Cправа № 127/27469/21
Провадження № 1-кс/127/12063/21
Іменем України
28 жовтня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 11.10.2021, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаною скаргою, в якій просив зобов'язати уповноважену особу Вінницької обласної прокуратури внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що викладені у заяві ОСОБА_3 від 11.10.2021.
Скарга мотивована тим, що 11.10.2021 ОСОБА_3 до Вінницької обласної прокуратури була подана заява про вчинення слідчим в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Однак, станом на день звернення до суду вимоги частини 1 статті 214 КПК України не виконані - відомості за заявою про злочин, подану 11 жовтня 2021 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Вищевказані дії заявник вважає протиправними, у зв'язку з чим просив скаргу задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував, щодо вимог скарги, зазначивши, що з поданої заяви не вбачається ознак складу кримінального правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Заслухавши пояснення заявника, прокурора, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Правом на оскарження наділені, зокрема, заявник та потерпілий, чи їх представник.
Як вбачається з матеріалів справи 11.10.2021 ОСОБА_6 звернувся до Вінницької обласної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин відносно слідчого ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, яке виражається у незаконному арешті ОСОБА_6 , яке призвело до втрати житла та майна особи.
Заява мотивована зокрема наступним:
«27 травня 2004 року слідчий в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 прийняв постанову про порушення кримінального провадження за ознаками ч. 3 ст. 190 КК України, даному кримінальному провадженню було присвоєно номер №04275045.
27 травня 2004 року ОСОБА_6 за адресою його проживання АДРЕСА_1 було затримано та доставлено його в ІТТ м. Вінниця за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України справа №04275045 від 27.05.2004, у порядку ст. 115 КПК України (в редакції 1960 року).
Відповідно до вимог ст. 29 Конституції України кожен заарештований у продовж 72 год. повинен предстати перед судом.
Маючи на меті заволодіти його житлом за адресою: АДРЕСА_1 за якою його було заарештовано, слідчий ОСОБА_5 вступивши у змову із невстановленою особою, яку слідчий ідентифікував як ОСОБА_7 штучно створив докази його вини, а також сфабрикував процесуальні документи, незаконно позбавив його волі, що в подальшому призвело до втрати житла та майна, а саме після закінчення 72 год. його не було звільнено з ІТТ м. Вінниця в якому він утримувався, та до суду його не було доставлено. Обвинувачення за ч. 3 ст. 190 КК України в строк не було пред'явлено.
До цього часу кінцеве рішення щодо його арешту від 27.05.2004 у справі №042755045 не прийнято, вирок не постановлений.
Прошу порушити по факту незаконного арешту, а також фабрикації кримінального провадження №04275045 від 27.05.2004, що призвело до втрати житла та майна, кримінальне провадження щодо слідчого ОСОБА_5 »
Дана заява була отримана 11.10.2021 відповідальною особою Вінницької обласної прокуратури.
В судовому засіданні судом було досліджено матеріали кримінальної справи №04325040 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, яка перебувала на розгляді Ленінського районного суду м. Вінниці та встановлено наступне.
27 травня 2004 року слідчий в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, даній кримінальній справі було присвоєно номер №04275045.
Крім того, слідчим в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 05 травня 2004 року винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України, даній кримінальній справі було присвоєно номер №04325040, та 27 травня 2004 року винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, даній кримінальній справі було присвоєно номер №04295046.
Відповідно до протоколу затримання підозрюваного від 27.05.2004, вбачається, що слідчим ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 було затримано ОСОБА_9 в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В подальшому 30 травня 2021 року постановою слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 було прийнято рішення кримінальні справи №04325040, 04285046, 04275045, об'єднати в одне провадження і об'єднаній справі присвоїти загальний номер №04325040.
З досліджених матеріалів кримінальної справи №04325040 вбачається, що всі необхідні процесуальні рішення приймались в межах кримінальної справи №04325040.
Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.12.2007 ОСОБА_9 визнано винним в скоєні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України та призначено йому покарання за ч.4 ст.190 КК України 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч.2 ст.358 КК України 4 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.358 КК України 2 роки обмеження волі. Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Відповідно до ст.71 КК України призначено покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.03.2003 року та остаточного призначено покарання у вигляді десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05 червня 2008 року апеляції адвоката, захисника, засуджених задоволено частково, вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 грудня 2007 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 змінено: виключено з вироку за відсутністю в діях засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 складу злочину, на підставі п.2 ст.6 КПК, обвинувачення по епізоду заволодіння квартирою ОСОБА_11 , а засудженій ОСОБА_7 - обвинувачення по епізоду заволодіння коштами ОСОБА_12 , ОСОБА_10 визнано вважати винним в заволодінні 80 000 грн., отриманих від продажі належної ОСОБА_13 квартири, шляхом зловживання довірою. По епізоду заволодіння коштами ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано вважати винними в привласнені 6 396грн, стягнуто з них солідарно на користь ОСОБА_14 6 396грн майнової шкоди. В решті вирок залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 04.12.2008 у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_8 відмовлено.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи №04325040 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України вище зазначений вирок суду набрав законної сили та на даний час виконаний.
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 №298, передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Як зазначив у своїй заяві ОСОБА_6 та пояснив у судовому засіданні, підставою для звернення із заявою до Вінницької обласної прокуратури стало вчинення кримінального правопорушення слідчим ОСОБА_5 , яке виразилося у незаконному арешті підозрюваного, а також фабрикації кримінальної справи №04275045 від 27.05.2004, що призвело до втрати житла та майна особи.
Разом з тим, з дослідженої в судовому засіданні кримінальної справи №04325040 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України вбачається, що 27.05.2004 слідчим в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 було затримано ОСОБА_9 в порядку ст. 115 КПК України, в межах кримінальної справи №04275045 після чого, постановою слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 було прийнято рішення про об'єднання кримінальних справ №04325040, 04285046, 04275045, в одне провадження та об'єднаній справі присвоєно загальний номер №04325040. В подальшому, усі процесуальні рішення приймалися в межах кримінальної справи №04325040, в межах якої і було постановлено вирок суду, яким було визнано винним ОСОБА_15 у скоєні злочинів, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та призначено йому покарання у вигляді десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Під час розгляду даної кримінальної справи та винесення вироку суду, який набув законної сили та на даний час виконаний, було досліджено усі вище зазначені обставини та надано їм правову оцінку, при цьому не виявлено жодних ознак кримінального правопорушення вчинених слідчим під час проведення досудового слідства.
Таким чином, суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_6 , вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.
Отже, з поданої заяви ОСОБА_6 та з її змісту не вбачається зазначення обставин та фактів, які б свідчили про вчинення будь якого кримінального правопорушення.
Як зазначено вище підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_6 , суд вважає, що заява, яка надійшла до Вінницької обласної прокуратури не є заявою або повідомленням про вчинення злочину.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 11.10.2021 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя