Справа № 147/1128/21
Провадження № 1-кс/147/399/21
04 листопада 2021 року смт Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021020120000198 від 03.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
До Тростянецького районного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021020120000198 від 03.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. В даному клопотанні слідчий просить накласти арешт на вилучений предмет, який зовні схожий на рушницю кустарного виготовлення, що належить ОСОБА_5 , з метою забезпечення збереження речового доказу та проведення судово-балістичної експертизи. При цьому заборонити користування, відчудження та розпорядження даним майном та після проведення судово-балістичної експертизи зберігати на складі служби озброєння УЛМТЗ ГУНП у Вінницькій області.
Подане клопотання слідчий обґрунтовує тим, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12021020120000189 від 09.10.2021, на підставі ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 27.10.2021 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 у домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку на горищі будівлі сараю, під розстеленою цибулею виявлено та вилучено предмет, який зовні схожий на рушницю кустарного виготовлення, яку ОСОБА_5 виготовив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Кримінальне правопорушення кваліфікується за ч. 1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Слідчий стверджує, що у кримінальному провадженні необхідно провести судово-балістичну експертизу для визначення чи відноситься вилучений предмет, який схожий на рушницю кустарного виготовлення, до вогнепальної зброї.
З метою забезпечення збереження речового доказу та проведення судово-балістичної експертизи, виникла необхідність накласти арешт на вилучений предмет.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав з підстав та доводів наведених у ньому та просив задовольнити.
Заслухавши думку слідчого та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 03.11.2021 за №12021020120000198 до ЄРДР внесено відомості з визначенням правової кваліфікації кримінального правопорушення ч.1 ст. 263 КК України (а.с. 3).
Згідно з протоколом обшуку від 30.10.2021, вбачається, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено предмет, який зовні схожий на рушницю кустарного виготовлення, що має дерев'яний приклад, металевий ствол всередині без нарізів, зі сторони місця для патрона ствол має сліди зварювальних робіт, будь-які маркувальні позначення відсутні, в стволі патрони відсутні (а. с. 7-8).
Судом встановлено, що предмет, який зовні схожий на рушницю кустарного виготовлення, належить ОСОБА_5 , що підтверджено його письмовими поясненнями від 30.10.2021 (а. с. 10).
Постановою слідчого від 03.11.2021 вилучений під час обшуку житла предмет, який зовні схожий на рушницю кустарного виготовлення, визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу та визначено його місце зберігання - склад служби озброєння УЛМТЗ ГУНП у Вінницькій області (а. с. 16).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Так, у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За приписами ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим 30.10.2021 було проведено обшук, під час якого у ОСОБА_5 було вилучено предмет, який зовні схожий на рушницю кустарного виготовлення.
Однак, в порушення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, шляхом подання клопотання через канцелярію суду, 04.11.2021, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду (а.с. 1).
Варто звернути увагу на те, що матеріалах доданих до клопотання знаходиться ухвала слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 01.10.2021 №147/1102/21 про повернення матеріалів клопотання слідчого СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінаольному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021020120000189 від 09.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, для усунення вказаних в ухвалі недоліків та встановлено строк в сімдесят дві години.
Таким чином, оцінивши в сукупності надані стороною кримінального провадження матеріали, враховуючи, що слідчим не обґрунтовано поважності пропуску строку на звернення до суду з вказаним клопотанням, слідчий суддя дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя
В задоволення клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021020120000198 від 03.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1