Справа № 240/577/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
04 листопада 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив суд: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо перерахунку розміру пенсії за віком відповідно закону України від 11.10 2017 №2148-VІІІ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій" від 11.10.2017 №2148-VІІІ, виконати перерахунок пенсії за віком згідно норм статті 42 пункт 4, абзаци перший-третій Закону, на найбільш вигідних умовах, з урахуванням страхового стажу після її попереднього перерахунку та заробітної плати з якої попередньо перераховано пенсію за віком етаном на 31.12.2005 при переведені 05.04.2006 з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,3716 з 01 жовтня 2017 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 жовтня 2017 року відповідно до положень закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням показника величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 жовтня 2017 року відповідно до положень закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням показника величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зазначив, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 є законним, вмотивованим, та таким, яке ухвалено відповідно норм матеріального і процесуального права, відтак апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 - без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України з 16.04.2005 року, при первинному зверненні отримував пенсію за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими та важкими умовами праці - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до п.б ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
З 05.04.2006 позивач переведений на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ при страховому стажі 38 років 3 місяці 4 дні (стаж враховано по 31.12.2005 рік), в тому числі стаж державної служби становить - 17 років 7 місяців 1 день.
19.04.2010 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку із звільненням зі служби та з урахуванням стажу державної служби з 01.01.2006 по 15.04.2010. Для обчислення розміру пенсії була врахована заробітна плата на момент звільнення.
Для визначення розміру пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховувалась заробітна плата за період з 01.01.1992 по 31.12.1996 та з 01.07.2000 по 31.03.2010 відповідно до ст.40 Закону №1058.
Позивач отримував пенсію згідно до Закону України "Про державну службу” з 05.04.2006, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 11.10.2017 №2148-VІІІ згідно якого Прикінцеві положення Закону №1058 доповненні п.4-7, згідно якого Позивачеві було проведено з 01.10.2017 переведення з раніше призначеної пенсії (з пенсії за віком відповідно до Законі України "Про державну службу” на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") з використанням осучасненого єдиного показника середньої заробітної плати за останні 3 роки (2014-2016 р.р.) та з величиною оцінки одного року стажу, що застосовується для обчислення пенсії, у розмірі 1%.
Не погоджуючись із визначенням індивідуального коефіцієнту заробітної плати після проведення перерахунку у 2017 році позивач звернувся до суду з даним позовом.
Мотивувальна частина.
Відповідно до частини 1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до норм статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" №1058-ІV (далі-Закон №1058-IV) пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (в редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії, далі - Закон №3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пунктом 13 Перехідних положень Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності з 11.10.2017, внсено зміни, зокрема, до пунктів 4-3 та 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Відповідно до пункту 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Пунктом 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Частиною 1 статті 25 Закону №1058-IV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = Cм х Вс/100 % х 12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; Cм - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, згідно з положеннями пункту 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року.
Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено", що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закон України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, однак за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше.
Тобто, в даній справі має місце призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону.
З огляду на зазначене, положення абз.1 п.4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком позивачу при її призначенні, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
За таких обставин колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо застосування частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" під час нарахування пенсії позивачу.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14 та Верховним Судом від 06.03.2018 у справі №185/1474/17 (№ К/9901/3035/17).
За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем при обчисленні розміру для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до норм Закону №1058-IV було безпідставно не застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій під час винесення оскаржуваної відмови, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.