03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/13947/20
адміністративне провадження № К/9901/31376/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Компанія Гідросоюз" до Головного управління ДПС у місті Києві (ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021, позов ТОВ "Компанія Гідросоюз" задоволено.
20.08.2021 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2021 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС): не сплачено судовий збір.
На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду ГУ ДПС подано заяву про усунення недоліків з платіжним дорученням про сплату судового збору.
Разом з тим, перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційне провадження у цій справі, колегія суддів виходить з того, що право звернутися з касаційною скаргою не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 КАС).
Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №640/13947/20 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС.
При вирішенні питання, чи підпадає ця справа під критерії визначення справи незначної складності, береться до уваги характер спірних правовідносин, зокрема те, що сума грошових зобов'язань, визначених позивачу згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням, становить 223050,00 грн, що менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на день подання касаційної скарги. Відтак, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України.
ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить доводи, що ця справа має виняткове значення для контролюючого органу, оскільки, враховуючи доводи контролюючого органу про незаконність ухвалених судових рішень, залишення їх в силі призведе до значних втрат державного бюджету, що негативно виплине на виконання соціальних програм відкриття касаційного провадження необхідне для формування єдиної правозастосовчої практики.
Однак, за змістом підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання. Вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, ГУ ДПС не наведено. Що ж до виняткового значення справи для особи, яка подає касаційну скаргу (підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС), то ті обставини, на які посилається ГУ ДПС, не свідчать про винятковість справи для відповідача, не створюють для нього несприятливі наслідки в його правовому статусі, а стосуються виконання функцій, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко О.О. Шишов М.М. Яковенко