Справа № 147/818/20
Провадження № 1-кс/147/396/21
04 листопада 2021 року смт Тростянець
Слідчий суддя Тростянецький районний суд Вінницької області ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у смт Тростянець заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 та процесуального керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42019020190000048,
03 листопада 2021 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 та процесуального керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42019020190000048, яка згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_4 (№148/818/20 (провадження 1-кс/147/395/21).
Зі змісту зазначеної вище скарги випливає, що скаржником заявлено відвід, зокрема, ОСОБА_4 , на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. В обґрунтування заяви ОСОБА_3 посилався на прийняття суддею раніше заказних рішень по кримінальному провадженню та у зв'язку із не заявленням самовідводу, що на думку заявника підтверджує її зацікавленість в результатах кримінального провадження не на користь Держави.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Разом з тим, від слідчого ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд заяви ОСОБА_3 про відвід слідчогог судді без його участі, при цьому проти задоволення заяви слідчий заперечував через її безпідставність та немотивованість. Слідчий суддя ОСОБА_4 надала до суду заяву про розгляд заяви без її участі, висловилася, що при розгляді заяви про відвід покладається на розсуд суду.
ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про відвід підтримав в повному обсязі, зазначив, що у нього з слідчим суддею ОСОБА_4 склалися ворожі стосунки з початку її діяльності у Тростянецькому районному суді Вінницької області. Зокрема, заявник зазначає, що слідчим суддею ОСОБА_4 винесено дві ухвали у справі №147/818/20 (провадження№1-кс/147/183/20), а саме: 20.08.2020 - відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 23.07.2020 та 26.08.2020 - відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді від 20.08.2020, що на думку заявника свідчить про неупередженість судді. Також ОСОБА_3 стверджує, що суддя ОСОБА_4 зловживає своїм службовим становищем, неналежно оцінює надані докази, неупереджено ставиться до заявника та до інтересів Держави, а також зацікавлена у результаті розгляду кримінального провадження №42019020190000048.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши їх заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до приписів, викладених в ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
За приписами ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення слідчого судді від участі у судовому провадженні.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України унормовано, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. З аналізу змісту п.4 ч.1 ст. 75 КПК України випливає, що саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді є підставою для його відводу.
В заяві ОСОБА_3 посилається на п.4 ч.1 ст. 75 КПК України як на підставу відводу слідчого судді.
Доводи заявника, що слідчим суддею ОСОБА_4 не заявлено самовідводу від розгляду скарги у зазначеному вище кримінальному провадженні, що свідчить про зацікавленість в результатах кримінального провадження не на користь Держави, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, адже заява про відвід судді заявлена у прохальній частині скарги, і адресована на майбутнє, у разі розподілу скарги, зокрема, судді ОСОБА_4 .
Норми КПК України не передбачено можливість здійснення розподілу матеріалів кримінального провадження, окрім як через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує, зокрема: об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді, як і не передбачено можливість заявнику обирати суддів для розгляду скарги.
Приписами ч. 3 ст. 35 КПК України унормовано, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Варто звернути увагу заявника на те, що за подібні дії (втручання у розподіл справ) встановлена кримінальна відповідальність.
Заява про самовідвід може бути написана після того, як будуть відомі обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Крім того, про жодний факт ухвалення ОСОБА_4 заказних рішень по кримінальному провадженню заявник також не навів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Поняття «інші обставини які викликають сумніви у його неупередженості» є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Твердження заявника щодо зловживання слідчим суддею службовим становищем, неналежної оцінки наданих доказів, неупередженого ставлення до заявника та до інтересів Держави, а також щодо зацікавленості у результаті розгляду кримінального провадження базуються на припущеннях, жодного факту, який би підтверджував це суду не надано.
Разом з тим, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 та процесуального керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42019020190000048 передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_4 (№148/818/20 (провадження 1-кс/147/395/21) і слідчим суддею ОСОБА_4 постановлені ухвали у цій же справі 20.08.2020 та 26.08.2020 на що заявник послався в судовому засіданні.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.
Норма про відвід (самовідвід) гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Аналогічні норми закріплені в ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Окрім того, згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.
Так, виходячи із засад ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визначено право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб'єктивний та об'єктивний, з метою виключення сумнівів у стороннього спостерігача в об'єктивності та неупередженості колегії суддів під час розгляду апеляційної скарги, враховуючи норми міжнародного права, при розгляді заяви про відвід, слід виходити саме із суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій колегії суддів у справі.
Отже, якщо сторона має сумнів у безсторонності судді, хоча об'єктивно це не підтверджується, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено, як порушення права особи на справедливий суд.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998. у справі «Ветштан проти Швейцарії»), важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, має брати самовідвід або бути відведений.
Таким чином, досліджуючи заяву про відвід, з метою виключення сумніву щодо об'єктивного, безстороннього розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, слідсий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду скарги у даній справі на підставі п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 35, 75, 80, 81 КПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 та процесуального керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42019020190000048, - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 та процесуального керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42019020190000048 (справа №147/818/20 (провадження 1-кс/147/395/20)).
Матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 та процесуального керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42019020190000048 передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1