до страховика в частині відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого підлягає до задоволення, оскільки заявлена до стягнення сума повністю відповідає висновку експерта № 192 від 17 липня 2017 року щодо визначення розміру матеріального збитку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає серед іншого й у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно позиції, викладеної у постанові пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Свої позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди зі страховика позивачі не мотивують, тому до задоволення ці вимоги не підлягають.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Тому позовна вимога ОСОБА_24 про стягнення з ОСОБА_7 суми франшизи до задоволення не підлягає.
З врахуванням мотивації, викладеної в позовній заяві щодо понесених потерпілими моральних страждань внаслідок ДТП, що мала місце 14 березня 2017 року, суд, виходячи з принципів виваженості, розумності й справедливості, приходить до переконання про часткове задоволення в цій частині вимоги потерпілого ОСОБА_9 та стягнення на його користь з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень. Вимогу потерпілої ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченого на її користь моральної шкоди в розмірі 100 000 грн, суд вважає повністю обґрунтованою з огляду на те, що травми, які вона отримала при ДТП є тяжкими та непоправними, тому дана вимога підлягає повному задоволенню.
Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.
Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілих підлягають до стягнення понесені останніми витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 475,00 грн.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 187/291/17, під час вирішення в межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, статей 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених Кримінальним Процесуальним Кодексом України.
Цивільним позивачем ОСОБА_12 в підготовчому судовому засіданні було подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення з останнього матеріальної шкоди в розмірі 157 838 (сто п'ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн 31 коп., моральної шкоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. та витрат на правову допомогу (том № 1 а.к.п. 34-37). В подальшому ОСОБА_12 , після закінчення підготовчого судового засідання та призначення судового розгляду, останнім було подано позовну заяву в новій редакції до ОСОБА_7 та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про солідарне стягнення з останніх матеріальної шкоди в розмірі 157 838 (сто п'ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн 31 коп. та про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн (том № 3 а.к.п. 72-76).
У своїй постанові від 02.09.2020 у справі № 452/435/17 Верховний Суд вказав, що відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження саме до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Тому, оскільки ОСОБА_12 вже під час судового розгляду позовну заяву було подано в новій редакції, остання підлягає залишенню без розгляду. Також, суд прийшов до переконання, що первісний цивільний позов ОСОБА_12 необхідно задовольнити частково в межах, що перевищує страховий ліміт.
Звернення стягнення на автомобіль «HYINDAI I30», д.н.з. НОМЕР_2 , є неможливим, оскільки останній належить на праві власності відмінній від обвинуваченого особі.
Згідно ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 13460 гривень 84 копійок.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
Суд вирішує питання про долю речових доказів відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 286 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до приведення вироку до виконання не обирати.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 13 460 гривень 84 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на корись ОСОБА_9 30 000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_9 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 475 (вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_10 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності потерпілою та 91 500 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілої.
Стягнути з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_9 17 874 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 82 копійки шкоди, пов'язаної із лікуванням потерпілого, та 16 130 (шістнадцять тисяч сто тридцять) грн шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_12 в новій редакції - залишити без розгляду. Первісний цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_7 58 348,31 грн. матеріальної шкоди та 10 000 гривень моральної шкоди.
Арешт, накладений на речові докази в межах даного кримінального провадження, скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню №12017020010001121, а саме:
-автомобіль марки «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіль марки «OPEL VIVARO», н.н.з. НОМЕР_4 , які поміщені на територію майданчику для тримання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП МВС України «Вінниця-Інформ-Ресурси», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Г. Арабея, 17, повернути за належністю ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ;
-відеозапис дорожньо-транспортної пригоди на площі 8 Березня в м. Вінниці в районі магазину «БРАКОНЬЄР» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя: