Справа № 240/16886/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
04 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Білої Л.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2020 року Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 10.09.2020 №ЖИ25/ЖТ/8358/617/АВ/П/ТД-ФС.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив щодо її доводів та просив суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання сторони не з'явились про причини неявки суд не повідомили хоча про час розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю від 28.07.2020 №841/04, Управлінням Держпраці у Житомирській області відповідно до наказу від 28.07.2020 №960 проведено позаплановий захід з дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у Оліївській сільській раді Житомирського району.
Перевірка здійснювалась з 30-31 липня 2020 року за місцем фактичного здійснення діяльності підприємства з проведенням фото- та відео-фіксації заходу державного контролю з питань оформлення трудових відносин сільської ради з найманими працівниками.
За результатами проведеного інспекційного відвідування було складено акт інспекційного відвідування №ЖТ8358/617/АВ від 31.07.2020, яким встановлено порушення норм трудового законодавства України, а саме порушення ч.3 ст.24 КЗпП та постанови КМУ «Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» №413 від 17.06.2015 в частині допущення до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
В ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин, при виході 31.07.2020 за місцем фактичного здійснення діяльності Оліївської сільської ради Житомирського району встановлено, що цивільно-правові угоди, які були укладені з громадянами мають ознаки трудових відносин, які не оформлені належним чином, а саме: відповідно до п.1.1.1. цивільно-правової угоди №8 від 23.01.2019, укладеною з гр. ОСОБА_1 , предметом вищезазначеної угоди є вносити секретарю ради пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку об'єднаної територіальної громади у відповідній сфері та шляхи їх реалізації, аналізувати політичні, соціально - економічні, правові та інші суспільні процеси, що відбуваються в об'єднаній територіальній громаді, за результатами чого готувати та подавати секретарю ради пропозиції щодо можливих дій виконавчих органів сільської ради та підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності об'єднаної територіальної громади. За дорученням секретаря ради здійснювати аналіз відповідних нормативно - правових актів, у тому числі проектів актів та подавати відповідні висновки та пропозиції, сприяти своїми консультаціями секретарю ради в ефективному здійсненні його повноважень. В предметі вищезазначеної угоди наявний процес праці, але відсутній кінцевий результат. В п.1.1.2. зазначено, що виконавець має надавати послуги особисто, без права залучення до надання послуг третіх осіб. Згідно п.2.1.2. виконавець повинен надавати замовнику повну інформацію про хід виконання своїх зобов'язань не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання відповідного письмового запиту від замовника. Вартістю наданих послуг відповідно до п.4.1. вищезазначеної угоди є фіксована сума в розмірі 15000,00 грн. Відповідно до п.7.1. цивільно-правова угода діє протягом 30 календарних днів. Також на протязі 2019 року з гр. ОСОБА_1 було укладено цивільно-правову угоду №1 від 22.02.2019, №14 від 25.03.2019 та №18 від 24.04.2019. що свідчить про періодичність укладення цивільно-правових угод з гр. ОСОБА_1 .. Кошти за вищезазначені послуги відображені в розрахунково-платіжних відомостях, в платіжних дорученнях на перерахунок військового збору, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску зазначено, що податки виплачуються з заробітної плати, виплата коштів за послуги зазначена; відповідно до п.1.1. цивільно-правової угоди №21 від 18.06.2019, укладеної з гр. ОСОБА_2 , предметом вищезазначеної угоди є надання послуг з виконання технічної роботи у відділі організаційної роботи апарату, а саме, впорядкування, наданих керівництву аналітичних, інформаційних, методичних, статистичних матеріалів. Здійснення комп'ютерного набору матеріалів, що стосується діяльності відділу, розмноження за допомогою засобів розмножувальної техніки отриманої оперативної, тематичної, статистичної інформації та виконання іншої технічної роботи за дорученням начальника. В предметі вищезазначеної угоди наявний процес праці, але відсутній кінцевий результат. В п.3.2. зазначено, що оплата виконується в дні виплати заробітної плати. Згідно з п.5.2. зазначено, що договір припиняється за згодою сторін. Вартістю наданих послуг відповідно до п.3.1, вищезазначеної угоди є фіксована сума в розмірі 18000,00 грн. Відповідно до п.5.1. цивільно-правова угода діє до 02.08.2019. Також на протязі 2019 року з гр. ОСОБА_2 було укладено цивільно-правову угоду №26 від 10.07.2019 та №27 від 05.08.2019, що свідчить про періодичність укладення цивільно-правових угод з гр. ОСОБА_2 .. Кошти за вищезазначені послуги відображені в розрахунково-платіжних відомостях, в платіжних дорученнях на перерахунок військового збору, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску зазначено, що податки виплачуються з заробітної плати, виплата коштів за послуги зазначена як виплата заробітної плати; відповідно до п. 1.1. цивільно-правової угоди №6 від 21.01.2019, укладеної з гр. ОСОБА_3 предметом вищезазначеної угоди є надання послуг з виконання технічної роботи у відділі організаційної роботи апарату, а саме, впорядкування, наданих керівництву аналітичних, інформаційних, методичних, статистичних матеріалів. Здійснення комп'ютерного набору матеріалів, що стосується діяльності відділу, розмноження за допомогою засобів розмножувальної техніки отриманої оперативної, тематичної, статистичної інформації та виконання іншої технічної роботи за дорученням начальника відділу. В предметі вищезазначеної угоди наявний процес праці, але відсутній кінцевий результат. В п. 3.2. зазначено, що оплата виконується в дні виплати заробітної плати. Згідно п. 5.2. зазначено, що договір припиняється за згодою сторін. Вартістю наданих послуг відповідно до п.3.1. вищезазначеної угоди є фіксована сума в розмірі 45000,00 грн. Відповідно до п. 5.1. цивільно-правова угода діє до 31.03.2019. Також на протязі 2019 року з гр. ОСОБА_3 було укладено цивільно-правову угоду №15 від 01.04.2019, що свідчить про періодичність укладення цивільно-правових угод з гр. ОСОБА_3 .. Кошти за вищезазначені послуги відображені в розрахунково-платіжних відомостях, в платіжних дорученнях на перерахунок військового збору, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску зазначено, що податки виплачуються з заробітної плати, виплата коштів за послуги зазначена як виплата заробітної плати; відповідно до п.1.1. цивільно-правової угоди б/н від 04.12.2018, укладеної з гр. ОСОБА_4 , предметом вищезазначеної угоди є надання послуг з формування та видачі довідок громадянам Оліївської сільської ради, внесення інформації до книг господарського обліку Оліївської сільської ради, друк документів, пов'язаних з роботою сільської ради та виконавчого комітету сільської ради. В предметі вищезазначеної угоди наявний процес праці, але відсутній кінцевий результат. В п.3.2. зазначено, що сплата виконується в дні виплати заробітної плати. Згідно з п.5.2, зазначено, що договір припиняється за згодою сторін. Вартістю наданих послуг відповідно до п.3.1. вищезазначеної угоди є фіксована сума в розмірі 12 423,00 грн. Відповідно до п.5.1. цивільно-правова угода діє до 31.12.2018. Кошти за вищезазначені послуги відображені в розрахунково-платіжних відомостях, в платіжних дорученнях на перерахунок військового збору, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску зазначено, що податки виплачуються з заробітної плати, виплата коштів за послуги зазначена як виплата заробітної плати; відповідно до п.1.1. цивільно-правової угоди №3 від 10.01.2020, укладеної з гр. ОСОБА_5 , предметом вищезазначеної угоди є надання послуг з аналітичного забезпечення діяльності секретаря ради при вирішенні ним завдань, розроблення пропозицій щодо підвищення ефективності роботи секретаря ради, дорадчої роботи, підтримання зв'язку з іншими організаціями і підприємствами, а також державними органами та вирішення справ, які не потребують особистої присутності секретаря ради та супроводження секретаря ради на ділових зустрічах і у відрядженнях. В предметі вищезазначеної угоди наявний процес праці, але відсутній кінцевий результат. В п.3.2. зазначено, що оплата виконується в дні виплати заробітної плати. Згідно п.5.2. договір припиняється за згодою сторін. Вартістю наданих послуг відповідно до п.3.1. вищезазначеної угоди є фіксована сума в розмірі 84000,00 грн. Відповідно до п.5.1. цивільно-правова угода діє до 30.06.2020. Також на протязі 2019 року з гр. ОСОБА_5 було укладено цивільно-правову угоду №10 від 01.02.2019 та №26 від 10.07.2019, що свідчить про періодичність укладення цивільно-правових угод з гр. ОСОБА_5 .
Кошти за вищезазначені послуги відображені в розрахунково-платіжних відомостях, а платіжних дорученнях на перерахунок військового збору, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску зазначено, що податки виплачуються з заробітної плати, виплата коштів за послуги зазначена як виплата заробітної плати. Порушення встановлено відносно п'яти працівників (гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ).
По 5(п'яти) вищезазначених працівниках підприємства ніяких підтверджуючих документів щодо оформлення з ними трудових відносин не надано, хоча працівники виконують на підприємстві роботи.
На підставі вказаного вище акту інспекційного відвідування, Управлінням Держпраці у Житомирській області було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ8358/617/АВ/П від 31.07.2020, яким зобов'язано секретаря ради Мельниченка А.М. усунути порушення законодавства вимог ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови КМУ №413 в строк до 20.10.2020.
Заступником начальника Управління Держпраці у Житомирській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ25/8358/617/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 10.09.2020, якою на позивача, керуючись п.2 ч.2 ст.265 КЗпП було накладено штраф у розмірі 236150 грн.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Мотивувальна частина.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).
Згідно із пунктом 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до підпунктів 6, 9 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Отже, ГУ Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентовано статтею 256 КЗпП України, частиною першою якої передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (пункт 2 частини другої статті 256 КЗпП України).
Відповідно до ч.1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Положеннями п.3 статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.
При цьому, приписами ч.1 ст.327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Разом з тим, у разі виконання робіт чи надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про виконання робіт чи надання послуг, тобто, цивільно-правового договору, трудові відносини не виникають.
Цивільно-правовим договором є договір, який регулюється нормами цивільного законодавства.
Договором, відповідно до ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.6 та ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Законодавство не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення їх правовідносин. Окремо слід зазначити, що чинне законодавство окремо не встановлює критеріїв та ознак за яких розмежовуються трудові і цивільно-правові правовідносини.
Згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Приписами ст.204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторонами в договорах визначено предмет договору, вартість послуг, строки їх надання, порядок надання та приймання, порядок розрахунків, передання та приймання результатів послуг, відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови, які є істотними умовами договору.
Приписами ст.901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу чинного законодавства слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов'язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.
Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 02.02.2021 по справі №0540/5987/18-а.
Згідно матеріалів справи, а саме акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю під час інспекційного відвідування виявлено п'ять неоформлених найманих працівників, яких було допущено позивачем до виконання трудових відносин без укладання трудових договорів, чим порушено ст. 24 КЗпП України.
Як слідує із позовної заяви, позивач зазначає, що між громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області укладено цивільно-трудові договори на виконання певної роботи.
В укладених між сторонами договорах не містяться посилання на правові норми, ні умови, які б свідчили, що "Виконавець" підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку "Замовника".
Проаналізувавши договори, колегія суддів зазначає, що умови договорів свідчать про їх цивільно-правовий характер, оскільки предметом договорів є результат роботи, а оплата здійснювалася за кінцевий результат, який було визначено після закінчення роботи, й оформлено відповідними актами виконаних робіт.
Винагорода, яку отримали виконавці, не залежала від мінімальної заробітної плати і в жоден спосіб не пов'язаний з кількістю відпрацьованого часу, а встановлена домовленістю сторін на час укладення цього договорів.
Зі змісту актів виконаних робіт вбачається, що кінцевий результат робіт був переданий виконавцями замовнику, в строки та за ціною, визначеною умовами договорів.
Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про наявність саме цивільно-правових відносин між сторонами, а не трудових.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії щодо укладення договорів цивільно-правового характеру не можуть бути розцінені як фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ст.24 КЗпП України у відносинах з вказаними фізичними особами.
Враховуючи зазначене вище, а також згідно з ч.2 ст.77 КАС України (в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ25/ЖТ/8358/617/АВ/П/П/ТД-ФС від 10.09.2020.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Біла Л.М. Сушко О.О.