04 листопада 2021 року
Київ
справа №640/17710/20
адміністративне провадження №К/9901/38341/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КІНТО"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року
у справі № 640/17710/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "КІНТО"
до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне акціонерне товариство "КІНТО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25 червня 2020 року №328 щодо відмови у реєстрації замін до проспекту емісій акцій ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синегрія-7" та зміні свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
21 жовтня 2021 року позивач направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 640/17710/20.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, які висловлені у постановах від 06 березня 2019 року у справі №1640/2594/18, від 11 березня 2021 року у справі №826/7176/17, від 27 квітня 2021 року у справі №127/12200/20, від 12 травня 2021 року у справі №640/11938/20 є необґрунтованими, оскільки предмет спору у вищезазначених справах не відповідає предмету спору цієї справи.
Також, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, висловлені у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 580/122/17, від 20 лютого 2018 року у справах №576/1724/17, 679/761/15-а, від 27 лютого 2018 року у справах №642/3284/17, №227/2360/17 від 29 серпня 2018 року у справі №492/446/15-а, від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18, від 17 грудня 2018 року у справі №344/12315/16-а, від 30 січня 2019 року у справі №442/456/17 року, щодо застосування тлумачення вимог та критеріїв якості закону та обов'язку суду застосовувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону, оскільки наведені судові рішення стосуються оцінки судом інших фактичних обставин справи та не спростовують рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо тлумачення критеріїв поняття «підприємство, що становить суспільний інтерес» в частині підстав його поширення на корпоративні інвестиційні фонди.
При цьому, колегія суддів зазначає, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, він повинен зазначити конкретну норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.
Однак вказуючи наведене скаржник не конкретизував щодо питання застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права Верховний Суд не сформулював правової позиції, а також не вказав, у межах яких саме подібних правовідносин немає висновку Верховного Суду (охарактеризувати зміст відносин (певний їхній аспект), яких (якого) стосується касаційна скарга, для можливості чіткого визначення відсутності правових висновків Верховного Суду за критерієм подібності предмету спірних відносин).
Отже, посилання на відсутність певних висновків Верховного Суду мають супроводжуватись вмотивованими аргументами неправильного застосування певної (певних) норми (норм) права у конкретних правовідносинах.
Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 26 квітня 2021 року у справі № 120/2243/20-а, від 12 травня 2021 року у справі № 488/1644/16-а від 14 травня 2021 року у справі № 240/16944/20 від 19 травня 2021 року у справі № 280/160/20.
Отже, у касаційній скарзі не обґрунтовано наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України.
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.
Керуючись ст. ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,
Залишити без руху касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КІНТО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 640/17710/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "КІНТО" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення.
Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко