Постанова від 04.11.2021 по справі 560/1266/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1266/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

04 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невиплаті позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.09.2018; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.09.2018.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2018 №215 старшого солдата ОСОБА_1 , старшого вожатого службових собак відділення вожатих вартових собак роти охорони, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 11.09.2018 №19-РС звільнено з військової служби у запас (у зв'язку із закінченням строку контракту).

З 14.09.2018 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення.

За результатами розгляду заяви, відповідач надав відповідь, оформлену листом від 13.01.2021 №350/495/60/71. Зазначено, що протягом січня 2016 - лютого 2018 бюджетні асигнування виділялись виключно на забезпечення основних соціальних гарантій (ст. 17 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"). Індексація не відноситься до основний соціальних гарантій, а є складовою інших державних соціальних гарантій (ст. 18 даного Закону), тобто в межах виділеного для Збройних Сил України фінансового ресурсу з січня 2016 по лютий 2018 у Міністерства оборони України коштів на індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України не виділялось. Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.20003 №1078 не передбачає механізму нарахування індексації в поточному році за попередні періоди, додатковий фінансовий ресурс в бюджеті не передбачений.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

В силу ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу за період з 01.01.2016 по 14.09.2018 не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Стосовно наявності у позивача права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

За змістом п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

У відповідності до довідки про нараховану та виплачену індексацію, наданої командиром військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, що свідчить про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат відповідачем не вчинялися.

Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

Відтак, є безпідставними посилання відповідача на статтю 5 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв'язку з цим індексації з дати, з якої позивач просить нарахувати індексацію, вказана норма не містить.

Аналогічний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тому, недостатність бюджетного фінансування відповідача жодним чином не впливає на наявність обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу.

До того ж, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження факту відсутності в бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина НОМЕР_1 , коштів на індексацію грошового забезпечення, і, як наслідок, не надходження відповідних фінансових асигнувань на рахунки військової частини НОМЕР_1 для виплати індексації військовослужбовцям у вказаний період. Також відповідач не надав доказів того, що ним надсилались відповідні заявки до вищестоящого органу стосовно потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Отже, наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог щодо нарахування індексації за період з 01.03.2018 по 14.09.2018 року колегія суддів не переглядає через відсутність оскарження у цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.

Попередній документ
100822770
Наступний документ
100822772
Інформація про рішення:
№ рішення: 100822771
№ справи: 560/1266/21
Дата рішення: 04.11.2021
Дата публікації: 29.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.06.2021)
Дата надходження: 08.06.2021
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
СУШКО О О
суддя-доповідач:
СУШКО О О
відповідач (боржник):
Військова частина А2502
заявник апеляційної інстанції:
Військова частина А2502
позивач (заявник):
Земляний Денис Святославович
суддя-учасник колегії:
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
МАЦЬКИЙ Є М