04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 240/8159/19
адміністративне провадження № К/9901/32122/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Моніч Б.С., судді: Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.) у справі № 240/8159/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
18 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), у якому просила:
визнати протиправними дії щодо проведення перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року № 05-34/196/18 та з 01 лютого 2019 року на підставі довідки Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року № 05-34/3/19 і зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді на підставі вказаних довідок відповідно з 04 грудня 2018 року та з 01 січня 2019року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року № 05-34/196/18 з 01 січня 2019 року та на підставі довідки Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року № 05-34/3/19 з 01 лютого 2019 року.
Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року № 05-34/196/18, починаючи з 04 грудня 2018 року без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року № 05-34/3/19, починаючи з 01 січня 2019 року без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Судові витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн. судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, пр. Перемоги,55, ЄДРПОУ 40380333).
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії скасовано.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційної скаргою (надійшла поштою 19 листопада 2019 року), у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
22 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволені касаційної скарги, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року залишити без змін, замінити первинного відповідача - Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року задоволено клопотання відповідача про заміну Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року, а не з 01 січня 2019 року, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 по справі № 1-7/2018(4062/15), яким визнано положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" такими, що не відповідають Конституції України.
Крім того позивачка вважає, що у зв'язку зі зміною з 01 січня 2019 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року, а не з 01 лютого 2019 року.
У відзиві на позов відповідач визнає, що позивачка має право на перерахунок розміру довічного грошового утримання судді, зумовленого рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 по справі № 1-7/2018(4062/15) та зміною з 01 січня 2019 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік". Разом з тим, на думку представника відповідача, позивачка має право на перерахунок розміру свого довічного грошового утримання судді у відставці лише відповідно з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року, тобто, з першого числа наступного за місцем, в якому виникли підстави для такого перерахунку і позивачці такий перерахунок проведено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 10 серпня 2011 року призначено та виплачується довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із розміру грошового забезпечення судді Житомирського апеляційного адміністративного суду, що складається із посадового окладу, доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді та за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
ОСОБА_1 22 грудня 2018 року зверталася до відповідача щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці по причині збільшення розміру суддівської винагороди (посадового окладу) судді Житомирського апеляційного адміністративного суду, зумовленого рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 по справі № 1-7/2018(4062/15). До свого звернення позивачкою було додано довідку Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року № 05-34/196/18 про розмір відповідної суддівської винагороди.
За результатами такого розгляду відповідачем було підтверджено право позивачки на проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, зумовленого вказаним рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 по справі № 1-7/2018(4062/15), і зроблено відповідний перерахунок, але лише з 01 січня 2019 року.
16 січня 2019 року ОСОБА_1 зверталася до відповідача щодо проведення нового перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці по причині збільшення розміру суддівської винагороди (посадового окладу) судді Житомирського апеляційного адміністративного суду, зумовленого зміною з 01 січня 2019 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік". До свого звернення позивачкою було додано довідку Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року № 05-34/3/19 про розмір суддівської винагороди.
За результатами такого розгляду відповідачем було підтверджено право позивачки на проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, зумовленого зміною з 01 січня 2019 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", і зроблено відповідний перерахунок, але лише з 01 лютого 2019 року.
Не погодившись із позицією відповідача щодо періодів проведеного перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, позивачка звернулася до суду із вказаною позовною заявою.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та дійшов висновку про помилкове трактування відповідачем пункту 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно проведено перерахунки щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Водночас звернув увагу, що частина 4 статті 142 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі також Закон № 1402-VIII) не містить вказівки про дату проведення перерахунку.
З покликанням на розділ ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови від 20 березня 2017 року N 5-1) (надалі також Порядок № 3-1) суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перерахунок щомісячного довічного утримання здійснюється не з дати зміни розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а в місяці, наступному за місяцем, в якому змінилися складові суддівської винагороди.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржницею зазначено, що Закон № 1402-VIII пов'язує право на перерахунок щомісячного довічного утримання зі зміною складових суддівської винагороди, а отже положення пункту 4 розділу ІІ Порядку №3-1 суперечать частині 4 статті 142 зазначеного Закону.
За позицією скаржниці, до спірних правовідносин слід застосовувати саме положення Закону № 1402-VIII.
У відзиву на касаційну скаргу відповідач стверджує, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а отже, перерахунок пенсії було правильно проведено з 1 січня 2019 року та з 1 лютого 2019 року.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами у справі визнається право позивачки на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з підстав збільшення розміру суддівської винагороди, зазначеної у вказаних довідках Житомирського апеляційного адміністративного суду, та їх розмір. Такі обставини, що визнаються сторонами, відповідно до вимог частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню.
Отже, суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до періоду, з якого позивачка мала право на вказані перерахунки її довічного грошового утримання судді у відставці.
Так, 4 грудня 2018 року Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») ухвалено рішення № 11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України від 7 липня 2010 року № 245З-IV «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»).
Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, зокрема: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».
Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн з 1 січня 2019 року.
Згідно з частинами першою, третьою статті 135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 141 Закону № 2453-VІ (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ) та рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року у справі № 4-рп/2016 у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Аналіз наведених законодавчих положень дає змогу дійти висновку, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 11-р/2018 від 4 грудня 2018 року положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІII, які визнані неконституційними пункти 1, 2 резолютивної частини цього рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, саме з 4 грудня 2018 року втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, зокрема: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом».
Тобто, саме з 4 грудня 2018 року виникає необхідність у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України від 7 липня 2010 року № 245З-IV «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»), а тому змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного Фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 22 грудня 2018 року звернулася до відповідача щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці по причині збільшення розміру суддівської винагороди (посадового окладу) судді Житомирського апеляційного адміністративного суду, зумовленого рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 по справі № 1-7/2018(4062/15). До свого звернення позивачкою було додано довідку Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року № 05-34/196/18 про розмір відповідної суддівської винагороди.
16 січня 2019 року ОСОБА_1 зверталася до відповідача щодо проведення нового перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці по причині збільшення розміру суддівської винагороди (посадового окладу) судді Житомирського апеляційного адміністративного суду, зумовленого зміною з 01 січня 2019 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік". До свого звернення позивачем було додано довідку Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року № 05-34/3/19 про розмір суддівської винагороди.
Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провело перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року та 1 лютого 2019 року відповідно.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Водночас колегія суддів наголошує, що частина четверта статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди діючого судді, не містить відповідні часові обмеження здійснення виплати за наслідками перерахунку, які у цьому випадку фактично позбавляють особу на реалізацію права отримання належного розміру грошового утримання за один місяць та пов'язує право на перерахунок щомісячного довічного утримання саме зі зміною розміру складових суддівської винагороди.
Колегія суддів зазначає, що перерахунок, який просить здійснити позивачка за грудень 2018 року, обумовлений відновленням раніше порушених прав громадян з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення № 11-р/2018, а саме 4 грудня 2018 року. Так само, перерахунок, який просить здійснити позивачка за січень 2019 року, обумовлений підвищенням суддівської винагороди через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік», а дію вказаного Закону поширено на весь 2019 рік, у тому числі і на січень 2019 року, що вказує на виникнення права позивачки на перерахунок довічного грошового утримання згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік» саме з 1 січня 2019 року, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни.
Натомість пунктом 4 розділу ІІ Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) взагалі позбавляє позивача права на отримання довічного грошового утримання судді з урахуванням проведеного перерахунку у відповідності до вимог статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за той місяць, коли було змінено розмір складових суддівської винагороди судді.
Вирішуючи спірні правовідносини щодо визначення часу, з якого зобов'язаний орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів виходить з приписів частини третьої статті 7 КАС України, згідно з якими, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти ухвалюються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, у спірних правовідносинах Пенсійному органу слід керуватись законом, а не підзаконними нормативно-правовими актами, які такому закону суперечать.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а та від 22 жовтня 2020 року у справі № 420/1234/19.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року № 05-34/196/18 з 01 січня 2019 року та на підставі довідки Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року № 05-34/3/19 з 01 лютого 2019 року та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 4 грудня 2018 рок та 1 січня 2019 року, відповідно.
Отже, відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права.
За змістом статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №240/8159/19 - скасувати.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду С.М. Чиркін
В.М. Бевзенко
А.А. Єзеров