03 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/2345/21
(суддя Татаринов Д.В., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №280/2345/21 за позовом комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа - комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради 24 березня 2021 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізький області від 27 листопада 2020 року №0042140414.
Позов обґрунтовано тим, що порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних сталося не з вини позивача, а у зв'язку з 1) не реєстрацією в повному обсязі в Єиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 8370607,42 грн, у спірний період, КП «Облводоканал» ЗОР, що призвело до того, що позивач не мав достатньої суми податку для реєстрації виданих своїм контрагентам податкових накладних 2) не збільшення позивачу суми УНакл на 614273,1 грн, яка виникла відповідно до абз в) п.2001.4 ст. 2001 ПК України 3) неможливості поповнення рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення встановленим постановам НКРЕ та НКРЕКП терифам.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що факт подання наведених як у акті камеральної перевірки так і в розрахунку до податкового повідомлення-рішення податкових накладних на реєстрацію до податкового органу з порушенням строку, визначеного статті 201 Податкового кодексу України не спростовується сторонами. Ці податкові накладні складені на операції які не звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, що зумовлює відсутність правових підстав для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої ст. 120-1 Податкового кодексу України. Посилання позивача на те, що порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних сталося не з вини позивача, суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки некоректна робота програмного забезпечення не звільняє платника податків від відповідальності, оскільки 1) позивачем не виконано вимоги пункту 201.10 статті 200 ПК України, 2) позивачу було відомо про неможливість реєстрації виписаних ним податкових накладних, 3) саме платник податку повинен здійснювати належний контроль та забезпечення належної роботи програмного забезпечення, яке використовується ним для реєстрації податкових накладних.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, оскаржив його до апеляційного суду.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що штрафні санкції були нараховані податковим органом за відсутності вини позивача, оскільки позивач був протиправно позбавлений можливості реалізувати право, встановлене статтею 200-1 Податкового кодексу України, а саме здійснити реєстрацію податкових накладних на суму перевищення, з огляду на неналежність програмного забезпечення СЕА ДФС, а також з підстав не вчинення податковим органом зокрема дій для збільшення ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що між КП «Бердянськводоканал» БМР та КП «Облводоканал» ЗОР, було укладено договір №4/13 про надання послуг з водопостачання від 26 грудня 2012 року, договір №01/16 про надання послуг з водопостачання від 03 грудня 2015 року, договір №31 про надання послуг з водопостачання від 30 грудня 2016 року.
На виконання зазначених договорів КП «Облводоканал» ЗОР в адресу КП «Бердянськводоканал» БМР надано послуги водопостачання за період з березня 2014року по липень 2018 року (рахунки №205 від 30 квітня 2014 року, №265 від 31 травня 2014 року, №384 від 31 липня 2014 року, №443 від 31 серпня 2014 року, №504 від 30 вересня 2014 року, №560 від 31 жовтня 2014 року, №607 від 30 липня 2014 року, №653 від 31 грудня 2014 року, №47 від 31 січня 2015 року, №97 від 28 лютого 2015 року, №146 від 31 березня 2015 року, №202 від 30 квітня 2015 року, №263 від 31 травня 2015 року, №320 від 30 червня 2015 року, №671 від 31 грудня 2015 року, №28 від 31 січня 2016 року, №57 від 29 лютого 2016 року, №86 від 31 березня 2016 року, №113 від 30 квітня 2016 року, №150 від 31 травня 2016 року, №184 від 30 червня 2016 року, №222 від 31 липня 2016 року, №256 від 01 серпня 2016 року, №246 від 18 жовтня 2016 року, №349 від 31 жовтня 2016 року, №389 від 30 листопада 2016 року, №422 від 31 грудня 2016 року, №28 від 31 січня 2017 року, №68 від 28 лютого 2017 року, №102 від 31 березня 2017 року, №157 від 30 квітня 2017 року, №204 від 31 травня 2017 року, №261 від 30 червня 2017 року, №311 від 31 липня 2017 року, №359 від 31 серпня 2017 року, №402 від 30 вересня 2017 року, №447 від 31 жовтня 2017 року, №488 від 30 листопада 2017 року, №526 від 31 грудня 2017 року, №34 від 24 січня 2018 року, №70 від 28 лютого 2018 року, №114 від 31 березня 2018 року, №31 від 30 квітня 2018 року, №31 від 31 травня 2018 року, №31 від 30 червня 2018 року, №31 від 31 липня 2018 року, №31 від 31 серпня 2018 року та Актами від 31 травня 2014 року, від 31 липня 2014 року, від 31 серпня 2014 року, від 30 вересня 2014 року, від 31 жовтня 2014 року, від 30 липня 2014 року, від 31 грудня 2014 року, від 31 січня 2015 року, від 28 лютого 2015 року, від 31 березня 2015 року, від 30 квітня 2015 року, від 31 травня 2015 року, від 30 червня 2015 року, від 31 грудня 2015 року, від 31 січня 2016 року, від 29 лютого 2016 року, від 31 березня 2016 року, від 30 квітня 2016 року, від 31 травня 2016 року, від 30 червня 2016 року, від 31 липня 2016 року, від 01 серпня 2016 року, від 18 жовтня 2016 року, від 31 жовтня 2016 року, від 30 листопада 2016 року, від 31 грудня 2016 року, від 31 січня 2017 року, від 28 лютого 2017 року, від 31 березня 2017 року, від 30 квітня 2017 року, від 31 травня 2017 року, від 30 червня 2017 року, від 31 липня 2017 року, від 31 серпня 2017 року, від 30 вересня 2017 року, від 31 жовтня 2017 року, від 30 листопада 2017 року, від 31 грудня 2017 року, від 24 січня 2018 року, від 28 лютого 2018 року, від 31 березня 2018 року, від 30 квітня 2018 року, від 31 травня 2018 року, від 30 червня 2018 року, від 31 липня 2018 року, від 31 серпня 2018 року).
КП «Бердянськводоканал» БМР здійснено оплату отриманих послуг на рахунок КП «Облводоканал» ЗОР на загальну суму 128729585,48 грн., у тому числі 21454930,91 грн. ПДВ.
Бердянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75 .1 П.75.1 статті 75, у порядку статті 76 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями у грудні 2018 року проведено камеральну перевірку КП «Бердянськводоканал» БМР (код за ЄДРПОУ 37622628) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних у листопаді 2018 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та виявлено порушення вимог, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу.
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 20 грудня 2018 року №1400/08 01-51-06/37622628 та відповідно до пункту 86.8 статті 86 винесено податкове повідомлення рішення форми «Н» від 14 січня 2019 року №0001235106 про застосування штрафних санкцій, передбачених пункту l20-1.l статті 120-1 Кодексу, на загальну суму штрафу 2363892,95 грн (т.1 а.с.15-17, 18).
За результатами адміністративного оскарження рішенням про результати розгляду скарги від 26 березня 2019 року №14315/6/99-99-11-06-01-25 ДФС України податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2019 року №0001235106 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
У зв'язку з тим, що на дату набрання чинності Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ, грошові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 14 січня 2019 року №0001235106 були неузгоджені, Бердянським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України було проведено перерахунок сум штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН (в частині операцій з неплатниками) згідно з актом перевірки від 20 грудня 2018 року №1400/08-01-51-06/37622628, та прийнято нове податкове повідомлення-рішення форми «ПС» з перерахованими штрафними санкціями від 27 листопада 2020 року №0042140414 на суму 489056,45 грн (т.1 а.с.19).
Перерахунок проведено у відповідності до алгоритму дій ГУ ДПС в областях, надісланого листом ДПС України від 02 листопада 2020 року №19695/7/99-00-04-01-01-07.
Відповідно до проведеного перерахунку суму штрафних санкцій зменшено на 1874836,5 грн.
КП «Бердянськводоканал» БМР подано скаргу до Державної податкової служби України від 09 грудня 2020 року №5837 (вх. ДПС №48103/6 від 16 грудня 2020 року) на податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 27 листопада 2020 року №0042140414 (т.1 а.с.31-33).
Згідно з рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 11 березня 2021 року №5555/6/99-00 06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2020 року №0042140414, залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.34-35).
Законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2020 року №0042140414 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правомірність податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2019 року №0001235106 перевірено в судовому порядку. За результатами розгляду справи 280/1695/19 рішенням суду скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2019 року №0001235106. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №280/1695/19 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року скасовано. У задоволені позову відмовлено.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічні правові висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року по справі № 560/1570/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Факт подання наведених як у акті камеральної перевірки так і в розрахунку до податкового повідомлення-рішення податкових накладних на реєстрацію до податкового органу з порушенням строку, визначеного статті 201 Податкового кодексу України не спростовується сторонами.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
Отже, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Аналогічні правові висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року по справі № 821/819/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Так, посиланням позивача на те, що причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних була некоректна робота програмного забезпечення, не звільняє його від відповідальності, оскільки саме платник податку повинен здійснювати належний контроль та забезпечення належної роботи програмного забезпечення, яке використовується ним для реєстрації податкових накладних.
Щодо посилання позивача на не збільшення відповідачем ліміту в порушення, пункту 9 Порядку № 569, суд зазначає, що позивачу було відомо про неможливість реєстрації виписаних ним податкових накладних, позивач не оскаржив таку бездіяльність, якщо така мала місце.
Відповідно до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача як на підставу для звільнення його від відповідальності у зв'язку з відсутністю винних дій/бездіяльності з боку останнього, оскільки податкове законодавство не пов'язує відповідальність платника податків за порушення приписів статті 201 ПК України в частині порушення граничного строку реєстрації податкової накладної з причинами такого порушення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову.
При цьому, на податковий орган, в свою чергу, законодавство не покладає обов'язок аналізувати наявність вини платника податку щодо не дотримання строків реєстрацій податкової накладної та причини такого порушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 березня 2020 року в адміністративній справі № 400/355/19.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №280/2345/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко