Справа № 148/1526/21
Провадження №2/148/627/21
03 листопада 2021 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Кугутюком Олександром Васильовичем, до Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування арешту,-
встановив:
Адвокат Кугутюк О.В. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з вказаним вище позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що позивачу на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 . На підставі ухвали Тульчинського районного суду від 17.06.2009 №2-255 накладено арешт на нерухоме майно позивача. Документів на підставі яких накладено арешт на майно позивача немає. Відповідно до листа Тульчинського районного суду №01-08/43/2021 від 23.06.2021 за номером в алфавітному покажчику по цивільних справах за 2009 рік за вказаним номером зареєстровано справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. При зверненні до Тульчинського ВДВС про зняття арешту отримано відповідь №14256 від 25.08.2021 про неможливість зняття арешту через відсутність правових підстав. Зазначене обтяження у вигляді арешту всього майна, яке належить позивачу на праві власності, створює перешкоди у здійсненні права власності, тому просить скасувати вказаний арешт.
В судове засідання позивач та його представник - адвокат Кугутюк О.В. не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. До суду надійшла заява представника позивача, в якій він просить розглянути справу у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Судові витрати просить залишити за позивачем.
Представник відповідача Тульчинського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з'явився. Від нього до суду надійшов лист, в якому він просить розглянути справу без участі представника відділу, позов підтримує, при вирішенні спору покладається на думку суду та просить вирішити його відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 38).
Відповідно до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.03.2021 судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 . Також встановлено, що на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 накладено арешт згідно ухвали Тульчинського районного суду №2-255 від 17.06.2009, реєстраційний номер обтяження: 40983520 від 03.07.2009 (а.с. 4, 5).
З листа Тульчинського районного суду №01-08/43/2021 від 23.06.2021 вбачається, що в алфавітному покажчику по цивільних справах за 2009 рік за номером №2-255 зареєстрована справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів (а.с.6).
Згідно відповіді на адвокатський запит ДП «Національні інформаційні системи» Вінницької регіональної філії дане підприємство не є правонаступником " Інформаційного центру" Міністерства юстиції України та їм не передано жодних документів і надати інформацію (копії документів), на підставі яких накладено арешт на майно позивача не представляється можливим (а.с. 7).
Згідно листа Тульчинського районного відділу ДВС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 14256 від 25.08.2021 встановлено, що у Тульчинському відділі ДВС на виконанні відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь фізичних, юридичних осіб, та держави немає. У зв'язку із закінченням строків зберігання виконавче провадження, на підставі якого 03.07.2009 було накладено арешт на все нерухоме майно позивача знищено, правових підстав для зняття арешту в Тульчинському РВ ДВС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції немає (а.с. 8).
Відповідно до ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 33 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Так, судом встановлено та позивачем доведено, що він є власником будинку АДРЕСА_1 . Також встановлений той факт, що на майно позивача існує обтяження у виді арешту.
Наявність арешту на належне позивачеві майно не позбавляє його права володіння вказаним майном. Разом з тим, його наявність, порушує право власності позивача, зокрема, право щодо розпорядження цим майном.
Враховуючи те, що на даний час позивач, як власник, не має можливості належним чином здійснювати своє право власності на належне йому майно, підстави для збереження арешту, накладеного на це майно за відсутності невиконаних виконавчих проваджень, на думку суду, відсутні та враховуючи, що представник відповідача не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки вони знайшли підтвердження в ході судового розгляду, та вважає можливим їх задовольнити.
Судові витрати суд залишає за позивачем, оскільки таке бажання представник позивача висловив в адресованій суду заяві.
На підставі викладеного, керуючись п. 33 ПП ВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, ст. 15, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 263- 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати арешт з нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , який зареєстровано 03.07.2009 року, реєстраційний номер обтяження; 40983520, підстава для державної реєстрації: ухвала, серія та номер: 2-255, виданий 17.06.2009, видавник: Тульчинський райсуд.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.А. Штифурко