04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 806/2592/17
адміністративне провадження № К/9901/56037/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (колегія суддів у складі: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовської К.С.) у справі за позовом Державного підприємства «Олевське лісове господарство» до Державної екологічної інспекції у Житомирській області, Державної екологічної інспекції України про визнання дій неправомірними,
У вересні 2017 року позивач, Державне підприємство "Олевське лісове господарство", звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій посадових осіб Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Житомирській області: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також Держінспекторів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо проведення позапланових перевірок в період з 31.08.2017 по 06.09.2017 та складення акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
В обґрунтування позову зазначив, що в період з 31.08.2017 по 06.09.2017 посадовими особами відповідачів за участю співробітників ГУ КЗЕ СБУ проведено три позапланові перевірки на підставі заяви громадянина ОСОБА_5 . Вважає дії по проведенню таких перевірок протиправними, оскільки копії наказів про проведення перевірок надані не були; до перевірки залучено співробітників СБУ, які не мають повноважень на проведення відповідних перевірок; не надано погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланових перевірок; посадовими особами відповідача перед початком перевірки не внесено відомості до журналу реєстрації перевірок; перевірено більшу територію, ніж зазначено у заяві та направленні. Крім того, вказував на те, що за результатами перевірки складено акт, що не відповідає встановленій формі.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Не погодившись з указаним судовим рішенням відповідач - Державна екологічна інспекція України подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначив, що направлення та наказ на проведення перевірки отримано ОСОБА_6 , який представився та розписався як т.в.о. директора. Відсутність працівників відділу кадрів перешкодила перевірити особу останнього. Вказав, що відповідні документи вручались директору - ОСОБА_7 на наступний день після початку перевірки. Наголосив, що наявність журнала реєстрації перевірок не є обов'язковою та законодавчо закріпленою, а тому невнесення відомостей до такого журналу не є підставою для недопуску перевіряючих до проведення перевірки.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. Наголошував, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до заперечень проти оцінки обставин справи.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України листом від 11.08.2017 №8/2/4-7390 направило за належністю на адресу Державної екологічної інспекції України заяву громадянина України ОСОБА_5 від 09.08.2017 щодо фактів порушень законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Олевське лісове господарство".
30.08.2017 Державна екологічна інспекція України винесла наказ №621 "Про проведення позапланової перевірки", відповідно до п. 1 якого, головним спеціалістам відділу державного екологічного нагляду природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Департаменту екологічного нагляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наказано в період з 31.08.2017 по 01.09.2017 провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про охорону, використання та відтворення лісів ДП "Олевське лісове господарство".
Цього ж дня, на виконання зазначеного наказу, головним спеціалістам відділу державного екологічного нагляду природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Департаменту державного екологічного нагляду видано направлення №425 на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства державним підприємством "Олевське лісове господарство".
31.08.2017 Державною екологічною інспекцією у Житомирській області видано наказ №105-П "Про здійснення заходів державного нагляду (контролю)", пунктом 2 якого в період з 31.08.2017 по 08.09.2017 головних спеціалістів відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області ОСОБА_4, ОСОБА_3, направлено для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Олевське лісове господарство", підстава: заява гр. ОСОБА_5 від 09.08.2017.
На виконання зазначеного наказу, Державною екологічною інспекцією у Житомирській області, вказаним особам видано направлення №320 на проведення позапланової перевірки підприємства.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.09.2017 №625 внесено зміни до пункту 1 наказу Держекоінспекції від 30.08.2017 №621 "Про проведення позапланової перевірки", а саме: слова "по 1 вересня" замінено словами "по 6 вересня".
Відповідно до зазначеного наказу, Державною екологічною інспекцією України головним спеціалістам відділу державного екологічного нагляду природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Департаменту екологічного нагляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано направлення №426 на проведення позапланової перевірки ДП "Олевське лісове господарство" у період з 01.09.2017 по 06.09.2017.
На підставі наказу та направлення, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Житомирській області здійснено вихід на перевірку. До перевірки були залучені співробітники ГУКЗЕСБУ ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
За результатами проведеної позапланової перевірки ДП "Олевське лісове господарство" посадовими особами відповідачів складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів (б/н). Посадові особи підприємства в особі директора ОСОБА_7, головного лісничого ОСОБА_10 акт не підписали.
Водночас, 23.09.2017 ДП "Олевське лісове господарство" направило на адресу Державної екологічної інспекції в Житомирській області заперечення на акт перевірки від 22.09.2017 вих. № 698, у яких позивач зазначив, що посадові особи, які проводили перевірку вийшли за межі наданих повноважень, загалом підприємство не погоджується з висновками акта перевірки.
Вважаючи дії посадових осіб відповідачів щодо проведення позапланової перевірки підприємства та по складанню акту перевірки протиправними, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав про правомірність дій Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Житомирській області щодо проведення перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання, відтворення лісів та складання акту перевірки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що представники відповідачів порушили процедуру проведення перевірки з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та допустили при цьому протиправні дії, що виразились у ненаданні суб'єкту перевірки копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) та невнесенні перевіряючими відомостей до журналу реєстрації заходів державного нагляду.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за № 877-V (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Постановою КМУ від 19.04.2017 №275 "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України" (далі - Постанова №275) на Державну екологічну інспекцію України (Держекоінспекція) покладено функції зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п.3 указаного Порядку, основними завданнями Держекоінспекції є. зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Як убачається з пункту 4 Положення №275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів і т.д.
Так, Положенням №275 визначено, що Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, здійснювати контроль за їх виконанням; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи, у даному випадку це Держекоінспекція у Житомирській області.
Законом №877-V також визначено порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 1 указаного Закону визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) передбачені статтею 4 Закону №877-V.
Згідно ч.1,3 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом, в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (ч.11 ст. 4 Закону №877-V).
Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк проведення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження здійснення позапланового заходу не допускається.
Відповідно до ст.7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Також положеннями статті 10 указаного Закону закріплено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Судами встановлено, що у період з 31.08.2017 по 06.09.2017 посадовими особами відповідачів проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про охорону, використання та відтворення лісів ДП "Олевське лісове господарство".
Підставою для проведення позапланової перевірки підприємства слугувала заява ОСОБА_5 від 09.08.2017, в якій заявник повідомив, що працівники ДП "Олевське лісове господарство" незаконно відвели у вибіркову санітарну рубку лісові ділянки з деревиною породи дуб, деякі з видів знаходяться в заказчиках.
Проведенню зазначеної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про охорону, використання та відтворення лісів ДП "Олевське лісове господарство" передувало видання відповідачами наказів для її проведення, а саме Державною екологічною інспекцією України - наказу №621 від 30.08.2017 "Про проведення позапланової перевірки" та Державною екологічною інспекцією у Житомирській області - наказу №105-П від 31.08.2017 "Про здійснення заходів державного нагляду (контролю)".
На виконання зазначених наказів, посадовим особам відповідачів були відповідно видані направлення №425 та №320.
У зв'язку зі змінами періоду проведення перевірки, з "по 1 вересня" на "по 6 вересня" (наказ №625), Державною екологічною інспекцією України видано перевіряючим направлення №426 на проведення позапланової перевірки ДП "Олевське лісове господарство" у період з 01.09.2017 по 06.09.2017.
Відтак, судами вірно зазначено, що відповідачем видано накази для проведення позапланової перевірки та надано перевіряючим відповідні направлення про проведення перевірки ( у період з 01.09.2017 по 06.09.2017) з дотриманням вимог Закону № 877-V
Що стосується доводів про призначення трьох позапланових перевірок на підставі однієї заяви, Суд звертає увагу на наступне.
Положеннями статті 6 Закону №877 передбачено, що підставою для здійснення позапланового заходу, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). При цьому повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що проведення декількох позапланових перевірок з приводу одного і того ж факту не допускається.
Водночас, нормами статті 7 Закону №877 закріплено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Отже, складенню акту завжди передує здійснення планового або позапланового заходу.
Законодавцем не визначено можливість складення одного акту за результатами декількох перевірок.
З огляду на викладене судом першої інстанції вірно вказано на те, що у спірному випадку була проведена лише одна позапланова перевірка на підставі заяви гр. ОСОБА_5 , оскільки за її результатами був складений тільки один акт перевірки.
Що стосується доводів відносно відсутності керівника підприємства та уповноважених ним осіб під час проведення перевірки, Верховний Суд зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції встановив перебування директора підприємтва ОСОБА_7 у щорічній відпустці в період з 10 серпня по 01 вересня 2017 року на підставі наказу від 08.08.2017 за № 253-к. Зазначив про виконання обов"язків директора на час його відсутності першим заступником - головним лісничим ОСОБА_10 на підставі наказу від 26.10.2016 за №354-к про розподіл обов'язків по підприємству.
Водночас вказав, що відповідачами не надавались направлення та посвідчення на проведення перевірки повноважній на той час особі - головному лісничому ОСОБА_10 Інші посадові особи, зокрема головний інженер ОСОБА_6, який допустив перевіряючих до перевірки, не мали відповідних повноважень та не могли бути належними уповноваженими представниками ДП "Олевське лісове господарство".
З такими висновками колегії суддів Верховного Суду не погоджується з огляду на таке.
Як установлено судом першої інстанції та убачається з матерів справи, зокрема копії направлення № 320 т.в.о. директора підприємства ОСОБА_6 допустив перевіряючих до перевірки, що підтверджується відповідним записом у направленні.
Підстав вважати, що вказана особа не є уповноваженою керівником підприємства перевіряючі не мали, так як в подальшому їх було допущено до проведення перевірки.
Так, судом апеляційної інстанції установлено, що відповідно до наказу по підприємству №253-к від 08.08.2017 ОСОБА_7 (директор підприємства) з 10.08.2017 по 01.09.2017 включно перебував у відпустці, а тому не міг отримати направлення на перевірку та бути присутнім під час проведення такої.
Однак, позапланова перевірка проводилась протягом певного часового проміжку з 01.09.2017 по 06.09.2017.
Тому директор, фактично перебуваючи на роботі з наступного дня проведення перевірки (02.09.2017) мав можливість як ознайомитись з відповідними документами відповідача, які надають право на проведення перевірки, так і відмовитись допускати інспекторів у разі відсутності підстав для проведення такої.
Що стосується факту невнесення перевіряючими відомостей до журналу реєстрації заходів державного нагляду.
Частиною 12 статті 4 Закону № 877 встановлено, що перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що перевіряючими не було внесено відомості до журналу реєстрації заходів державного нагляду, а також указано, що відповідач зазначену обставину не спростував та не надав відповідних доказів.
Разом з цим, положеннями статті 10 указаного Закону передбачено право суб'єкта перевірки не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) у разі невиконання вимог Закону, однак таким правом позивач не скористався.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що невнесення перевіряючими відомостей до журналу реєстрації заходів державного нагляду є підставою для не допуску до перевірки, однак не може бути однозначною підставою для анулювання її результатів.
Що стосується залучення до перевірки співробітників СБУ, судом першої інстанції встановлено, що представники СБУ були залучені до перевірки у зв'язку з тим, що заява ОСОБА_5 , яка була підставою для призначення і проведення перевірки, була направлена саме даним органом.
Водночас дії відповідачів дійсно не суперечать Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", норми якого не містять імперативної заборони залучати контролюючим органом до проведення перевірки відповідних зацікавлених осіб, зокрема, співробітників СБУ, від якої надійшла заява, що є підставою перевірки.
Разом з цим, доводи позивача, що перевіряючими під час проведення перевірки було перевірено більшу територію, ніж зазначено у заяві, повністю спростовано судом першої інстанції в ході судового розгляду з огляду на наступне.
У своїй заяві ОСОБА_5 вказував на те, що працівники ДП "Олевське лісове господарство" незаконно відвели у вибіркову санітарну рубку лісові ділянки з деревиною породи дуб, деякі з видів знаходяться в заказчиках, а саме ділянки: квартал №11 виділ 28, площа 2 га; квартал №22 виділ 37, площа 2,1 га; квартал №29 виділ №4, площа 4,6 гп; квартал №30 виділ №1, площа 8 га, а в Кам"янському лісництві ділянки: квартал №22 виділ 37, площа 2,4 га.
При цьому, зі змісту акту перевірки встановлено, що під час позапланового заходу на території ДП "Олевське лісове господарство" Олевське лісництво перевіряючими було досліджено та перевірено факти, викладені у заяві ОСОБА_5 , у наступних кварталах: Олевське лісництво - квартал №11 виділ 28, площа 2 га; квартал №22 виділ 37, площа 2,1 га; квартал №29 виділ №4, площа 4,6 га; квартал №30 виділ №1, площа 8 га; Кам'янське лісництво - квартал №22 виділ 37, площа 2,4 га,тобто виключно визначені у заяві ОСОБА_5 ділянки (квартали).
Відтак підстави вважати, що відповідачем проведено перевірку більшої території -відсутні.
Стосовно посилань на те, що акт перевірки не відповідає встановленій формі, то слід зазначити наступне.
Так, відповідно до ч.6 ст. 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Отже, Законом № 877-V безпосередньо визначено перелік відомостей, які має містити акт перевірки.
Наразі колегією суддів першої інстанції встановлено, що акт перевірки містить всі необхідні відомості, тобто відповідає вимогам Закону.
Крім того, Верховний Суд вже зазначав, що положеннями статті 10 указаного Закону передбачено право суб'єкта перевірки не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) у разі невиконання вимог Закону.
При цьому, колегія суддів Верховного Суду також враховує правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16 та у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, відповідно до якої заявлені позивачем (суб'єктом приватного права) в обґрунтування позову та підтверджені під час розгляду адміністративної справи недоліки у документах, пов'язаних з проведенням перевірки у сфері дотримання, зокрема, вимог містобудівного законодавства, носять формальний характер та не спростовують виявлених під час перевірки порушень, вони не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому. При цьому суди мають детально дослідити питання дотримання суб'єктом владних повноважень встановленого порядку проведення перевірки, причин допущених цим суб'єктом порушень (якщо такі мали місце) та надати правову оцінку виявленим правопорушенням з боку суб'єкта, що перевірявся.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія судів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем під час проведення перевірки не допущено порушень, які можуть нівелювати наслідки проведення такої перевірки.
Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Згідно статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За встановлених у справі обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасувати.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А. І. Рибачук