Справа № 120/6554/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
04 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А., за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "Вердикт Капітал", в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Ю.А. №64460232 від 11.02.2021 про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати винести постанову про відмову його відкритті.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельника Ю.А. №64460232 від 11.02.2021 про відкриття виконавчого провадження. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А.
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 грн. В стягненні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначив, що додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року є законним, вмотивованим, обґрунтованим та таким, яке ухвалене відповідно норм матеріального і процесуального права, відтак апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року - без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Ю.А. №64460232 від 11.02.2021 про відкриття виконавчого провадження. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір в розмірі 454 грн.
01.09.2021 до суду надійшла заява представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь позивача судових витрат у розмірі 13500 грн.
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 грн. В стягненні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
Мотивувальна частина.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті процесуального питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 7 та 9 статті 139 КАС унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Також, за змістом частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18 зокрема зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пункті 269 Рішення зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18, від 19.12.2019 у справі №520/1849/19, від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19 та від 11 лютого 2021 року у справі № 520/9115/19.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги-домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У п. 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI зазначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Згідно визначення, наведеного у статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Водночас, колегія суддів враховує, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами господарювання, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, представником позивача надано договір про надання правової допомоги №07-06/21 від 10.06.2021(далі- Договір №07-06/21), додаток №1 до договору №07-06/21 про надання правової допомоги від 10.06.2021(далі - Додаток №1), Акт приймання - передачі правової допомоги (послуг) до договору про надання правової (правничої) допомоги №07-06/21 від 10.06.2021 та додатку №1 від 10.06.2021, звіт про витрачений час на надання правової допомоги та супутніх витрат.
Відповідно до п. 2.1 Договору №07-06/21, адвокат зобов'язується надати правову допомогу Замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у Договорі за погодженням Сторін.
Пунктами 5.1 та 5.2 вказаного Договору №07-06/21 визначено, що формою винагороди адвоката за надання правової допомоги Замовнику є гонорар.
Вартість правової допомоги за даним Договором визначається згідно додатків до договору або додаткових угод до договору, що є невід'ємною частиною Договору, та складає суму коштів сплачених за цим договором замовником адвокату.
Згідно з пунктом 2 Додатку №1, гонорар адвоката за надання правової допомоги становить 1500 грн. за одну годину надання правової допомоги адвокатом.
Окрім того, пунктом 5 вказаного Додатку №1 встановлено, що у випадку досягнення мети представництва, а саме: визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. про відкриття виконавчого провадження №64460232, замовник додатково сплачує адвокату гонорар успіху у розмірі 3000 грн.
З матеріалів справи встановлено, що загальний розмір гонорару адвоката згідно з актом №1 приймання-передачі правової допомоги до Договору №07-06/21 та Додатку №1 складає 13500 грн., з яких: 10500 грн. - розмір гонорару за надання правової допомоги, 3000 грн. - гонорар успіху.
Як вбачається із наданого звіту про витрачений час на надання правової допомоги та супутніх витрат, адвокатом Григоренком А.О. надано такі послуги: підготовка та подання позовної заяви (4 год.) - 6000 грн.; підготовка та подання заяви про подання доказів судових витрат після ухвалення рішення суду (0,25 год.) - 375 грн.; підготовка та подання повідомлення про поновлення провадження у справі (0,25 год.) - 375 грн.; підготовка та подання клопотання про застосування висновків Верховного Суду (1 год.) - 1500 грн.; підготовка та подання повідомлення про поновлення провадження у справі (повторно) (0,25 год.) - 375 год.; підготовка та подання повідомлення про поновлення провадження у справі (втретє) (0,25 год.) - 375 грн.; підготовка клопотання про включення до складу судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката (1 год.) - 1500 грн.
Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що кількість витраченого адвокатом часу на підготовку та подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавчого округу м.Києва Мельника Ю.А. про відкриття виконавчого провадження є непропорційною складності справи та предмету спору, оскільки підготовка позову з таким предметом спору не потребує поглибленого вивчення чинного законодавства, великого обсягу юридичної та технічної роботи.
Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на підготовку та подання повідомлення про поновлення провадження у справі повторно та втретє, відшкодуванню не підлягають, оскільки підготовка такого повідомлення мала місце при первинному його поданні, а кількість часу затраченого адвокатом на його подання через систему "Електронний суд" повторно та втретє не перевищує 10 хв., тарифікація за що, п. 2 додатку №1 до договору №07-06/21 про надання правової допомоги від 10.06.2021, не передбачена.
Що стосується витрат на підготовку та подання клопотання про застосування висновків Верховного Суду, то суд першої інстанції звернув увагу, що положеннями ч.9 ст.44 КАС України, на учасника справи покладено обов'язок, у разі подання до суду документів в електронній формі, надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Однак, в порушення вказаної норми процесуального закону представник позивача, надіславши на електронну адресу суду клопотання про застосування висновків Верховного Суду, не додав до нього доказів надсилання його копії із додатками листом з описом вкладення іншим учасникам справи, а тому таке клопотання не береться судом до уваги.
Крім того, суд першої інстанції вірно зауважив, що підготовка клопотання про включення до складу судових витрат позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, на переконання суду, не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому кількість часу витраченого адвокатом на його підготовку є завищеною.
З огляду на вищевикладене та враховуючи обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що понесені позивачем витрати в сумі 13500 грн. є неспівмірними із загальною кількістю часу, витраченого на підготовку та розгляд даної справи, що свідчить про їх завищення, відтак заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 5000 грн., що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.
Разом з тим, оскільки рішенням суду від 28.08.2021 позовні вимоги позивача задоволено частково, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог, що складає 2500 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.