04 листопада 2021 року
Київ
справа №280/9714/20
адміністративне провадження №К/9901/24322/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., перевіривши матеріали адміністративної справи №280/9714/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою адвоката Тивоненка Данила Руслановича в інтересах ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року,
На розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав передано касаційну скаргу адвоката Тивоненка Данила Руслановича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., про що складено протокол від 5 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №280/9714/20 за касаційною скаргою адвоката Тивоненка Данила Руслановича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року.
До початку касаційного розгляду справи суддею-доповідачем Берназюком Я.О., суддями Коваленко Н.В. та Чиркіним С.М. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме - без урахування спеціалізації.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та рішень судів попередніх інстанцій, позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно визнання протиправним рішення відповідача, що викладене в листі від 14 грудня 2020 року №0800-0605-8/67451 про відмову у вжитті заходів з метою повернення позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 10 265 грн та зобов'язання відповідача сформувати та видати позивачу подання про повернення останньому суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10 265 грн, згідно квитанції ПАТ Банк Восток №СВ04158047/1 від 11 листопада 2020 року.
Судом встановлено, що аналогічні справи перебували та наразі перебувають на розгляді колегій суддів, які входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Вказане підтверджується, зокрема, постановами від 28 березня 2019 року у справі №819/830/17, від 10 вересня 2020 року у справі №819/1012/17 та від 14 вересня 2020 року у справі №400/1505/19.
На підставі вищезазначеного, враховуючи категорію, до якої відносяться аналогічні справи, справа № 280/9714/20, згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622, повинна бути віднесена до розділу 111000000 категорії 111060000 (збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших зборів).
Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами першою-третьою статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у Касаційному адміністративному суді обов'язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
За змістом частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 6 грудня 2017 року № 5 (далі - Рішення № 5) було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора № 622.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 4 (далі - Рішення № 4) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Відповідно до Рішення № 4 суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Коваленко Н.В. та Чиркін С.М. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Згідно з Рішенням № 1 справи віднесені до розділу 111000000 категорії 111060000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 280/9714/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема без урахування спеціалізації, в ухвалах, від 13 лютого 2020 року у справі №804/9120/16, від 8 вересня 2020 року у справі №643/412/20, від 24 вересня 2020 року у справі №200/2019/20-а та від 18 лютого 2021 року у справі №360/2687/20.
При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що "суд" розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ("Lavents v. Latvia", №58442/00, пункт 81); фраза "заснований на законних підставах" означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ("Сокуренко і Стригун проти України", № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). "Закон" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ("DMD Group, a.s. v. Slovakia", № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів ОСОБА_2 (Нідерланди), ОСОБА_4 (Швейцарія), ОСОБА_5 (Сполучене Королівство), ОСОБА_3 (Фінляндія); п. 44-50).
Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, заяви суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, Суд
1. Задовольнити заяви суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М. про самовідвід.
2. Відвести суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М. від участі у розгляді адміністративної справи №280/9714/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою адвоката Тивоненка Данила Руслановича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року.
3. Передати матеріали справи №280/9714/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
4 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
С.М. Чиркін