Постанова від 03.11.2021 по справі 280/4006/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/4006/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Новікова І.В.) у справі №280/4006/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив суд:

визнати протиправними дії відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу”;

зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період строкової військової служби;

перевести з 01.03.2021 з призначеної пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу”, та обчислити пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” з урахуванням складових заробітної плати, відповідно до довідок від 23.02.2021 №005-Я-09-16 та №005-Я-09-16/1, виданих Департаментом економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної державної адміністрації, та виплатити недоотримані кошти.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а 01.03.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про його переведення на пенсію за віком, на умовах Закону України “Про державну службу”. Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано було відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, з посиланням на те, що станом на 01.05.2016 позивач не має необхідного стажу для призначення пенсії за Законом України “Про державну службу”. Також, відповідач відмовив у зарахуванні до стажу державної служби періоду строкової служби в Радянській Армії з 27.10.1997 по 29.10.1979. Позивач вважає, що він має право на зарахування періоду строкової служби в Радянській Армії з 27.10.1997 по 29.10.1979 до стажу державної служби, а оскільки позивач має стаж державної служби понад 10 років та страховий стаж понад 40 років, то відповідно має право на призначення пенсії за Законом України “Про державну службу”.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.03.2021 №52/03-16, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період строкової військової служби з 27.10.1977 по 29.10.1979.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 01.03.2021 з призначеної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», та виплатити недоотримані кошти.

На вказане рішення суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що служба в армії не належить до посад державної служби, передбачених ст.25 до Закону України “Про державну службу”№3723, оскільки служба в армії не передбачає встановленя рангів державного службовця, а тому період проходження позивачем служби в армії за період з 27.10.1997 по 29.10.1979 до стажу державної служби не включається.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони повідомлені про день розгляду справи.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його з пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.03.2021 №52/03-16 позивачу відмовлено у задоволенні заяви, оскільки на 01 травня 2016 року стаж віднесений до категорій посад державних службовців складає менше 10 років, а саме 8 років 4 місяці 15 днів.

Не погодившись із відмовою у переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу”, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції розглядаючи справу, дійшов висновку, що віднесення періоду військової служби до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, є певною соціальною гарантією військовослужбовців, а тому повинна застосовуватись поряд із положенням Закону України «Про державну службу», а тому скасував рішення відповідача та зобов'язав зарахувати до стажу державної служби даній позивача періоду проходження військової служби, проте з підстав відсутності спору між сторонами щодо розміру пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язав перевести ОСОБА_1 з 01.03.2021 з призначеної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», та виплатити недоотримані кошти, а отже позов задовольнив частково.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, з таких підстав.

Так спірним у даній справі є питання зарахування до стажу на посадах державної служби періоду проходження військової служби в Радянській Армії у період з 27.10.1977 по 29.10.1979.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), яким визначено певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців, зокрема, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, втратив чинність Закон України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Згідно ч.1 ст. 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, враховуючи правовідносини, що виникли, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення відповідного віку працювали на посадах державних службовців.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби 10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідачем відмовлено у призначенні позивачу пенсії, згідно із Законом України «Про державну службу», оскільки позивач, станом на 01.05.2016р. позивач не має 10 років стажу державної служби. До такого стажу не зараховано період проходження військової служби в Радянській Армії у період з 27.10.1977 по 29.10.1979.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач прийшов на державну службу у січні 2002 році та прийнято Присягу державного службовця (а.с. 13).

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року (чинного до 01.05.2016 року) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

З огляду на наведене норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на зарахування часу військової служби з 27.10.1977 по 29.10.1979 до стажу державної служби.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволених позовних вимог, доводи апеляційної скарги не містять аргументів, що б були підставою для скасування рішення суду та прийняття рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №280/4006/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак

Попередній документ
100821781
Наступний документ
100821783
Інформація про рішення:
№ рішення: 100821782
№ справи: 280/4006/21
Дата рішення: 03.11.2021
Дата публікації: 08.11.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.08.2021)
Дата надходження: 09.08.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
03.11.2021 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд