04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 480/5797/20
адміністративне провадження № К/9901/39935/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чумаченко Т.А.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року в справі №480/5797/20 за первісним позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
03 листопада 2021 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року в справі №480/5797/20.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, а також у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за указаною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статі 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду: від 15 травня 2018 року в справі №809/1578/17; від 19 лютого 2019 року в справі №820/6323/17.
Водночас скаржниця не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на її думку, наявний зазначених вище постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
Обґрунтування указаної підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування податкового законодавства, норм КАС України із зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи те, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України обов'язкові підстави касаційного оскарження, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається скаржниці.
Керуючись положеннями статей 248, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року в справі №480/5797/20 - повернути скаржниці.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Чумаченко