Справа № 131/425/21
Провадження № 2/131/368/2021
02.11.2021м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі
головуючого судді Балтака Д.О.
розглянувши у порядку загального позовного провадження без фіксації судового засідання технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Дашівської селищної ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,-
встановив:
У квітні 2021 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 виданого 02 березня 1990 року на підставі рішення виконкому Іллінецької районної Ради народних депутатів № 192 від 16 липня 1987 року.
Позивач зазначає, що 28 серпня 2013 року його син - ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_1 дав згоду на реєстрацію своєї невістки у зазначеному вище будинку. Відповідно до рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 грудня 2020 року справа №131/1305/20 син позивача ОСОБА_3 розлучився із ОСОБА_2 та остання стала проживати в м. Іллінці Вінницького району Вінницької області у гуртожитку. Відповідач не проживає у вищевказаному будинку за місцем реєстрації, не сплачує комунальні послуги та не бере участі в утримання даного будинку на звернення позивача щодо надання згоди на зняття з реєстрації ОСОБА_2 не реагує, чим створює перешкоди ОСОБА_1 у розпорядженні власним будинком та значно обмежує його законні права. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом про припинення стягнення аліментів.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 квітня 2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої судом постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
01 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що 21 жовтня 2021 року вона знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 та в цей же день її місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ., тому, оскільки відсутній предмет спору ОСОБА_2 просить закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмету спору, що вбачається з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених частини 2 статті 16 ЦК України, є припинення правовідношення.
Як вбачається із матеріалів справи 21 жовтня 2021 року ОСОБА_2 знята з реєстрації місця проживання в с. Купчинці Гайсинського району Вінницької області про, що Дашівською селищною радою Гайсинського району Вінницької області зроблено відмітку у її паспорті та цього ж дня ОСОБА_2 зареєструвалась за адресою АДРЕСА_1 про, що також зроблено відмітку у її паспорті, зазначене підтверджується паспортом ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 (а.с.52-53).
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічний правовий висновок наведений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21). Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до змісту пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд закриває провадження у справі з підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Закінчення провадження у справі з цих підстав без ухвалення рішення має бути належно вмотивовано в ухвалах, постановлених з цього приводу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмету спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 255, 260, 263 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд -
постановив:
Провадження у цивільній справі № 131/425/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Дашівської селищної ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів після її винесення. У разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: