04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 520/15397/2020
адміністративне провадження № К/9901/35395/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/15397/2020
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ Україна» до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Н. С. Бартош, З. Г. Подобайло, А. М. Григоров) від 13 вересня 2021 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ УКРАЇНА звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області підготувати та направити до Управління державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області висновок про повернення помилково сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Тревел Рітейл Україна» акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 18 072 945 гривень 00 копійок та пені у розмірі 284 684 гривні 45 копійок.
- стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Рітейл Україна» помилково сплачені грошові зобов'язання з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 18 072 945 гривень 00 копійок та пеню у розмірі 284 684 гривні 45 копійок.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року позов задоволено. Вказане рішення було розглянуто в порядку письмового провадження, повний текст якого виготовлено 15 лютого 2021 року.
3. На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 16 березня 2021 року засобами поштового зв'язку (відповідно до штемпеля на поштовому конверті) подало апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху через несплату судового збору та наданий десятиденний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
5. До Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року задоволено, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали у спосіб, встановлений в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху.
6. До Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повторно надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками розгляду даної апеляційної скарги, а у разі відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, продовжити строк для усунення недоліків, в обґрунтування якого вказано, що для забезпечення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі було вжито відповідних заходів, а саме спрямовано до управління інфраструктури та бухгалтерського обліку доповідну записку від 01 березня 2021 року № 1257/20-40-20-04-12 (наявна в матеріалах справи). Вказано, що станом на дату подання апеляційної скарги, так і станом на звітну дату, органом казначейства не забезпечено сплату судового збору. Зазначено, що з рахунку за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", на якому акумулюються кошти на сплату судового збору, органом казначейства здійснюється безспірне списання коштів згідно виконавчих листів, за якими ГУ ДПС виступає боржником (надано копії повідомлень). Вказано, що після 22 квітня 2021 року з рахунку за КЕКВ 2800 органом казначейства було здійснено безспірне списання коштів згідно виконавчих листів, за якими ГУ ДПС виступає боржником, на загальну суму 113 086,44 гривень (відповідні докази додаються), а станом на 12 травня 2021 року на рахунку ГУ ДПС КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» залишок коштів для сплати судового збору становив 0,00 грн., станом на 24 травня 2021 року також становить 0,00 грн. (копії довідок додано до клопотання).
7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками розгляду даної апеляційної скарги, про продовження строку для усунення недоліків відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 520/15397/2020 було повернуто скаржнику.
8. Відмовляючи в задоволенні повторного клопотання скаржника апеляційний суд виходив з того, що проблеми у фінансуванні бюджетної установи не можуть бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом. При цьому відповідач, як зацікавлена особа, мав вжити достатніх та належних заходів задля виконання вимог щодо належної сплати судового збору. Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху, та продовженням такого строку, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги. Інших обставин, окрім відсутності коштів, в клопотанні про продовження строку на усунення недоліків не наведено.
9. Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року учасниками справи не оскаржувалась та набрала законної сили.
10. Апеляційна скарга вдруге направлена до суду 11 червня 2021 року, про що свідчить штамп, вказаний на апеляційній скарзі. Також, в рамках апеляційної скарги було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
11. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року відмовлено скаржнику в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення.
12. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
1) клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та надати докази на їх обґрунтування;
2) оригіналу документу про сплату судового збору на суму 31530,00 грн. на реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA408999980313131206081020661, Код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Роз'яснено Головному управлінню ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, що відповідно до частини п'ятої статті 298, пункту 4 частини першої та частини третьої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження (повернення апеляційної скарги) буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
13. Згідно поштового повідомлення, податковим органом отримано копію ухвали від 01 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху 25 серпня 2021 року. Таким чином, останнім днем строку на усунення недоліків є 06 вересня 2021 року (з урахуванням вихідних днів).
14. 03 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано через канцелярію суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги (суддею отримано 06 вересня 2021 року).
15. В обґрунтування поданого клопотання, на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник зазначив, що вперше апелянтом було направлено апеляційну скаргу в межах тридцятиденного строку з дня складання повного судового рішення, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення. На підтвердження цих обставин заявником надано відповідні докази. Окрім того, відповідач просить звернути увагу на незначний проміжок часу при повторному зверненні з апеляційною скаргою та на те, що при усуненні недоліків апеляційної скарги було сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням.
16. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 520/15397/2020 - відмовлено.
Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 520/15397/2020.
17. 27 вересня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, у якій відповідач (скаржник у справі), із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
18. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 520/15397/2020.
Відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про зупинення дії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року.
Установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
19. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
20. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшого її розгляду.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
21. Підставою для постановлення судом апеляційної інстанції оскарженої ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження слугували висновки про те, що обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження. При цьому апеляційний суд констатував, що наведені доводи скаржника фактично дублюють доводи попереднього клопотання про поновлення процесуального строку, яке вже було залишено без задоволення.
22. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що при первинному поданні апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху, та продовженням строку на усунення недоліків апеляційної скарги, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
23. Крім того, суд враховував, що приписами КАС України надано право учаснику справи на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому законом, після її повернення судом. Разом з тим, при повторному поданні апеляційної скарги відповідачем знову не було дотримано вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (не надано документ про сплату судового збору). Фактично, сплата судового збору відбулася лише 01 вересня 2021 року, в той час як повторно апеляційну скаргу було подано ще 11 червні 2021 року. Скаржник жодних обґрунтувань з приводу неможливості сплати судового збору при повторному поданні апеляційної скарги не наводить та відповідних доказів не надає.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
25. Відповідач звертає увагу Суду на те, що останній здійснював активні дії щодо усунення недоліків визначених ухвалами апеляційного суду, що підтверджується відповідними доказами, які перешкоджали відкриттю апеляційного провадження, що свідчить про добросовісне ставлення відповідача до відповідного судового рішення і як наслідок жодним чином не ухилявся від виконання їх.
26. Зазначає, що первинна апеляційна скарга подана у межах процесуального строку на апеляційне оскарження, що свідчить про те, що скаржник намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації права на апеляційне оскарження.
27. Також обґрунтовує тим, що скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою у найкоротші строки після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, а у подальшому, при усуненні недоліків апеляційної скарги було сплачено судовий збір, тому мав виправдані очікування, що апеляційна скарга буде прийнята до розгляду.
28. Скаржник також посилається на правові висновки Верховного Суду щодо питань поновлення строку на апеляційне оскарження при зверненні з повторною скаргою, зокрема, у постановах від 04 лютого 2021 року у справі № 640/526/19, від 06 квітня 2021 року у справі № 580/2586/19, від 07 липня 2021 року у справі № 640/1238/19.
29. Разом з тим, усі інші доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому повторному зазначенню не потребуют.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
31. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
32. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
33. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
34. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
35. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
36. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
37. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
38. У касаційній скарзі відповідач насамперед зазначає про те, що звернення з первинною апеляційною скаргою було у межах визначених строків на апеляційне оскарження, а звернення з повторною апеляційною скаргою - у найкоротші строки після повернення попередньої апеляційної скарги та у подальшому при усунення недоліків апеляційної скарги було сплачено судовий збір, що, на думку скаржника, утворює достатні підстави для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
39. Надаючи оцінку таким доводам скаржника в контексті обставин у цій справі Суд виходить з такого.
40. На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги (повторної) без руху відповідачем було надіслано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. У цьому клопотанні скаржником наведено підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однак вказані скаржником причини вже отримали оцінку суду та були визнані судом неповажними. Інших причин (підстав) для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції контролюючим органом у клопотанні не наведено та не додано належних та достатніх доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
41. У постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 Великою Палатою зазначено про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
42. У цій справі слід врахувати також й те, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. При цьому, суд апеляційної інстанції ухвалою від 06 травня 2021 року продовжував скаржникові строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Тобто, у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору, проте, зазначений недолік апеляційної скарги ним в установлений судом строк усунутий не був.
43. Разом з тим, як вірно зазначено та враховано судом апеляційної інстанції, що приписами КАС України надано право учаснику справи на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому законом, після її повернення судом. Разом з тим, при повторному поданні апеляційної скарги відповідачем знову не було дотримано вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (не надано документ про сплату судового збору). Фактично, сплата судового збору відбулася лише 01 вересня 2021 року, у той час як повторно апеляційну скаргу було подано ще 11 червня 2021 року.
44. При цьому, жодних пояснень/обґрунтувань причин такого зволікання, як і доказів у підтвердження неможливості/об'єктивних перешкод, які завадили сплатити судовий збір, апелянтом не наведено. Не зазначає таких скаржник і у касаційній скарзі.
45. Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
46. Слід зазначити, що такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 804/2979/17, від 7 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18.
47. Також, не вважається безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження й повторна подача апеляційної скарги у зв'язку з поверненням апеляційної скарги, про що зазначено Верховним Судом у постановах від 21 грудня 2020 року у справі № 580/1020/19 та від 04 березня 2021 року у справі № 160/2538/19.
48. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду у постановах від 04 лютого 2021 року у справі № 640/526/19, від 06 квітня 2021 року у справі № 580/2586/19, від 07 липня 2021 року у справі № 640/1238/19 не є релевантними з огляду на відмінність обставин у цих справах зі спірними.
49. Суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
50. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
51. Однак у цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок тривалої несплати контролюючим органом судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
52. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
53. Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299КАС.
54. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
55. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зроблено висновок про те, що усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов'язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.
56. Отже, суд апеляційної інстанції виконав вимоги норми частини третьої статті 298 КАС України, надав скаржнику час для повідомлення інших (поважних та підтверджених документально) причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою. Однак, в клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 01 липня 2021 року, апелянт лише зазначав, що повернення первісної апеляційної скарги відбулось через фінансову неспроможність сплатити судовий збір (оцінку яким вже було надано судом апеляційної інстанції), не навівши жодних інших поважних підстав для поновлення процесуального строку подання апеляційної скарги.
57. У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
58. Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
59. Оскільки викладені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
60. Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
61. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
62. Враховуючи викладене у цій постанові, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками у справі.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 520/15397/2020 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов