02 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/3718/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року, (суддя суду першої інстанції Лазаренко М.С.), прийняту без виклику сторін в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/3728/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись а порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 123 КАС України, не вирішено питання щодо надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку на звернення до суду, вирішено клопотання відповідача в порядку письмового провадження та залишено позов без розгляду без врахування позиції позивача.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що позивачем порушено строк звернення до суду із позовом про оскарження вимоги про сплату ЄВ, а суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- скасувати вимогу відповідача від 14.08.2019 за №Ф-104087-56;
- визнати протиправними дії відповідача щодо самостійного нарахування в інтегрованій картці платника суми в розмірі 23785,08 грн.;
- зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці позивача “Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність” шляхом виключення самостійно нарахованої Головним управлінням ДПС у Запорізькій області суми 23785,08 грн.
Разом з адміністративним позовом позивачем було подано клопотанян про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про наявність оскаржуваної вимоги він дізнався лише 30.04.2021 року.
Ухвалою суду від 17.05.2021 року було поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідачем було подано до суду першої інстанції клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з тих підстав, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 року №Ф-104087-56 у сумі 23785.08 позивачем було отримано 22.08.2019 року, відтак звертаючись до суду зі позовом в травні 2021 року позивачем порушено встановлений законом строк звернення до суду із позовом. На підтвердження своїй позиції відповідачем надано до суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про отримання.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду в порядку письмового провадження суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушено строк звернення до суду із даним позовом та прийняв оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду.
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Верховний Суд у складі судової палати в постанові 25.02.2021 року у справі № 580/3469/19 відступивши від правового висновку у Верховного Суду у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією формулював такий правовий висновок: строк, протягом якого особа може звернутися до суду про скасування вимоги про сплату єдиного внеску після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Верховний Суд в постанові від 05.03.2021 року в адміністративній справі №640/9172/20 зазначив, що за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Таким чином, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, строк судового оскарження вимоги про сплату недоїмки про сплату ЄСВ визначається саме Кодексом адміністративного судочинства, а не Законом № 2464-VI.
Між тим, залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції не врахував зазначені позиції Верховного Суду та помилкового виходив з того, що строк на звернення до суду з оскарженням вимоги про сплату недоїмки станом 10 днів.
Більше того, за приписами пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 4 статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Вищенаведені правові положення свідчать, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з'ясовується судом на стадії відкриття провадження у справі, і якщо пропуск такого строку для суду є очевидним, такий позов підлягає залишенню без руху. Втім, законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому приписи статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.
На думку колегії суддів, таке право особи має бути реалізоване шляхом проведення судом підготовчого судового засідання з метою з'ясування відповідної позиції позивача з приводу пропуску ним строку звернення до суду з наданням йому можливості навести поважні причини такого пропуску.
Разом з тим, в силу положень глави 10 КАС України «Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження» підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у разі виникнення питання про залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, то вирішення вказаного питання не видається за можливе без виклику сторін.
Разом з тим, в межах даної справи, суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі вирішив проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, але, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не вчинив дій щодо з'ясування позиції позивача з даного приводу шляхом проведення судового засідання з викликом сторін або переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та проведення підготовчого судового засідання.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи заявника про порушення судом першої інстанції положень частини 4 статті 9, частини 3 статті 123 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.08.2019 року в адміністративній справі №480/106/19.
За таких обставин, з урахуванням того, що судом не було з'ясовано позицію позивача, не надано йому можливості заявити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням фактів повідомлених позивачем стосовно дати отримання позивачем вимоги про сплату судового збору, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для залишення позову без розгляду та допустив порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року №280/3718/21 скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 320, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року в адміністративний справі №280/3718/21 - скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай