04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 280/5542/20
адміністративне провадження № К/9901/39400/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколов В.М.
перевіривши касаційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі № 280/5542/20 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
17 серпня 2020 року Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив: визнати поважними причини пропуску звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду; стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 148 531,36 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 КАС України та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: належним чином завірених копій усіх документів, доданих ним до позовної заяви; належних доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На виконання приписів частини 3 статті 171 КАС України судом першої інстанції на адресу відділу «Центр надання адміністративних послуг» Пологівської міської ради направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який 21 вересня 2020 року отримано відповідь, що згідно з картотекою відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутні.
Крім того, 23 вересня 2020 року судом першої інстанції направлений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача до Управління ДМС у Запорізькій області, на який 06 жовтня 2020 року отримано відповідь від 29 вересня 2020 року №2301.3-8269/23.1-20, що ОСОБА_1 зареєстрований з 30 жовтня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви.
Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року позивачу продовжений процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі до 04 грудня 2020 року та відмовлено у задоволенні клопотання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про поновлення строку звернення до суду з позовом. Запропоновано недоліки позовної заяви усунути шляхом надання позивачем суду: доказів адміністративної процесуальної правоздатності у позивача; нормативне обґрунтування стягнення вказаних коштів на рахунок Університету, а не до спеціального фонду державного бюджету; клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з належними доказами поважності причин пропуску.
На виконання вимог ухвали суду від 20 листопада 2020 року позивачем на адресу суду направлений лист від 03 грудня 2020 року №350/176/11-882/833 (вх. №59531 від 08.12.2020), у якому зазначає, що доказ адміністративної процесуальної правоздатності у позивача був доданий до заяви про усунення недоліків згідно з ухвалою суду від 02 листопада 2020 року у вигляді копії наказу начальника Університету №236 від 15 жовтня 2020 року, крім того, повідомив, що Університет підпорядковується Міністерству оборони України та керується наказом Міністерства оборони України №400 від 03 серпня 2016 року «Про затвердження Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України».
Щодо вимоги ухвали суду про надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належними доказами поважності причин пропуску вказує, що всі наведені причини пропуску звернення до адміністративного суду були описані в позовній заяві та в заяві про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, позовну заяву повернуто заявнику у зв'язку з не виконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого суд апеляційної інстанції постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 280/5542/20 - без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, однак на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення позивачем не наведено жодних поважних причин його пропуску, тому наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу згідно частини п'ятої статті 122 та частини другої статті 123 КАС України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частинами першою та другою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що на виконання частини шостої статті 161 КАС України позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване відсутністю бюджетного фінансування, відсутністю змоги підготувати вчасно позов з великою кількістю відрахувань курсантів, а також невизначеністю підсудності для звернення з цим позовом. Як доказ додано до заяви фінансові документи за 2019 рік.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у задоволенні клопотання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовлено та продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 280/5542/20.
Щодо вимоги ухвали суду про надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з належними доказами поважності причин пропуску позивач вказує, що всі наведені причини пропуску звернення до адміністративного суду були описані в позовній заяві та в заяві про поновлення строку звернення до суду.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що контракт про проходження військової служби (навчання) розірваний 13 серпня 2019 року. При цьому, постанова Верховного Суду у справі №723/18/17 щодо визначення підсудності вказаної категорії справ, на яку посилається позивач, прийнята 13 березня 2019 року. Отже визначення підсудності щодо подібних категорій справі здійснено на 5 місяців раніше, ніж розірвано контракт з відповідачем. Таким чином, суди попередніх інстанцій спростували посилання позивача на невизначеність підсудності на дату виникнення підстав для звернення з позовом, та також зазначити, що обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною поважною підставою для продовження такій особі строку звернення до суду.
Матеріалами справи підтверджується, що предмет цього спору є стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання у розмірі 148 531,36 грн. Водночас, цей спір стосується проходження відповідачем публічної служби, тому в силу частини 5 статті 122 КАС України передбачений місячний строк звернення до адміністративного суду.
Крім того, судами зазначено, що обставини наведені позивачем у заяві не є об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Таким чином суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження неможливості подання ним адміністративного позову у період з 13 вересня 2019 року (початок перебігу місячного строку для позивача) до 13 серпня 2020 року (дата звернення позивача до суду), оскільки у вказаний період позивач вже був обізнаний про те, що його спір підсудний адміністративному суду.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України суд повертає позовну заяву, якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що суд першої інстанції вірно застосував положення частини другої статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів першої інстанції та прийняті за їх наслідками постанови суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині другій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі № 280/5542/20 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов