П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11341/21
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021р. про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним дії, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 7.07.2021р. позов залишено без руху та позивачу наданий 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Згідно вимог ухвали позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду належним чином оформленого позову з конкретизованими вимогами (у відповідності до кількості сторін) та окремої заяви про поновлення строку.
21.07.2021р. від позивача на виконання ухвали суду позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено, що отримавши рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2020р. по справі №420/8391/20, з яким він не погоджувався, оскаржував його у апеляційному порядку та в подальшому позивачем отримано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021р..
На підставі зазначеного, позивач звернувся до Білгород-Дністровського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, щодо вчинення дій, спрямованих виконання зазначеного рішення.
Позивач зазначив, що вищезазначені аргументи, дають йому підстави подати клопотання про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Посилаючись на зазначене, просив визнати причини пропуску ним строку для звернення до суду поважними та прийняти адміністративний розгляд до розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення норм права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив передбачений КАС строк звернення до суду. При цьому позивачем на виконання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху не надано доказів поважності причин пропуску цього строку, а тому заява позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/11341/21, як необґрунтована, задоволенню не підлягає, а адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, ч.1 ст.5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Приписами ч.1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Правилами ч.1,2 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із позовної заяви, позивач, зокрема, просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини ОСОБА_1 без повного розрахунку;
- скасувати наказ начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону від 16.05.2017р. №187-ос про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зарахувати період з 17.05.2017р. по 30.07.2020р. до загальної вислуги років та виплатити матеріальне та грошове забезпечення за період з 17.05.2017р. по 30.07.2020р..
Водночас, як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 зазначав, що про вказані обставини (щодо не повного розрахунку при звільненні) йому стало відомо після отримання відповіді на його запит від 11.06.2020р. за №Б-116.
Також вищенаведені обставини (щодо обізнаності позивача про наявності неповного розрахунку) підтверджуються й його зверненням до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом 1.09.2020р. за яким було відкрито адміністративну справу №420/8391/20 з наступними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо не проведення з 17.05.2017р. остаточного розрахунку грошового забезпечення при звільненні з військової служби ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.05.2017р. по 30.07.2020р..
Разом з тим, адміністративний позов подано до суду 2.07.2021р..
Апеляційний суд зазначає, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021р. по справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Що стосується посилань апелянта на те, що він звернувся до Білгород-Дністровський прикордонний загін Державної прикордонної служби України із зверненням щодо вчинення дій, які визначено ч.2 ст.8 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та лише після того, як позивач отримав відповідь від 31.05.2021р. подав позов до суду.
Вказані доводи судова колегія вважає безпідставними, оскільки той факт про який, позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборною обставино з підстав якої позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України, оскільки вимоги, які заявлені позивачем у цьому позові не випливають з тих вимог, які в свою чергу позивач заявив у справі №420/8391/20, тобто це жодним чином не заважало позивачу звернутись з відповідним позовом до суду за захистом відомих йому ще на той момент обставин, які на його думку є порушенням його прав та інтересів.
Між тим, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
За таких обставин обґрунтованим є висновок суду інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 311, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021р. про повернення позовної заяви - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв