04 листопада 2021 року
м. Київ
справа №640/11116/20
адміністративне провадження № К/9901/36698/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/11116/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е С У» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. П. Мельничук, І. О. Лічевецький, О. М. Оксененко) від 26 липня 2021 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Е С У» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2020 року № 02752615050104, видане Головним управлінням ДПС України у місті Києві, в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Е С У» розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 24 621 543,00 грн., у тому числі: за 2017 рік на 7 919 468,00 грн., за 2018 на 10 471 942,00 грн., за 9 місяців 2019 року на 6 230 133,00 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року, з урахування ухвали від 25 лютого 2021 року про виправлення описки, позов задоволено. Зазначене рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні за правилами загального порядку письмового провадження, за участю, зокрема, представника відповідача Павленко С. С. Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 01 березня 2021 року, що підтверджується розпискою (а.с. 178), яка міститься в матеріалах справи.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги 24 березня 2021 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору та наданий десятиденний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
5. Згідно зворотного повідомлення копію вказаної ухвали скаржником отримано 12 квітня 2021 року, натомість, докази усунення недоліків апеляційної скарги, у повному обсязі, станом на 28 квітня 2021 року відповідач не надав.
6. До Шостого апеляційного адміністративного суду 23 квітня 2021 року від податкового органу надійшло клопотання про продовження строків на усунення недоліків у зв'язку з необхідністю у додатковому часі на сплату судового збору.
7. Проте, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві з усіма доданими до неї матеріалами повернути апелянту.
8. Апеляційна скарга вдруге подано до суду 18 червня 2021 року, про що свідчить штамп, вказаний на апеляційній скарзі. Також, в рамках апеляційної скарги було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому вказано про наявність поважних причин його пропуску, а саме: у зв'язку з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року про повернення апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору. Головне управління ДПС у м. Києві також звертає увагу, що первинну апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року було подано у строки, визначені чинним законодавством у зв'язку з чим просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.
Вказаною ухвалою клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим, а причини пропуску такого строку неповажними.
Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з часу отримання копії зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції, шляхом надання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 31530,00 грн. та обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року, де необхідно було вказати інші причини пропуску строку, зазначити підстави для його поновлення, надавши відповідні докази.
10. 14 липня 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги в якій вказана особа просила суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для сплати судового збору.
Щодо продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що у зв'язку із незадовільним матеріальним положенням, контролюючий орган часто позбавлений можливості здійснення будь-яких платежів, у тому числі і щодо сплати судового збору. Також звертає увагу, що на виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року до відповідного структурного підрозділу направлено службовий лист про сплату судового збору. Проте, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві не є розпорядником коштів, вказана особа з метою сплати судового збору зобов'язана звернутись до органів казначейства, що спричиняє певні складнощі. Враховуючи зазначене, у зв'язку необхідністю додаткового часу для сплати судового збору, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року, Головним управлінням ДПС у м. Києві зазначаено що не погоджуючись з вказаним рішенням було подано первинну апеляційну скаргу в межах процесуального строку передбаченого на апеляційне оскарження, яку в подальшому було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у зв'язку з несплатою судового збору. Також повторно зазначає, що з незалежних від Головного управління ДПС у м. Києві обставин, а саме відсутність достатньої суми коштів для сплати судового збору, вказана особа не мала змоги у передбачений законом строк на апеляційне оскарження сплатити судовий збір. Крім того, вказана особа зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267). Однак, повторну апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, відокремлений підрозділ Державної податкової служби України). Головне управлінням ДПС у м. Києві також звертає увагу, що процес реорганізації органів Державної податкової служби, шляхом приєднання територіальних органів до центрального органу - Державної податкової служби України зайняв достатньо часу, враховуючи на поступове переведення співробітників до нових структурних одиниць. При цьому, значно зменшилась кількість працівників Управління супроводження судових справ, через що значно збільшилась завантаженість на кожного співробітника. Враховуючи зазначене Головне управлінням ДПС у м. Києві просить суд визнати поважними причини пропуску строку на поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року.
11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року відмовлено.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року у справі № 640/11116/20 - відмовлено.
12. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
13. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 640/11116/20. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 640/11116/20. Установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
15. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає подальшому розгляду.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд виходив з наступного.
Клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги суд розцінює як зловживання Головним управлінням ДПС у м. Києві своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
Водночас, наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме: відсутність належного фінансування на сплату судового збору та неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги вперше, реорганізація органів Державної податкової служби України та велике навантаження на працівників є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, враховуючи висновки викладені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
18. Відповідач наголошує на тому, що обставина щодо порушення строків на апеляційне оскарження зумовлена лише необхідністю повторного подання апеляційної скарги після повернення останньої контролюючому органу з підстав ненадання доказів сплати судового збору. В перше ж стороною відповідача подано скаргу на рішення суду першої інстанції у встановлені законодавством строки
19. Надалі, доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що не міг вчасно звернутися з апеляційною скаргою з причин незалежних від його волевиявлення, а саме, у зв'язку з ситуацією з обмеженням фінансування для сплати судового збору.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
21. Статтею 296 КАС України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.
22. Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 КАС України вбачається, що невиконання вимог статті 296 КАС України, зокрема щодо надання документу про сплату судового збору, при зверненні з апеляційною скаргою є підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання особі, яка подає апеляційну скаргу, усунути вказані недоліки. Така ухвала повинна містити інформацію щодо недоліків апеляційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для вчинення відповідних процесуальних дій, який може бути продовжено у відповідності до частини першої статті 121 КАС України.
23. Суд може відтермінувати особі, яка звертається до суду, зокрема з апеляційною скаргою, виконання обов'язку щодо усунення недоліків апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору, на певний строк, у разі наявності в такої особи об'єктивних перешкод для своєчасного вчинення таких дій.
24. При цьому суд, вирішуючи питання про продовження процесуального строку, повинен врахувати обставини, які б вказували на реальну можливість виконання процесуального обов'язку з усунення недоліків.
25. Як зазначено вище, відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, не виконав вимоги до апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції було залишено апеляційну скаргу без руху та встановлено скаржнику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
26. При цьому, скаржник звернувся до суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, у зв'язку із обмеженим фінансуванням з державного бюджету через проведення безспірного списання коштів.
27. Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.
28. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
29. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
30. Крім того, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір та відсутність коштів призначених на цю мету, до вказаного клопотання не додано.
31. Разом з тим, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, призначених для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством.
32. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив відповідачу у продовженні строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
33. Вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо вказання поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року та надання відповідних доказів у розумінні положень статей 72,73, КАС України скаржником не виконано, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
34. Так, можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
35. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
36. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
37. За приписами частини першої статті 293 КАС України Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
38. Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
39. Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
40. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
41. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
42. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
43. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
44. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
45. З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
46. Як вже було зазначено вище, скаржник, обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган наголошує на своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду, а тому є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги. Особливості фінансування суб'єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На переконання скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано, що безпосереднє забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад адміністративного судочинства, який судом при постановленні рішення було проігноровано.
47. Колегія суддів зазначає, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
48. Суд, звертає увагу податкового органу на те, що поважними причинами пропущення строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
49. Неспроможність відповідача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору суд апеляційної інстанції не визнав поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження. Наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
50. Стосовно доводів скаржника про те, що неможливість вчасно сплатити судовий збір при первісному подані апеляційної скарги, і як наслідок пропуск строку для звернення з повторної апеляційною скаргою, була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
51. Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
52. Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
53. Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
54. Крім того, Суд звертає увагу на те, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року у справі № 640/11116/20 податковий орган також не сплатив судовий збір.
55. При цьому, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
56. Таким чином, ураховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме Головним управлінням ДПС у м. Києві не вказано жодних поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року, не підтверджено їх належними в розумінні положень статей 72,73, КАС України доказами, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року у справі № 640/11116/20.
57. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
58. Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки відповідач мав можливість звернутись до суду в порядку та строки визначеному як процесуальним законодавством, так і судом. Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, розумних сумнів у не відповідності вимогам «якості» закону не виникає, ознак свавільного втручання у справа заявника не вбачається.
59. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
60. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 640/11116/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов