04 листопада 2021 року
Київ
справа №420/4494/20
адміністративне провадження №К/9901/37550/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
розглянувши клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання судових рішень у справі №420/4494/20 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів в регіональних прокуратурах Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів в регіональних прокуратурах Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахування уточнень позову, заявила наступні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії №223 від 09 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Одеської області №795к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу Одеської обласної прокуратури, рівнозначній посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Одеської області (за її згодою), та органах прокуратури з 30 квітня 2020 року;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково;
- визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Одеської області 795к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;
- поновлено позивача на посаді прокурора відділу Одеської обласної прокуратури, рівнозначній посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Одеської області (за її згодою), та органах прокуратури з 30 квітня 2020 року та стягнув з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 299 052,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року змінено, виклавши абзац 3 резолютивної частини цього рішення наступним чином:
«Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Одеської області з 30 квітня 2020 року».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року залишити без змін.
18 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №420/4494/20, в якій відповідач, зокрема, просить зупинити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №420/4494/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до вирішення даної справи у суді касаційної інстанції.
Клопотання мотивовано тим, що виплата на підставі рішення суду про стягнення заробітної плати призведе до непередбачуваних кошторисом витрат бюджетних коштів, що може мати наслідком недостатність коштів для виплати заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Крім цього, відповідач посилається на статтю 381 КАС України відповідно до якої поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах у справах №160/6204/20 від 21 вересня 2021 року, №140/3790/19 від 24 вересня 2021 року, №200/5038/20-а від 21 вересня 2021 року, що вказує на наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Ураховуючи викладене, скаржник вважає за необхідне зупинити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №420/4494/20.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує, зокрема, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно зі статтею 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
В свою чергу, для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судового рішення.
Проаналізувавши доводи, викладені скаржником у клопотаннях про зупинення виконання судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин та обставини даної справи, Верховний Суд вважає за необхідне зупинити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України, Верховний Суд
1. Клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №420/4494/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження задовольнити.
2. Зупинити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №420/4494/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду