02 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 352/816/21 пров. № А/857/17981/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу адміністративної комісії Виконавчого комітету Тисменицької міської ради на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2021 року (головуючий суддя: Гриньків Д. В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії Виконавчого комітету Тисменицької міської ради, голови адміністративної комісії Виконавчого комітету Тисменицької міської ради Цапая Володимира Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 , 23.04.2021 звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанову № 6 від 22.02.2021 про накладення адміністративного стягнення, винесену адміністративною комісією Виконавчого комітету Тисменицької міської ради щодо ОСОБА_1 .
Обґрунтовує позов тим, що 23.12.2020 поліцейським СРПП № 3 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Шевченко Я.Я. було складено протокол відносно позивача за ст. 183 КУпАП. В подальшому цей протокол було направлено на розгляд адміністративної комісії Виконавчого комітету Тисменицької міської ради. Вважає, що оскільки його не було вчасно повідомлено про розгляд справи, а тому адміністративною комісією 22.02.2021 протиправно прийнято оскаржену постанову.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2021 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася адміністративна комісія Виконавчого комітету Тисменицької міської ради та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що поведінка позивача була спрямована на затягування строків розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Вказує, що судом першої інстанції не встановлено жодних обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали позивачу можливість дізнатись про місце, час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Позивач, 29.10.2021 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач, у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представники відповідачів, у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їх участь в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, їхня неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.12.2020 поліцейським СРПП № 3 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Шевченко Я.Я. було складено протокол відносно позивача за ст. 183 КУпАП.
На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, адміністративній комісії Виконавчого комітету Тисменицької міської ради направлено протокол про адміністративне правопорушення № 044224 від 23.12.2020, рапорт слідчої Бриндзей Х.М., заяву ОСОБА_2 від 22.12.2020, пояснення ОСОБА_2 ві від 22.12.2020, заяву ОСОБА_3 від 23.12.2020, довідку за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 від 04.01.2021 (а. с. 121-130).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії повістки за № 113 від 26.01.2021, позивача було викликано на засідання адміністративної комісії 01.02.2021 о 10:00 год. (а. с. 132).
Згідно з витягом з протоколу за № 1 від 01.02.2021 розгляд справи відносно позивача було перенесено (а. с. 135-136).
Відповідно до наявного в матеріалах справи трекінгу відстеження рекомендованого відправлення «Укрпошта», позивач отримав повістку про виклик на вищевказане засідання 01.02.2021, тобто в день його проведення (а. с. 143).
Відповідно до повістки за № 139 від 03.02.2021, позивача викликано на засідання комісії 17.02.2021 о 10:00 год, однак згідно з витягом із протоколу № 2 від 17.02.2021 розгляд справи перенесено на 22.02.2021 (а. с. 141-142).
Повісткою від 17.02.2021 за № 177 позивача викликано на засідання адміністративної комісії 22.02.2021 о 10:00 год (а. с. 144).
Згідно з протоколом № 3 від 22.02.2021, позивач на засідання адміністративної комісії не з'явився та було вирішено прийняти постанову № 6 про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП (а.с. 147-149).
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся за його відсутності та за відсутності даних про його належне сповіщення про місце і час розгляду справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 183 КУпАП (тут і надалі в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 186-1, 212-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова прийнята 22.02.2021.
Разом з тим, на підтвердження сповіщення позивача про розгляд справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідачем надано копію квитанції про відправлення повістки про виклик на 22.02.2021.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що з вказаної квитанції неможливо встановити, що позивач отримав повістку на 22.02.2021, натомість факт отримання такої, ОСОБА_1 заперечив у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції. Отже, вказана квитанція не є належним доказом про повідомлення позивача про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи саме 22.02.2021. Отже, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Таким чином, апеляційна скарга адміністративної комісії Виконавчого комітету Тисменицької міської ради не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що в судовому засіданні позивачем подано клопотання про стягнення витрат, які пов'язані із прибуттям до Восьмого апеляційного адміністративного суду. На підтвердження вказаних обставин подано проїзні документи на потяги № 702 ПА та 133*ЛЕ на 02.11.2021.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України)
Оскільки, позивачем підтверджено витрати пов'язані із прибуттям до Восьмого апеляційного адміністративного суду на судове засідання, а тому такі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, зокрема - Виконавчого комітету Тисменицької міської ради.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу адміністративної комісії Виконавчого комітету Тисменицької міської ради залишити без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2021 року у справі № 352/816/21 - без змін.
Стягнути з Виконавчого комітету Тисменицької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з прибуттям до суду в розмірі 181 грн 05 коп (сто вісімдесят одну гривню п'ять копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 04.11.2021.