Справа № 600/1439/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
04 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної академії внутрішніх справ, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Національної академії внутрішніх справ щодо не надання позивачу письмової відповіді на заяву (інформаційний запит) від 18 червня 2020 року; зобов'язати Національну академію внутрішніх справ надати письмову відповідь на заяву (інформаційний запит) від 18 червня 2020 року; стягнути із Національної академії внутрішніх справ моральну шкоду за протиправну бездіяльність у розмірі 3555000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Національної академії внутрішніх справ щодо не надання позивачу обґрунтованої письмової відповіді на заяву (інформаційний запит) від 18 червня 2020 року.
Зобов'язано Національну академію внутрішніх справ надати позивачу письмову відповідь на заяву (інформаційний запит) від 18 червня 2020 року.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у вказаній вище справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти постанову, якою заяву позивача в порядку статті 382 КАС України задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач наводить доводи щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду і вважає, що суд належним чином не дослідив усі докази у справі та не з'ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 18.06.2020 позивач звернувся до Національної академії внутрішніх справ із заявою про надання інформацію щодо середнього розміру додаткових видів грошового забезпечення та премії за прирівняною посадою поліцейського до його посади за період з 01 січня 2019 року по листопад 2019 року.
Листом від 30.06.2020 №46/10/Т-2074 «Про результати розгляду звернення» відповідач просив заявника уточнити надісланий запит, оскільки в ньому не вказано, які саме посади позивач просить прирівняти, відповідно до якого нормативно-правового акту це можливо зробити і для яких цілей.
З казаного листа також встановлено, що він підписаний начальником відділу юридичного забезпечення Національної академії внутрішніх справ підполковником поліції Сухомлином Д.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання обґрунтованої письмової відповіді на заяву (інформаційний запит) від 18.06.2020, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії внутрішніх справ щодо не надання позивачу обґрунтованої письмової відповіді на заяву (інформаційний запит) від 18 червня 2020 року. Зобов'язано Національну академію внутрішніх справ надати позивачу письмову відповідь на заяву (інформаційний запит) від 18 червня 2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
05 квітня 2021 року Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №600/1439/20-а про зобов'язання Національну академію внутрішніх справ надати позивачу письмову відповідь на заяву (інформаційний запит) від 18 серпня 2020 року.
15 квітня 2021 року позивач звернувся до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва із заявою, в якій він просив прийняти до виконання вказаний вище виконавчий лист.
Листом від 19.032021 №46/05/Т-1977 Національною академією внутрішніх справ на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №600/1439/20-а надано позивачу відповідь за результатами опрацювання його заяви (інформаційного запиту) від 18 червня 2020 року про середній розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії за прирівняною посадою поліцейського за період з 01 січня 2019 року по 30 листопада 2019 року.
Згідно з вказаного вище листа позивачу роз'яснено, що надати інформацію щодо середнього розміру додаткових видів грошового забезпечення та премій за прирівняною посадою неможливо, оскільки така посада в штатному розписі Національної академії внутрішніх справ відсутня.
Позивач, вважаючи такий лист неналежною відповіддю на його звернення, подав до суду першої інстанції клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі «Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно із положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
В обґрунтування вимог клопотання про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення по справі №600/1439/20-а позивач зазначає, що з наданої відповіді на виконання судового рішення від 19.03.2021 №46/05/Т-1977 відповідач не виконано судове рішення та не надано обґрунтованої відповіді на звернення від 10.03.2021 №1/10/2021.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься копія відповіді від 19.03.2021 №46/05/Т-1977, згідно з якою позивачу надано відповідь за результатом розгляду його звернення від 18.06.2020.
За наведених обставин обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про виконання рішення суду, та, відповідно, відсутності підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, передбачених ст.382 КАС України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.